ПРО ТОТАЛЬНУ ВІЙНУ, БАНДЕРУ ТА МАННЕРГЕЙМА: ДИЛЕМА УКРАЇНИ У НОВОМУ СВІТІ БЕЗ ПРАВИЛ
Світ змінився. Змінився настільки, що старі правила більше не працюють. Ми опинилися в епосі, де традиційні союзи руйнуються, а колишні гарантії безпеки виявляються марними. Україна, як і багато інших країн, стоїть перед вибором: як діяти в умовах тотальної війни, де кожен сам за себе? Цей текст – спроба розібратися в дилемі, яку можна назвати дилемою Бандери-Маннергейма. Це вибір між героїчною боротьбою до кінця та стратегічним компромісом заради збереження державності.
СВІТ БЕЗ ПРАВИЛ: НОВА РЕАЛЬНІСТЬ
Сьогоднішній світ – це світ без правил. Pax Americana, який панував після Другої світової війни, завершився. Союзи, які здавалися непохитними, розпадаються. Навіть найпотужніші держави діють виключно у своїх інтересах, часто цинічно і безжалісно. Україна опинилася в центрі цієї геополітичної бурі, і тепер їй доводиться платити за свою наївність та відсутність стратегічного мислення.
Ми вірили в беззастережну підтримку Заходу, в членство в НАТО, в солідарність демократичного світу. Але реальність виявилася жорстокішою. Трамп, який став президентом США, показав, що Америка більше не грає роль світового поліцейського. Україна залишилася віч-на-віч з агресією Росії, і тепер їй доводиться шукати нові шляхи для виживання.
УКРАЇНА: НАЇВНІСТЬ ТА ЇЇ ЦІНА
Україна допустила стратегічні помилки. Замість того, щоб максимально мобілізувати ресурси та перетворити країну на потужну воєнну машину, ми витрачали час на другорядні речі: будували дороги, купували розкішні авто, жили в умовах відносного спокою, поки на фронті бракувало всього. Це була наївність, і за неї доводиться платити.
Історичний приклад СРСР показує, як можна перетворитися з failed state у провідну воєнну державу. За три роки Другої світової війни Радянський Союз мобілізував усі ресурси, налагодив виробництво сучасної зброї та переміг. Україна ж, на жаль, не змогла скористатися стратегічною можливістю, яку їй дали перші роки війни.
ДИЛЕМА БАНДЕРИ-МАННЕРГЕЙМА: ГЕРОЇЗМ ЧИ СТРАТЕГІЯ?
Сьогодні Україна стоїть перед вибором, який можна назвати дилемою Бандери-Маннергейма. Це вибір між двома шляхами:
- Опція Бандери: героїчна, але трагічна. Це боротьба до кінця, навіть якщо це означає повну загибель. Цей шлях нагадує промову Йозефа Геббельса про тотальну війну, де кожен готовий на будь-які жертви заради перемоги. Але чи можемо ми собі це дозволити?
- Опція Маннергейма: стратегічний компроміс. Це визнання того, що єдиною перемогою може бути збереження державності, навіть якщо доведеться поступитися частиною територій. Цей шлях обрав Карл Густав Маннергейм, керівник Фінляндії під час Другої світової війни. Він зрозумів, що іноді краще укласти мир, ніж ризикувати повною загибеллю.
УРОКИ ФІНЛЯНДІЇ: КОМПРОМІС ЯК ШАНС НА ВИЖИВАННЯ
Фінляндія в 1940 та 1944 роках зіткнулася з аналогічною дилемою. Маннергейм зрозумів, що продовження війни призведе до повної окупації країни. Він обрав мир, навіть якщо його умови були принизливими. Але саме цей компроміс дозволив Фінляндії зберегти незалежність і уникнути долі Польщі, яка була повністю окупована.
Україна сьогодні стоїть перед схожим вибором. Чи варто продовжувати війну, сподіваючись на допомогу Заходу, чи краще шукати компроміс, щоб зберегти державність? Це питання, на яке немає однозначної відповіді, але історія Фінляндії показує, що іноді стратегічний компроміс може бути єдиним шансом на виживання.
ФРОНТОВИКИ ТА ДЕРЖАВНИКИ: ХТО ВИРІШУЄ ДОЛЮ КРАЇНИ?
У Фінляндії більшість фронтовиків були готові воювати до кінця. Але Маннергейм, як справжній державник, зумів подивитися на ситуацію об’єктивно. Він зрозумів, що продовження війни призведе до катастрофи, і взяв на себе відповідальність за укладення миру.
Україні сьогодні потрібні такі ж державники. Люди, які зможуть подивитися на ситуацію з висоти історії та прийняти важке рішення. Бо іноді краще зберегти державу, навіть якщо це означає тимчасові поступки.
ВИСНОВОК: ЯКИЙ ШЛЯХ ОБРАТИ УКРАЇНІ?
Україна стоїть на роздоріжжі. Опція Бандери – це героїчний шлях, але він може призвести до повної загибелі. Опція Маннергейма – це стратегічний компроміс, який дозволяє зберегти державність, навіть якщо це означає тимчасові втрати.
Історія Фінляндії показує, що іноді краще укласти мир, ніж ризикувати всім. Але остаточне рішення має прийняти сама Україна. І це рішення визначить її долю на десятиліття вперед.
За матеріалами: Gennadiy Druzenko
