Сьогодні Міжнародний день гір. Які дослідження проводять вчені у Карпатах?
Сьогодні Міжнародний день гір! Вважаємо, що це добра нагода згадати про найбільший гірський масив України. Не важливо, ходите ви в походи Чорногірським хребтом, ганяєте на лижах у Драгобраті чи дихаєте на повні груди в солекопальнях Солотвина — Карпати знайдуть, чим здивувати. Науковці також уважно стежать за цим регіоном. Так, нещодавно вони досліджували тут скам’янілості карликових динозаврів, неолітичні стоянки, рідкісне забарвлення рисей та навіть якість місцевих сирів. Що ще цікавило вчених у Карпатах, читайте у нашому спеціальному дайджесті.
Богдан Порохняк
Сонячний бік Карпат
Альтернативна енергетика розвивається в усьому світі, не є виключенням і Україна. Використання енергії Сонця є одним з найбільш перспективних напрямків у цій сфері, тож українські вчені вирішили оцінити можливості для розвитку сонячної енергетики у Карпатах. Для цього вони склали мапу регіону, що демонструє кількість сонячної радіації, яку отримують різні його частини. Також дослідники врахували, що виробництво електроенергії цим способом залежить від погодних умов, зокрема хмарності, вологості та температури повітря. Науковці не забули і про екологічну безпеку та використання території туристами. Усе це дозволило їм розробити рекомендації з розвитку сонячної енергетики у Карпатському регіоні.
Природоохоронні заходи
У Карпатах росте велика кількість рослин-ендеміків — видів, що присутні лише у цьому регіоні. Окрім того, тут досі знаходять нові для науки рослини! Наприклад, у 2013 році на румунській стороні Карпат відшукали новий вид квітки нечуйвітра, Hieracium vranceae. Втім, науковці усе ще замало знають про розподіл і генетичне різноманіття карпатських ендеміків, а також те, у якому стані вони знаходяться. Справа в тому, що Карпати розташовані на території восьми країн, і у їхніх межах мають різний природоохоронний статус. Щоб зберегти карпатські ендеміки, необхідно синхронізувати зусилля. Саме для цього був створений новий міжнародний проєкт, що узгодить дії різних країн. Учасники проєкту також тривалий час зберігатимуть насіння 500 видів карпатських ендеміків та зникомих видів рослин. Результатом цієї роботи має стати створення Карпатської дослідницької мережі (Carpathian Research Network, CRN), яка забезпечить офіційну основу для об’єднання, обміну та стандартизації наукових даних щодо карпатських ендеміків з різних країн. Мережа створить базу даних про розподіл видів, їхні внутрішні та зовнішні ознаки, а також їхній природоохоронний статус.
Юля Трофімова
На жаль, не тільки рослини Карпат перебувають під загрозою. Українські науковці дослідили близько 800 водних джерел Карпатського національного природного парку та дійшли висновку, що їхня кількість, особливо у верхів’ях, суттєво зменшилася. Причини такого скорочення вчені пов’язують, в першу чергу, з глобальними змінами клімату, а також з вирубкою лісів.
До речі, про вирубку лісів. Міжнародна група вчених дослідила особливості управління лісами в Словацьких Карпатах. Домінуючими рослинами в таких лісах є бук європейський та дуб скельний. Вчені з’ясували, що визначальну роль у формуванні видової різноманітності тут грає висота над рівнем моря, міра кислотності води, а також вміст мікроелементів, таких як кальцій, калій, магній. Розуміння цих факторів допоможе ефективно управляти карпатськими лісами та оберігати їх.
Карликові динозаври
Палеонтологам також є чим зайнятися у Карпатах. Так, у румунській частині гір розташований регіон, що колись був доісторичним островом Хацег. Острів знаходився посеред моря Тетіс у пізньому крейдовому періоді (100 ‒ 66 мільйонів років тому). Уже більше століття тут виявляють кістки динозаврів різних видів, їхні яйця, а також скам’янілості інших тварин: риб, земноводних, плазунів, птахів та ссавців.
Усі вони демонструють яскраву особливість — острівну карликовість, тобто зменшення розмірів тіла, пов’язане з тривалим перебуванням тварин в ізольованих ареалах. Румунський вчений детально описав «Геопарк динозаврів Хацег», створений на цій території. Його робота демонструє, як наукові дослідження можуть призводити до створення привабливих туристичних пам’яток.
Види тварин Хацега. Dan Grigorescu / Geoconservation Research
Давні люди
У доісторичні часі Карпати населяли і люди. Чеський вчений дослідив 49 неолітичних стоянок в Карпатському басейні з точки зору їхнього розташування та особливостей ґрунту. Логічно було б припустити, що неолітичні поселення повинні були розташовуватися там, де є ґрунти з високою родючістю, і зокрема чорноземи. Однак вплив очищення та спалення рослинності на формування чорноземів ще не до кінця вивчений, і є все більше доказів активної ролі взаємодії людини та ландшафтів у процесі розвитку такого типу ґрунтів. Так, згідно з дослідженням, давні люди у Карпатах переважно зупинялися на вологих лугових та алювіальних ґрунтах в безпосередній близькості від проточної прісної води. Автор припускає, що саме землекористування могло сприяти утворенню чорнозему через посилену поверхневу трансформацію органічної речовини ґрунту та накопичення вуглецю від спаленої рослинності.
Окрім того, у Карпатах знаходилися джерела обсидіану — вулканічного скла, яке в доісторичні часи дуже часто використовувалось людьми для виробництва загострених інструментів. Міжнародна група вчених зробила огляд методів, якими можна досліджувати карпатські обсидіани. Для датування археологічних знахідок, наприклад, визначається товщина гідратаційного шару на сколах обсидіану. Це дозволяє з’ясувати приблизний час розробки родовища древніми людьми, а геохімічний склад таких покладів вказує на шляхи їхньої подальшої міграції.
… і сучасні
Ландшафти Карпат продовжують змінюватися внаслідок діяльності людини і тепер. Гірський рельєф ускладнює господарство, тож тут, зокрема, створюють штучні поляни для цих цілей. Україно-польські дослідники з’ясували вплив традиційного карпатського пасовища на навколишнє середовище. Існує декілька видів таких споруд: молочні фермами (салаші), господарки на сінокосах, пасовищні господарки та господарки на полянах (полянські господарки). Суттєві зміни полянської господарки призводять, на думку авторів, до порушення гідрологічного режиму ґрунтів, ерозійних процесів, витіснення лук із різними видами рослин малопродуктивним травостоєм та кущами. Крім того, внаслідок розширення таких ділянок втрачається специфічний культурно-природний ландшафт Карпат.
bogdanlapadus / unsplash
Безпека гірських доріг
Часті сильні дощі є звичним явищем у Карпатах. Такі несприятливі погодні умови завдають значної шкоди поселенням. Крім того, вони також посилюють зсуви гірських порід. Польський вчений дослідив цю проблему. Основними причинами такого явища він називає зовнішнє навантаження на схили та їхнє підрізання. Після опадів зсувні процеси активізуються та часто мають летальні наслідки. Для вирішення проблеми автор пропонує застосовувати методи відновлення ділянок зсувів: встановлення свай, анкерів, підпірних конструкцій, дренажних систем.
Рисі з рідкісним забарвленням
Втім, розбудова транспортної інфраструктури впливає на тварин регіону. Так, карпатські рисі через це змінили своє забарвлення. Словацькі вчені дослідили євразійських рисей з лісів помірного поясу Карпат. Дослідження охоплювало дані, одержані протягом 60-ти років спостережень. Автори виявили, що в останні десятиріччя спостерігалося різке зменшення кількості особин, що мали великі чорні плями на шерсті. Але минулому саме таке забарвлення переважало, тоді як значно рідше можна було зустріти рисей з так званим «розетковим» малюнком шерсті. Причину такої зміни вчені вбачають в тому, що окремі популяції рисей мають малий розмір та опинилися відрізаними від інших. Це призвело до обмеженного потоку генів всередині популяції.
Юля Трофімова
Смачні та небезпечні
Нарешті, однією з карпатських принад є традиційні для регіону сири. Українські вчені дослідили органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники бринзи, буцу та вурди. Ці сири були виготовлені безпосередньо на полонинах за традиційною технологією та значно відрізнялися за смаком. Однак за мікробіологічними показниками усі зразки показали наявність патогенної мікрофлори. Тож смачні сувеніри з Карпат слід обирати з обережністю.
Матеріал підготовлений з допомогою Юлі Трофімової
