“Яка вам різниця, до кого він ходить на сторону?” Скандальне листування між коханкою і дружиною Моше Даяна
Читаючи листи, які Хадасса Мор, коханка Моше Даяна, колишнього начальника Генштабу і міністра оборони, надсилала Рут Даян, його дружині і матері його дітей, раз у раз доводиться здивовано протирати очі.
Ці листи написані героями любовного роману, який у 1960-ті роки потряс Ізраїль. У ньому тісно пов’язані імена Моше Даяна, Рут Даян, Хадасси Мор та її чоловіка Дова Ермії.
У той час деякі з листів були надані Урі Авнері, редактору щотижневого журналу “Ха-Олам ха-зе”. Він опублікував лише деякі з них і тільки у 1972 році, коли Рут і Моше розлучилися. Через 50 років з’ясовується, що це була лише мала частина великого листування між учасниками “любовного багатокутника” – переважно листування між двома жінками.
Нещодавно це неоціненне листування було знайдено на тель-авівській вулиці. Відомий колекціонер придбав листи й, перш ніж перепродати, зв’язався з газетою “ХаАрец”, щоб оприлюднити знахідку.
“Яка вам різниця, до кого Моше ходить на сторону”
“Не зрозумію, з чого ви так на мене розлютилися”, – написала 1959 року Мор, звертаючись до Рут Даян. Їхнє листування почалося, коли стало відомо про роман Хадасси Мор із Моше Даяном.
На той час він тільки починав свою політичну кар’єру.
“Яка вам різниця, до кого саме Моше ходить на сторону? Поки в нього з дружиною такі стосунки, він буде з’являтися на порозі в інших жінок, — підсипала Мор солі на рану. – Ні ви, ні прем’єр-міністр, ні громадська думка, ні тим паче його совість не завадять йому дотримуватися своїх бажань. У кращому разі він поводитиметься більш приховано”. “В одному я впевнена, — продовжувала Мор. – Якби мій чоловік так поводився зі мною, ображав і принижував мене, говорив, що він мене більше не кохає, і гуляв із ким попало, я б і дня не прожила під одним дахом. Як можна поважати жінку, яка живе з чоловіком тільки тому, що їй зручно і приємно мати його гучне ім’я, тоді як усередині все порожньо і гнило?”
Початок
Ця любовна історія почалася в 1950-х роках у тренувальному таборі в Цріфіні, великій армійській базі на південний схід від Тель-Авіва.
Дов Ермія (1914-2016) був призначений командиром табору. Йому було 40 років, у нього були дружина і двоє дітей. За плечима — велика кар’єра у сфері безпеки. У Цріфіні його канцелярія розташовувалася у штабі командира бази. У нього була секретарка — солдатка Хадасса Мор, років на 16 молодша за нього.
“У нього були добрі карі очі, атлетична статура, він випромінював енергію і чарівність, — писала Мор про їхню першу зустріч у своїй опублікованій 2005 року книжці “Медові стільники: прощальний лист”. Їхнє зближення було поступовим.
В іншому своєму романі, “Вогненні стежки”, Мор писала: “Я відчула, що мене тягне до нього… Я жадала опинитися в його обіймах”.
Однак роман між ними почався тільки після того, як вона відслужила в армії. А третя сторона трикутника — Моше Даян — виникла, коли виявилося, що всі вони вийшли з мошава Нахалал на півночі Ізраїлю. Даян і Єрмія виросли разом у Нахалалі. Вони вчилися в одному класі, разом почали військову кар’єру.
В 1955 році, коли їй було 24 роки, а Ермії – 41, Мор супроводжувала його на церемонії завершення курсу парашутного спорту для високопоставлених армійських офіцерів.
Моше Даян вразив Мор. “Наші погляди випадково зустрілися, і на довгі секунди наші очі були прикуті один до одного”, – згадувала вона.
Про Ермія ж вона писала таке: “Не впевнена, що я б так сильно хотіла його, якби він був неодружений. Мені потрібна була інша жінка, яку я могла б перемогти. І коли він освідчився мені, я зрозуміла, що перемогла”.
Ермія розлучився з попередньою дружиною, одружився з Мор, і 1956 року в них народився син. Після чого інтрига почала набирати обертів.
Пустивши в хід свої зв’язки з Даяном, Ермія отримав у Яффо нову квартиру для себе і Мор. На вечері у Даяна, на той період начальника Генштабу ЦАХАЛу, Хадасса Мор і Моше Даян знову зустрілися поглядами. “Я раптово відчула, що Моше весь час стежить за моїми рухами”, – пише вона.
Даян приготував для неї і себе напої і наблизився до Хадасси Мор впритул, майже притулився до неї. Потім він із гордістю показав їй свою колекцію археологічних знахідок, розкопаних, як відомо, нелегально. Наприкінці вечора вона сказала собі: “Одного разу я пересплю з цим чоловіком”
Моше і Рут Даян. Фото: GPO
На той час Даян був одружений з Рут (уродженою Шварц), у них було троє дітей. Що не завадило йому почати залицятися до Мор за спиною Ермії.
“Він став приходити до мене вранці. Чоловік іде на роботу, а дружина тільки встає, він приходить запитати, як справи, — писала вона. – Одного разу він перейшов межу допустимого. Він наблизився до мене. Його тіло випромінювало хвилі тепла і бажання. Він ніжно обійняв мене за талію, але я вислизнула з його обіймів”.
Мор попросила Даяна влаштувати їй квартиру в гуртожитку Єврейського університету в Єрусалимі, де вона тоді здобувала спеціальну освіту. Даян зняв для себе квартиру неподалік. Йому було 43 роки.
“Буде нудно — приходь, я вдома”, – сказав він їй. “Тієї миті, коли всі бар’єри між нами звалилися, моє серце кричало: “Нехай ця мить триває вічно””.
Тим часом стосунки Мор з Ермією зіпсувалися. Вона характеризує його як людину егоїстичну, негнучку, скупу, фанатичну. За її словами, все, чого він хотів, — щоб вона народила йому сина.
Згодом Мор залишив дружину і переїхав із сином у кібуц Сарид на півночі Ізраїлю. Мор залишилася жити в Єрусалимі. Її роман з Даяном продовжився і після того, як у 1959 році його призначили міністром сільського господарства.
“Мерзенний перелюбник”
Перший лист, який Авнері опублікував у “Га-Олам ха-зі”, був від Ермії до Даяна в серпні 1959 року. І ошуканий чоловік у висловлюваннях не соромився. Він назвав Даяна “мерзенним перелюбником”, “ублюдочним негідником” і “блудником” і прокляв його навіки.
Другий лист, що став надбанням гласності, був від Рут Даян до Ермії у вересні того самого року. “Ніякі витівки Моше мене не дивують. Мене просто вражають дурні, які все ще вірять у нього і схиляються перед ним. Для мене він давно вже — хвора, брутальна людина, позбавлена всяких людських рис”, – писала вона.
Далі Ермія розповідає про те, як Даян “зробив Хадассу своєю постійною наложницею”. У їхньому романі він звинувачував Моше Даяна, а не свою дружину.
“Силою своєї особистості, свого впливу і своєї мужності він фактично примусив її спати з ним, і згодом це перетворилося на звичку і порочне коло, з якого вона не змогла вибратися”, – писав Ермія.
Ображений чоловік закликав Рут негайно покинути Даяна. “За жодних обставин ви не повинні більше терпіти це. Плюньте йому в обличчя і скажіть, щоб він ішов до біса. Вирвіться з цих проклятих рамок, якими він насолоджується десятиліттями, серед огидної зради й експлуатації інших людей”.
Він благав Рут надати розлученню публічного аспекту. “Нехай уся країна знає, і нехай його духовний опікун Давид Бен-Гуріон знає сутність цього монстра, що підноситься як символ і взірець для наслідування для молодого покоління і всієї нації”, – підсумував він.
Ермія писав про “подвиги” Даяна також Бен-Гуріону. “Старий” відповів йому двома листами, опублікованими 1972 року в “Ха-Олам ха-зе”. Бен-Гуріон писав, що розуміє “горе, біль і гнів”, яких зазнавав Ермія, але зрештою він відкинув звинувачення на адресу Даяна, порекомендувавши Ермії відрізняти особисте від громадського.
У листі, адресованому Рут Даян, Мор дорікає Рут за те, що та нібито намагалася вбити клин між нею та її чоловіком Ермією. “Мені б і на думку не спало писати вам, якби я не дізналася, що ви взяли на себе святий обов’язок розлучити мене з Довом”, – писала вона. Відповідь Рут була напрочуд стриманою.
“Я була вражена змістом вашого листа і вашими звинуваченнями… Не я вклинилася між вами”, – стверджувала вона і звинувачувала Мор у тому, що та запропонувала її чоловіку Моше “життя в розпусті на очах у всіх”. Рут додала, що неможливо одним махом перекреслити її стосунки з Моше, які “тривали чверть століття, плодом яких стали троє дітей”.
Рут Даян. Фото: Нір Кафрі
“Переспати з Хадассою і з цілою низкою респектабельних дам, яких приваблює гучне ім’я, — цього не вистачить, щоб стерти наше минуле”, – пише Рут Даян. І наостанок просить суперницю не втручатися в її життя і постаратися “обійтися своєю дитиною і своїм чоловіком, який заслуговує на гідне ставлення”.
Пізніше Ермія повідомив Рут, що спробує відновити свої стосунки з Гадасою. “Вона зізналася у всіх своїх гріхах і попросила продовжити життя зі мною у вірності”, – написав він.
На його думку, Хадасса “засвоїла урок” і “покінчила” з романом на стороні. Насправді роман між Мор і Моше Даяном тривав аж до 1962 року.
Згодом Мор знову писала Рут. Вона вибачилася за різкий тон попереднього листа і в стилі дешевого телесеріалу попросила в неї поради, як їй позбутися Моше.
“Ви єдина, хто добре знає людину, про яку йдеться. Я хочу, щоб ви допомогли мені вибратися з клубка моїх гнітючих стосунків із Моше”, – написала вона.
У цьому листі Хадасса описала їхні стосунки й особистість Моше Даяна в найрізкіших виразах. “Протягом усіх двох із гаком років, що я зустрічалася з ним, я часто присягалася собі, що більше не стану з ним бачитися. Він егоїстичний, холодний, агресивний, практичний. Він не гребує брехнею, у нього немає совісті та для досягнення мети він здатний вдатися до найнижчих і найогидніших засобів”.
Мор запевняла, що в їхніх стосунках із Даяном вона була невинною жертвою. “Я була наївна і, незважаючи на всі історії, які я про нього чула, не припускала, що він хижак. Він зібрав усю свою чоловічу чарівність і пустив у хід усілякі хитрощі, щоб зламати мій опір. Я пішла за ним і знала, що роблю дурість”.
Мор розповіла Рут, що Ермія погодився дати їхнім стосункам другу спробу. Але потім її “охопило бажання побачити Моше”, і все почалося знову.
Зрештою Мор вирішила домагатися розлучення з Ермією, про що в червні 1960 року Мор повідомив Рут. “Ще одна операція народного героя пройшла успішно”, – саркастично писав він.
У серпні 1961 року Мор написала Моше Даяну. Вона дивувалася, чому він ігнорує її. “Якщо ти сердишся, скажи, не мовчи. Якщо я щось зробила не так, то це не зі злого умислу. Якщо ти не хочеш, щоб моя душа загинула, приходь до мене в неділю вдень або ввечері в Єрусалимі. Я чекатиму на тебе”.
“Це буде бестселер”
Останнього листа Мор надіслала Моше Даяну на початку 1962 року. Вона повідомила, що вирішила опублікувати роман про їхні стосунки. “Я обіцяю, що врешті-решт ти отримаєш задоволення від читання, хоча й можливі й деякі потрясіння. Я не впевнена, що з літературної точки зору це буде шедевр. Однак з точки зору продажів це буде грошовий бестселер. Ти можеш також спробувати переконати мене кинути ідею написання книжки. Сумніваюся, що тобі це вдасться. Ти також можеш допомогти мені з написанням книги”.
Хадасса Мор. Фото: Авішаг Шаар Яшув
Жодних відповідей Моше Даяна на це листування не збереглося.
Книжка “Вогненні стежки”, опублікована 1963 року, викликала фурор в ізраїльському суспільстві. Надалі Мор опублікувала ще сім книг, що являють собою суміш автобіографічних романів і мемуарів.
Вона також зробила кар’єру як журналістка й адвокатка. Хадасса Мор померла в серпні цього року у віці 90 років, переживши Моше Даяна (який помер 1981 року у віці 66 років), Рут Даян (2021 рік, 103 роки) і Дова Ермію (2016 рік, 101 рік).
У неї було четверо онуків і двоє правнуків. Минулого року в інтерв’ю газеті “ХаАрец” Мор сказала: “Мої стосунки з Моше Даяном були зворушливими. Той факт, що після відтоді років вони продовжують викликати інтерес громадськості, просто дивовижний”.
