Валентин Фречка, співзасновник Releaf Paper, про технологію виробництва паперу з опалого листя, будівництво фабрики та конкуренцію
Український винахідник Валентин Фречка ще школярем розробив у рідному селі Сокирниця на Закарпатті технологію перетворення опалого листя на папір. Пізніше вона лягла в основу бізнесу компанії Releaf Paper, яку Валентин заснував у 2021 році разом з іншими партнерами. Екологічний стартап одразу привернув до себе багато уваги, отримав грант від Всесвітнього фонду Дикої природи (WWF), а в грудні 2022 року €2,5 млн гранту від ЄС на будівництво фабрики. Ми вирішили розпитати у Валентина Фречки про технологію виробництва паперу з опалого листя, чи вдалося обрати місце та почати будувати фабрику, а також про конкуренцію на цьому ринку.
Як вам прийшла ідея перероблення опалого листя на екопапір?
Усе почалося із розробки шкільного проєкту для участі у науково-дослідному конкурсі від Малої Академії Наук України, членом якої я був з 2014 по 2018 роки. Це була моя остання можливість заявити про себе на Всеукраїнській чи то навіть міжнародній арені, тому я досить ретельно підходив до вибору напряму дослідження та теми, і мені було важливо, щоб ідея була нова, масштабована, цікава та мала зрозуміле застосування.
Оскільки так склалося, що я з дитинства був оточений природою, то мислив у напрямку раціоналізації використання природних ресурсів, які не є вичерпними та поновлюються щороку. Тому часто замислювався про виробництво будівельних матеріалів із рослинних відходів або паперу, через це, власне, і зупинився на цій ідеї, бо вона здалася мені зрозумілішою. Спочатку ж хотів працювати над технологією використання соломи та льону (солома дає короткі волокна, а льон довгі). Проте тут не було ключового — новизни, бо над такими проєктами вже хтось працював.
Але навіть попри це, я продовжив вивчати дану тематику і знайшов в ході роботи над цією сировиною різні методики та підходи, які дали розуміння, як різна сировина поводиться в різних умовах. Я вивчив анатомію сировини, анатомію волокон, реологію волокон, і власне логічно дійшов висновку, що целюлозу для паперу можна виробляти з будь-якої рослинної органіки, і почав пробувати міські відходи, а саме траву/сіно, квіти, гілки та листя. На листі я власне і зупинився, оскільки окрім отриманих результатів, це було новим напрямком, і волокна задовольняли фізико-механічні вимоги до виробництва паперу (довжина, ширина тощо).
З цього і почалася історія, це перетин цілі, пошуку шляхів її досягнення, і роботи. Проте тоді мене цікавила тільки наукова складова, над якою я працюю і по сьогодні в Французькому інституті Біопереробки та Паперу в Греноблі з провідними вченими Європи, оскільки їх ця ідея надихнула на інші відкриття, які стануть відомі згодом.
Скільки часу зайняла розробка технології? В чому її унікальність?
Я почав працювати над вивченням варіантів використання та літератури у березні 2017 року. Було важливо зрозуміти, які є наявні технології, які з них є тільки лабораторними, а які вже масово використовуються. Відповідно другі мене і цікавили.
Перші досліди почав проводити у серпні 2017 року, і вже на листопад 2017-го я отримав перші грами очищеної целюлози із дубового листя. Власне, визначивши для себе опорний напрям обробки листя, я просто продовжив його удосконалювати, і це удосконалення полягало у зберіганні листя круглий рік, очистці від піску та каміння та інших забрудників, обробці та рекуперації води тощо.
Уже станом вересень 2018 року, я змінив концепт і з лабораторії перенісся в експериментальну пілотну площину де працював над розробкою способу обробки листя без варіння та використання розчинників, і станом на 2019 рік вже була готова технологія, яка лягла в основу патенту, який власне пройшов усі 3 критерії оцінювання незалежними експертами Європейським Патентним Відомством.
Наразі ми володіємо чотирма способами обробки листя, які дають чотири різні продукти для виробників паперу, комерційним з яких є один, інші в стані пілотування.
Окрім цього, ми досі проводимо фундаментальні дослідження в напрямку вивчення використання побічних продуктів обробки листя та самого лігноцелюлозного продукту як джерела наноцелюлози.
Якщо пошукати в інтернеті, то на Reddit, YouTube та інших платформах можна знайти цілу купу інструкцій, як зробити папір з опалого листя. Втім компанія Releaf Paper поки єдина, що намагається робити це на промисловому рівні. На вашу думку, чому в цій ніші немає конкуренції?
Якщо ми говоримо про фізичних осіб-любителів, звісно, в межах домашньої кухні чи лабораторії, будь-хто може взяти будь-яку сировину, і згідно з інструкціями DIY з Reddit, YouTube та інших платформах може це повторити, таке ж можна зробити й з розробкою ракет чи дронів, чи автомобілів. Проте кожна із цих розробок має унікальний рівень техніки, яким потрібно володіти, і власне ми перші хто розробив цей рівень техніки, що і дозволило нам обробляти листя в масштабі.
У стартапі Releaf Paper ми командою турбуємося про те, як ми зберігатимемо листя, як ми його очищатимемо, як ми будемо отримувати комерційний вихід волокна із потрібними фізико-механічними показниками, як ми будемо рекуперувати тепло і воду тощо. Це все потребує розробки цілої інфраструктури, яку немає сенсу будувати з нуля компаніям які сотні років обробляли деревину й у яких все працює. Це ж і стосується цукрової тростини, бамбука чи соломи, група людей будувала технологію та інфраструктуру роками, щоб вийти на рівень комерції.
Ми не перші, хто намагався працювати з листям, але ми перші, хто в правильний час і з правильним набором знань домоглися результату. У наших попередників не було технології збору листя та компресії та деаерації матеріалу, щоб з міст зібрати річний обсяг сировини, також у наших попередників не було знань про твін екструзію та паровий вибух в контрольованих умовах. Ну й у наших попередників не було найважливішого — запиту від ринку, який з’явився після пандемії Covid-19, і набирає обертів.
Власне це і створює конкурентне середовище, але воно не оцінюється за сировинним показником, а за показником обсягів, хто може виробляти більше функціонального волокна не дорожчого за деревну целюлозу, той і має конкурентну перевагу на основній долі ринку, все інше повинне шукати свою нішу і так проникати на ринок.
Ми ж наразі перебуваємо на етапі проникнення на ринок разом із травою, соломою, та певними групами агровідходів, це такі ж молоді проєкти як і ми.
Компанія Releaf Paper встигла зібрати декілька нагород для екологічних стартапів, ви нещодавно стали фіналістом European Inventor Award 2024. Чи на вашу думку у світі досі є сильним тренд на екологічність? Чи можна те саме сказати про Україну?
Поки всі дослідження поведінки покупців показують, що кілька років йде підвищення попиту покупців на екологічне пакування і воно виглядає як тренд. Моя особиста думка: не можу назвати це “трендом”, це більше про революцію сталості. Як зараз ми перебуваємо на перехідному етапі до 4-ої промислової революції, так само це стосується і революції сталості, перехід від використання викопного та невідновлюваного палива, зміна пластику на папір, зміна деревного паперу на альтернативний.
Через зростання купівельної спроможності фізичних осіб, зростає і вплив на навколишнє середовище, що і створює запит на розробку сталих технологій, щоб споживання було відповідальнішим. Наприклад, що стосується паперу, то ми як компанія виробляємо основу для паперу — волокно, папір вже є похідним, з якого створюється пакування. Перехід з пластику на папір спричинив сильне навантаження на лісову промисловість, компанії не встигають вирощувати комерційний Евкаліпт, тому доводиться вирубати тропічні ліси, щоб гігафабрики, наприклад, в Бразилії залишалися рентабельними. Також такі компанії підпадають під тиск регуляторів, які змушують їх шукати альтернативні рішення, якими власне і є волокна з листя, трави, соломи тощо.
Усі наші нагороди — це результати оцінки чи визнання нашої тихої роботи над проєктом. Здебільшого новини про нагороди ми отримуємо дуже неочікувано. Проте це не стільки пов’язано зі сталістю, як із самим рівнем впровадження нашої технології, і того темпу який ми маємо у порівнянні з іншими, який дозволяє нам зберігати нашу сталість.
Що стосується України, то тренд на сталі речі, які є здебільшого дорожчими по вартості — не дуже спостерігається, зокрема у напрямку паперу, оскільки це не країна, де індустрія целюлози та паперу сильно розвинута. Так, у нас є декілька функціональних фабрик з експортним потенціалом, проте по якості та футпринту така продукція поступається паперу з Німеччини, Британії, Нідерландів чи Франції. Також в України сильна залежність від сировини: 100% первинної целюлози — це імпорт, до повномасштабного вторгнення значна частина імпортувалася з росії, що дозволяло ще бути конкурентними, проте після вторгнення, довелося перемикнутися на фінську чи американську целюлозу, що вже стало не вигідно, тому більшість фабрик працює на макулатурі, збір якої в Україні є обмеженим для таких об’ємів, як сумарний запит усіх фабрик, тому знову тут є залежність від імпорту, а це несе серйозні викиди CO2 за собою.
Проте ми продовжуємо виробляти папір із деякими підрядниками, просвітлюючи так частково як виробників, так і споживачів.
Що можу сказати зі 100% впевненістю — Україна є потенційно целюлозною країною, яка може виробляти значні обсяги целюлози із листя та агровідходів для ринку близького сходу та країн центральної Європи, що власне і є нашим планом при настанні такої нагоди.
У 2022 році ви отримали від ЄС €2,5 млн гранту на будівництво пілотної лінії виробництва, та розглядали для її будівництва локації у Франції, Фінляндії та Україні. Чи вдалося визначитися із локацією та почати будувати фабрику?
Так, ми разом з Олександром Соболенко, кофаундером Releaf Paper, обрали Францію з ряду причин, зокрема через те, що нашими першими клієнтами були компанії з Франції, а також локальні бізнес-організації з релокації бізнесу з інших країн активно відгукнулися нам допомогти у порівнянні з іншими країнами (згодом Нідерланди та Німеччина змінили свою думку, і почали нас активно запрошувати).
Також, Франція одна із найсталіших країн Європи, де легко впроваджувати альтернативи пластику чи деревному паперу.
Збіг цих факторів дозволяє нам комфортно себе тут почувати.
Наразі ми перебуваємо в активній фазу установлення переробного обладнання в муніципалітеті Ле-Мюро́ у регіоні Іль-де-Франс. Постачання листя буде здійснюватися з декількох районів Парижу, та околиць, локальним партнером, що збирає міські зелені відходи.
Також в рамках цієї пілотно-промислової лінії, ми збираємося тестувати різні типи обробки маси для 4-х категорій продукції: лайнер та флютинг, папір основа, щільний картон та формувальні волокна.
У 2021 році Forbes писав, що ви відмовили торговим мережам METRO, “Сільпо”, “Good Wine” та іноземним покупцям, які були готові закуповувати ваші пакети через брак потужностей. Чи вийшло у вас збільшити обсяги виробництва паперу?
Так, на той період часу, ми мали ряд лімітуючих факторів, які б не дозволили нам виробляти папір у таких обсягах, що спонукало нас до збільшення виробничої можливості. Зараз ми знову поновили перемовини та будемо пробувати відновлювати співпрацю в пілотному режимі. Наразі на основі моделі аутсорсингу, ми маємо можливість виробляти до 10 000 тонн продукції на рік, проте все дедалі активніше, ми занурюємося у нашу первинну стратегію і розвиваємо її.
Наш основний бізнес — це виробництво целюлози як сировини для паперу. Вся комунікація щодо виробництва паперу пов’язана виключно з тим, що споживачеві найбільше зрозуміло, що таке папір, а не целюлоза. Тому нам доводиться доносити ідею про сталий папір, який виготовлений із волокон опалого листя через кінцеві вироби: коробки, пакети, обгортковий папір тощо. Так у клієнта формується розуміння, що це таке, і що це не потребує змін у його існуючому ланцюгу постачання, і він повертається до свого виробника пакування, а той до виробника паперу, а той — до нас, що дозволяє нам збувати волокна для виробництва такого паперу.
Продукцію Releaf Paper зараз можна купити напряму через сайт компанії, наскільки успішним є цей кейс? Чи задоволені ви обсягами замовлень?
Насправді ми створили можливість купляти вироби з опалого листя через онлайн магазин через активні запити на отримання зразків. Компанії, люди, організації, навіть світові банки роблять сотні запитів у місяць про бажання отримати та протестувати продукцію.
Ми не можемо дозволити собі витрачати кошти на роздачу безплатних зразків з безплатною логістикою, тому як рішення ми створили такий магазин. Будь-хто може купити бажаний продукт та оцінити якість, архітектуру, міцність та властивості друку, а також отримати на запит технічний лист з супровідними документами, для фінального прийняття рішення про співпрацю, де її предметом вже є великі обсяги постачання паперу із листям чи виробів із нього.
Щоб це працювало як тільки магазин, до цього повинен бути інакший підхід, команда та маркетинг, у нас же ж зараз ціль — познайомити ринок із продукцією та отримати споживачів на целюлозу, що є досить ефективною та прибутковою стратегією.
Наскільки серйозною ви вважаєте конкуренцію з боку виробників біорозкладних пакетів?
Безумовно, в межах глобального ринку пакування, ми конкуруємо як виробники продукції для пакування певної групи товарів, проте це не пряма конкуренція, оскільки вимоги до нас і до них відмінні, як і сама концепція рішення.
Проте, оцінюючи конкурентні переваги, папір має більше переваг над біорозкладним пакуванням, оскільки він переробляється, а також може себе вести як звичайна органіка в середовищі, деградуючи на прості сполуки, на відміну від біо пластику, оскільки для нього потрібно створити відповідні умови розкладання, також не всі види біорозкладного пластику можуть бути переробленими, тому не бачу сенсу, опираючись на концепцію циркулярної економіки, виробляти щось еко, на створення чого потрібно низку ресурсів, а в кінці життєвого шляху, ще й не завжди є раціональне, легке рішення його утилізації.
З ким ми конкуруємо то це з виробниками деревної та альтернативної целюлози, де вже є набір факторів, по яких компанії або проходять, або ні, а це і міцність, і структура волокон, і ціна, і вуглецевий слід тощо.
Чи вдалося Releaf Paper стати прибутковою?
Ми, будучи стартап-компанією, перебуваємо на етапі активного входу на ринок, і наша ціль це стабілізація позицій, яка дозволить отримувати прибуток. Також ми ще перебуваємо на етапі підготовки до запуску нового та потужного пілотно-виробничого комплексу, і в нас переважає активне використання бюджету над його поповненням, проте всі індикатори вказують на вихід на прибутковість вже у 2025-ому році.
Які у вас плани на найближче майбутнє, чи плануєте запуск нових продуктів?
Ми активно працюємо над запуском поточної пілотно-промислової лінії, де у нас буде змога виробляти сировину для виробництва паперу різних комерційних груп. Також активний фокус робимо на формувальні волокна, де також відкритий ряд можливостей.
Після цього етап експансії в інші країни ЄС, де ми будемо обробляти не тільки листя, а й інші агровідходи, зокрема такі запити є з Нідерландів та Німеччини.
Окрема категорія планів — це тропічно-екваторіальний район, звідки основна маса запитів іде від компаній, що вирощують комерційно ананаси, банани та олійні пальми, що сумарно генерує до 1 млн тонн біомаси, яка багата на довговолокнисту целюлозу.
Головний редактор Mezha.Media. Тарас має понад 15 років досвіду в IT-журналістиці, пише про нові технології та ґаджети.
