Квантовий стрибок. Почуття вдячності. Частина I
Мабуть, найпопулярніша теорія суб’єктивного світогляду свідчить:
“Ти — коваль свого щастя, весь світ у твоїх руках, ти й тільки ти відповідальний за свою долю і життя загалом”! Отже, ти — головний інвестор своїх успіхів і, на жаль, невдач також. Тут важко щось заперечити!
Але істина завжди десь посередині
І це теж усім відомо. Невідомо тільки, що з усім цим знанням робити! Тому що після чергового тренінгу, вебінару, тренера і коуча, які, без сумніву, додадуть пороху, підпалять і надихнуть тебе на малий час, у сухому залишку ми бачимо блокнот, наповнений прописними істинами, від яких не виходить того вогню, що висікав бігаючий по сцені коуч-мотиватор.
Життя коригує наші теорії, погляди та рішення із занудною постійністю!
Тож ті, хто чесний із самим собою, розуміють: я маю свободу, але в певному діапазоні, який не завжди залежить від мене та моїх бажань і зусиль. Погодьтеся, стає трішки легше.
Зняття з себе хоча б частки відповідальності за те, що відбувається навколо і всередині, дещо знижує динаміку “щурячих перегонів” нашої дійсності. І все ж це не спроба втекти або влаштовувати своє життя коштом інших. Таке розуміння дає можливість спокійніше сприймати незаплановані повороти долі та знаходити прийнятні методи й рішення.
Одним із таких методів є ВІДЧУТТЯ вдячності
О ні, це не про відстороненість від світу і витання в хмарах у стилі буддистських ченців (за всієї поваги до світових релігій). Це цілком реальний щоденний метод, як склянка води зранку, пробіжка або цитрамон від головного болю.
Відкрию вам один важливий секрет: річ у тім, що ми всі без винятку живемо і будуємо наше майбутнє життя СТАНАМИ. Думка не нова, але разюче точна. У якому стані ти перебуваєш більшу частину дня, місяця, року, років життя, у такому стані є або буде твоя реальність.
Кількість “правильних”, тобто таких, що ведуть до успіху, радості та процвітання станів визначать твою долю.
Тобі просто необхідна критична маса правильних почуттів або станів протягом дня!
Як досягти цього стану?
Порівняємо це зі станом алкогольного “втручання” в організм. Саме по собі сп’яніння ніколи й ні в кого не настає. Його потрібно спровокувати, тобто створити. Механічними рухами, вливаючи “заповітну рідину” в порожнину рота і потім ковтаючи, часто кривлячись і закушуючи, бо приємного в цьому процесі мало. Але, заради СТАНУ, ми готові потерпіти ці маленькі незручності.
Те ж саме відбувається з почуттями та емоціями, коли у свідомість “заливають” необхідний для конкретного стану продукт.
Цим продуктом є наші з вами думки. Іноді слова — я маю на увазі афірмації та мотивувальні проголошення — допомагають нам налаштувати наші думки в потрібне річище, а думки, побувши якийсь час у цьому річищі, неминуче приведуть нас до почуття, стану того, про що ми думаємо!
Тому стан вдячності — це наріжний камінь щасливого проведення часу на цій планеті!
Більшою мірою, на жаль, люди нарікають, скаржаться, проклинають і не люблять життя. І в такому СТАНІ проводять роки, передають його своїм нащадкам, не розуміючи, що вже визначили вектор напрямку свого життя. Стан вдячності є своєрідним квантовим стрибком на вершину внутрішніх ресурсів, який вщент розбиває порочне коло скарг і провини, звільняючи наш розум для бачення нових барв і можливості бути тими, ким ми завжди бачили себе в мріях.
Практичні навички та конкретні слова, думки й стани ми відкриємо в наступній статті, а поки що будьте здорові та любіть життя!
