“Ринок криптовалют в Україні помер”: інтерв’ю із засновником української криптобіржі Kuna
Криптовалюти уже стали досить звичною частиною світу фінансів. У фокусі уваги спільноти часто з’являються курси криптовалют, робота криптобірж та перспективи цієї галузі. Більше детально 24 Канал розпитав про це засновника криптобіржі Kuna Михайла Чобаняна.
Від інвестицій до власного бізнесу
Як ви вперше придбали криптовалюту і яким був ваш досвід?
Купив у 2013 році, тобто 10 років тому, у квітні. Загалом тоді було все простіше, адже існував лише біткойн. Купував в Україні через якийсь обмінник, уже навіть не пам’ятаю, який був на ринку. З картки українського банку просто списали кошти.
Через 6 місяців зафіксував пік. 30 листопада 2013 року у нас дві знакові події. Перше – побили студентів на Майдані, друге – пікова ціна біткойна на рівні 1 100 доларів. Тоді також вийшов центральний банк Китаю й почав страшилки якісь говорити. Після цього ціна почала падати. До цього ціна росла й пік був 30 листопада 2013 року. Загалом я отримав прибуток десь х10.
Біткойн та криптовалюти загалом є досить волатильними активами. Чи відразу зрозуміли, що вам потрібно готуватися до різких змін курсу?
Я пів року перед тим, як купити, просто читав все підряд, все, що було. На тоді, як ви розумієте, 10 років тому, було не так багато інформації. Був Bitcoin Talk, Reddit, і було там кілька десятків роликів у Youtube на цю тему. Лише після цього я щось купив.
Як ви перейшли від інвестицій у криптовалюту до ідеї створення власного криптобізнесу?
Дуже просто. Я побачив, що процес придбання (криптовалюти, – 24 Канал) був складним та дорогим. Це було точно не про масмаркет. Я побачив у цьому можливість і вирішив зробити найлегший спосіб продавати та купувати криптовалюту.
Поради для інвестування та власні активи
Криптовалюти – це досить ризиковий актив, тому експерти часто радять, щоб ці активи не займали більше ніж 10% в інвестиційному портфелі. Що ви думаєте щодо цього і як виглядає ваш інвестиційний портфель?
По-перше, все, що пов’язано з інвестиціями, то перш ніж діяти, потрібно досконало розібратися у що ви інвестуєте, для чого ви інвестуєте в той чи інших продукт чи послугу. Найімовірніше, це буде якийсь продукт. І найважливіше зрозуміти, як ви вийдете з цього продукту, раптом що. На жаль, це мало хто робить. Тому ми бачимо банкопади, натовпи розлючених вкладників, придбання незрозумілих криптовалют тощо.
Тут відповідь така риторична. У наш неспокійний час взагалі незрозуміло, де взагалі безпечно та стабільно. Тому земля – це спірне питання, особливо в Україні. Це хороший доказ. Якесь золото – це теж спірно, адже раптом що, його швидко не вийде продати. Якісь акції, то теж незрозуміло, коли це все навернеться, і чи навернеться.
Зберігати у валюті – незрозуміло, не знаю. Все дуже залежить. Ми не розуміємо, що буде з євро, і не до кінця розуміємо, що буде з доларом США у зв’язку з банкопадом. Як будуть це заливати, чи спасати, чи ще щось.
Тому я порекомендував би зберігати більшість своїх збережень у тому активі, який ви найкраще розумієте. Ви розумієте його специфіку. І найголовніше, як з нього швидко вийти в інший актив. Це напевно головна порада. Я не можу рекомендувати комусь криптовалюти, долар чи гривню, чи ще щось. Тут все дуже індивідуально.
Я зберігаю у криптовалюті, адже я розумію всі ризики, як її зберігати і як її не втратити. Для мене ризик волатильності менш критичний за ризик блокування чи повної втрати всіх активів.
Тож тут потрібно дивитися дуже індивідуально, де ти розумієшся. Я прекрасно розбираюся у криптовалюті, а в фондовому ринку нічого не розумію. У фіатному та банківському світах я прекрасно все розумію, тому нічого там не зберігаю. Якась нерухомість і щось подібне, я в це грати більше не хочу.
Насправді варіантів багато, треба вивчати це питання, щоб кожен визначився. У мене майже всі збереження у криптовалюті. Майже 100% моїх активів – або крипта, або Kuna, скільки вона зараз коштує.
Головні принципи роботи Kuna
Які основні принципи вашої криптобіржі, крім зручності та легкості?
Надійність, тобто це репутація. Також максимально дотримуватися постулатів Сатоші Накамото (його вважають ймовірним творцем біткойна, – 24 Канал):
- зберігати потрібно у себе;
- не довіряти нікому.
У тебе є свої приватні ключі, от там і зберігай. Саме тому я періодично у себе в каналах агітую людей, якщо ви розумієте, як працюють гаманці, якщо ви добре розібралися, як їх встановлювати та відновлювати. Ви вмієте надійно зберігати їх. Якщо ви слідуєте основним правилам безпеки, то краще зберігати все на приватних ключах, які належать вам.
Але не всі здатні це робити, не всі підковані. Якщо не довіряєте собі, а довіряєте комусь іншому, тоді вже робіть due diligence: що це за контрагент, якому ви довіряєте свої гроші. Тоді добре зберігаєте на централізованих майданчиках. Але краще зберігати на гаманцях, де приватні ключі у вас. Тоді це ваша криптовалюта.
Належна обачність або дью-ділідженс
Це процедура детальної незалежної перевірки об’єкта інвестування, здійснювана від імені інвесторів для формування в них об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування. Зазвичай передує купівлі бізнесу, злиттю, підписанню контракту чи співробітництва.
Чиї ідеї відомих фігур у спільноті та світі, крім Сатоші Накамото, ви наслідуєте?
Власні, якщо чесно. У мене героїв немає.
Як ви можете оцінити рівень конкуренції на ринку криптовалют в Україні, й кого виділяєте як конкурентів для свого бізнесу?
Почнемо з останнього. Ми називаємося криптобіржею, хоча по факту нею не є. Ми ближче до банку, ніж до криптобіржі. Це власне помітно по профілю моїх клієнтів та по тому, що вони роблять на майданчику. Тобто це люди, які не про спекуляцію.
Це люди, яким потрібно зберегти або конвертувати, а потім витратити. Вони не про спекуляцію. Відповідно їм не потрібні маржиналка, не потрібні торги з плечем, ф’ючерси тощо.
Все, що про спекуляцію – це все не про Kuna.
У певному сенсі будь-який криптосервіс – це мій конкурент, але так щоб виділити когось, то не можу. Річ у тому, що всі вони більше про спекуляції. Обмін валют теж ні. Ми якось більше у власній ніші.
Ми все-таки ближче до банків. Можливо, Monobank, “Приватбанк” у перспективі кількох років. От коли у них буде криптовалюта, а у мене фіат, от тоді ми будемо конкурентами.
Чи розглядаєте ви опції партнерства або колаборації з іншими криптобіржами чи класичними банками?
Була у мене спроба співпраці з криптобіржами. Саме так в Україні з’явився Binance. Але це люди, які не дотримують свого слова. У них стратегія вивчення ринку будь-якими методами. Після цього вони відмовляються від своїх намірів. Тому з представниками китайських бірж я не дружу.
Ми йдемо зараз у напрямку співпраці з банками. Ми два роки писали власний backend, який по суть є гібридом між криптобіржею та банком. Ми будемо партнерами банків. Зараз ми пропрацьовуємо це з двома банками. Один банк український, один – європейський.
Відтак ми будемо надавати такі гібридні послуги. Тобто ми відповідаємо за все, що пов’язано з криптовалютами, обміном, зберіганням криптовалюти. А банк-партнер буде роботи те, що він вміє. Тобто йдеться про зберігання фіата, дью-ділідженс, спілкування з державою та своїм регулятором.
Ось такі гібридні сервіси ми пропонуємо банками, а далі будуть і фінансові компанії, фонди й всі інші. Тому ми більше йдемо у сторону b2b. Також є ще один напрямок – приватний криптобанкінг. Це для клієнтів, які мають від 500 тисяч доларів в еквіваленті.
Скоро ця платформа також з’явиться в онлайні. Зараз вона працює виключно у ручному режимі. Також буде додаток скоро. Відмінності приватного банкінгу – клієнт завжди має свого менеджера, консьєрж сервіс. Ці люди розуміють твої потреби.
Основи безпеки, юрисдикції та комунікація з регуляторами
Зараз важливе питанням – безпека. Які основні постулати для захисту даних та активів ваших клієнтів?
По-перше, це постійні тести на проникнення. Є така компанія з українським корінням. Це білі хакери. Ми з ними працюємо. У нас відбуваються постійні тести.
Ми ніколи не зберігаємо онлайн більше, ніж необхідно загалом для добового обороту. Ми не зберігаємо у відкритих реєстрах персональні дані клієнтів.
Крипту в основному зберігають на холодних гаманцях, які знаходяться за межами України. Я особисто не володію всіма 100% цих гаманців. Тому якщо у когось виникне думка щось зі мною зробити, то нічого не вийде. Адже потрібно кілька підписів, аби з холодних гаманців вивели якісь активи.
Все це розкидано по світу, між різними людьми, між різними локаціями. Ось так гібридно ми робимо. Крім того, невдовзі буде ще один рівень. В першу чергу для клієнтів з великими капіталами. Для того, щоб менеджер зміг зайти та подивитися, що там відбувається, згідно з запитом такого клієнта, то останній спершу має підтвердити у своєму додатку, що він дозволяє переглянути його дані.
Тим самим ми створюємо додатковий рівень безпеки. Якщо зафіксують несанкційний доступ до адмінки, то ніхто не зможе зайти туди, поки клієнт через двофакторний режим авторизації не зможе підтвердити, що можна зайти та подивитися, що там відбувається. Тим паче неможливо буде провести будь-які списання коштів.
Ви згадували, що активи зосередженні у різних країнах. Які саме юрисдикції ви обирали для своєї діяльності?
Я знаходжуся у Швейцарії. Також частина інфраструктури тепер також буде у Швейцарії. Ми саме завершуємо питання з юридичними нюансами: відкриття компанії й так далі.
Також ми маємо ліценцію на криптовалютну діяльність у Литві та Канаді. Використовуючи ці дві юрисдикції, ми будемо скоро запускати євро, американський долар та, можливо, злотий.
Як ваша криптобіржа взаємодіє з регуляторами в Україні й в інших юрисдикціях? Як ви оцінюєте правову базу для роботи цього сектору?
В Україні зараз регулятора немає. Водночас є потенційний регулятор. Це наразі Комісія з цінних паперів та частково Міністерство цифрової трансформації. Щодо цифрової валюти центрального банку та стейблкойнів – це парафія НБУ.
Щодо правової бази, то мій юрист – це і є та людина, яка писала всі закони та допомагала державі. Я особисто комунікую з Мінцифри та Комісією з цінних паперів. Там перспектива ще не близька, а також будуть зміни. Комунікація є, але ні до чого це не приводить.
Тому ми, напевно, можемо заявити, що ринок криптовалют в Україні помер. Я маю на увазі максимально легальне поле. Залишиться лише готівковий.
Все, що було більш менш зрозуміло з компаніями, які мають ліцензії та взагалі намагаються працювати “в білу”, то їм, на жаль, буде, напевно, гаплик. Принаймні в Україні.
У Європі все досить прозоро. Там є регулятор та спеціальні люди, які періодично з ними спілкуються, їздять на інтерв’ю, оновлюють дані. Там все прозоро та зрозуміло. В Україні наразі немає що й кому показувати.
Розкажіть, будь ласка, на якому етапі зараз ситуація із припиненням виведення коштів на українські картки, про які повідомляли як Kuna, так й інші криптобіржі?
Ну зараз щось якось виходить. Гривня періодично то працює, то ні. Це має несистемним характер. Аналогічна ситуація по всьому ринку.
Ми намагаємося знайти спосіб, щоб зберегти цей ринок, а не вбити його просто. Як основу беремо ті правила, які працюють у Європі, ті “бажання”, які озвучив Нацбанк. Намагаємося знайти, але поки результату немає.
Ринок з картами по суті зараз повністю зупинений. Є рідкісні винятки. Зокрема, виплата боргів тощо. Тобто це попередні якісь транзакції, ще щось. А так звичайно ринок зупинився.
Як на мене, розв’язання цієї проблеми – це політична воля вищого керівництва країни, яке має ухвалити таке рішення, чи хочуть, щоб Україна у майбутньому зберігала своє лідерство на крипторинку, чи вони вважають, що це нецікаво, неперспективно з їхньої точки зору. Тоді от ринок помре і оживати вже не буде.
Якщо буде політична воля, то разом з НБУ, Мінцифри, Комісією з цінних паперів можна навіть у сучасних реаліях знайти спосіб, як зберегти ринок криптовалют й повністю викорінити усе, що приписували: відмивання грошей, нелегальні операції, зарплати у конвертах, як я читав.
Просто спілкування з НБУ немає, їх це не цікавить. У них в KPI цього немає. У законі “Про Національний банк України” нічого про криптовалюту не написано. Тому Нацбанку все одно – померла криптовалюта чи вона жива. А вузька шийка у нас зараз саме НБУ, оскільки він відповідальний за гривню, і відповідно будь-які операції з гривнею – це саме центральний банк. Тому подивимося: з’явиться ця воля чи ні. Не знаю.
Перспективи та виклики
Чи плануєте ви вихід на фондову біржу?
Поки не бачу в цьому необхідності. Можливо, у майбутньому, не знаю.
Якою є актуальна вартість компанії Kuna?
Kuno – це не публічна компанія. Відповідно вона коштує стільки, скільки за неї готові запропонувати. Тому ціни наразі ніякої нема. Тим паче зараз у нас досить турбулентний період, адже гривню “виключили”.
Я підозрюю, що ми будемо йти з українського гривневого ринку. Ми будемо надавати послуги клієнтам в Україні, але з гривнею працювати не будемо. Відповідно компанія буде функціонувати за межами української юрисдикції.
Тому оцінити бізнес важко. Якщо чесно, це не є для мене першопричиною, чому я почав займатися цим. Тож, не знаю. Поки мені ніхто не пропонував купити компанію, та і я особливо не стараюся її продати.
Я займаюся тим, що мені подобається. Несу свободу людям, показую, що є альтернативи. Загалом, як я цим 10 років тому почав займатися, так і досі займаюся в кайф. Продаж поки – не цікавить. А скільки вона буде коштувати, та Бог його знає.
Як плануєте розвивати компанію? Які є 3 головні цілі та 3 головних виклики?
Перше – наш пріоритет Європа та розвинені країни, за винятком США. Для початку ми виходимо на ринок Європи та Євросоюзу. Друге – зміна орієнтації з b2с, тобто те, що ми мали роздрібних клієнтів в України. Я думаю, що Нацбанк нас все-таки підштовхнув до того, з цим потрібно було закінчувати.
Тому ми йдемо більше до b2b. В тому числі йдеться про колаборації з банками, криптоеквайринг (спосіб прийняття та опрацювання платежів у криптовалюті). Загалом все, що пов’язано криптовалютою з платежами для бізнесу.
Щодо виклику, то головне – це не допустити заборони криптовалюти як такої. Річ у тому, що є такі тенденції. Зокрема, хочуть заборонити майнінг біткойна через те, що нібито він дуже брудний з точки зору вуглецевого сліду. Ключова ціль – це намір взяти під контроль біткойн, як той же Ethereum, 85% транзакцій якого цензурує влада у США.
Все через proof of stake, який знаходиться під юрисдикцією США, як і всі сервери та компанії, що цим займаються. У результаті ми отримали цензурування у другій за величиною мережі.
Тому моє завдання зараз – це не допустити розвиток цього тренду, в тому числі під поїздки у Вашингтон та Брюссель. Ми маємо залишити як мінімум біткойн незалежним. Це завдання на сьогодні є основним, всі інші на його фоні неважливі.