Цікаві цифри та закономірні висновки
Шойгу сказав, що близько 20 тисяч осіб записалися добровольцями.
І близько 20 000 людей затримали в Росії за час війни.
Виходить, що зовсім відбитих фанатиків війни, які готові добровільно йти вбивати і вмирати на чужу землю приблизно стільки ж, як і людей, які знайшли відчайдушну мужність вийти проти цього огидного злочину.
Приблизно. Зрозуміло, що реальних фанатиків та маніяків-імперців трохи більше та порядних людей теж налічується не 20 тисяч. Але по суті, там і там мізер.
А інтерес цих цифр у тому, що між цими двома невеликими групами байдужою масою лежить гігантського розміру, огидний за своєю сутністю пласт тих, кому за великим рахунком – все одно. Саме тих, завдяки кому все це і сталося.
Бо з мовчазної згоди більшості байдужих трапляються найстрашніші злочини. Трапляються і потім сходять з рук різним покидькам та упирям.
Так, сьогодні вже частина цієї аморфної маси поплатилася за своє мовчазне, покірливе існування. Когось убили на війні, на яку він йти особливо не хотів, але коли покликали, то чому б і ні. Хтось із цієї війни повернувся калікою і буде нікому не потрібний догнивати в себе десь в аварійному бараку, слухаючи про велич “сарматів” по телевізору до кінця свого нікчемного життя. Хтось втратив роботу. Хтось не потрапив на операцію, бо танки в цій країні важливіші за медицину. Хтось відмовився від планів на майбутнє, бо майбутнього більше нема.
І ще залишилися десятки і десятки мільйонів тих, хто, як і раніше, плаває в путінському болоті догори черевом, на якому туго затягнуть пояс путінської стабільності, хаотично бовтаються в цій брудній трясовині з риб’ячими очима, що нічого не виражають, і все їм навколо до одного місця. Нічого їх не торкається, нічого не турбує, не бередить і не змушує думати. Вони нічого не хочуть знати і нічого не можуть відчувати.
Ох, які вони страшні й потворні всі разом, якщо виявляються народом якоїсь держави. Тоді ця країна приречена. Їхнє рабство в усі часи тягло за собою лише катастрофи, лише війни, лише геноциди та депортації. Їхня тупа байдужість до всього навколо, до власних життів завжди занурювало їхнє ж буття в занепад і деградацію.
Їхня спадкова зневага до ідеалів свободи особистості і волі, до цінностей громадянського суспільства, інстинктивний страх і незатишний перед будь-яким самостійним вчинком, їхнє несвідоме бажання ні за що не відповідати й бути скрізь, ні при чому, побожність і трепетний жах перед будь-якою владою – все це завжди вироджувало з їхніх рядів найгірших, найпідліших і кривавих тиранів. І негайне, безумовне поклоніння ним.
Вони і є хребет путінізму.
Вони і є – Росія.
Післямова без коментарів
Оце соловйова поплавило від поїздки Зеленського у США 😁 pic.twitter.com/V2WJ0xICjl
— Олександр Аронець (@aronets) December 22, 2022
