Кінець світу прийде звідки не чекали: крапку поставить виверження поки що невідомого супервулкана
Дослідники кембридзького університету стурбовані кількістю невивчених та потенційно небезпечних вулканів.
Минулого року на екрани вийшов фільм “Не дивись вгору”, який чудово показує, як суспільство може заплющувати очі на потенційні загрози. Ось і сьогодні вчені з кембридзького університету б’ють на сполох — звичний перебіг цивілізації може порушити виверження вулкана, пише Express.
Вчені заявляють, що з ймовірністю один до шести на нас чекає сильне виверження вулкана, яке за своєю силою зможе зрівнятися із зіткненням Землі з астероїдом діаметром 1 кілометр. Наслідки такого “удару” для цивілізації та планети можуть бути нищівними — на нас чекають різкі зміни клімату та порушення ланцюжків постачання продовольства.
Попри такі жахливі прогнози уряди країн витрачають сотні мільйонів на підготовку Землі до зіткнення з астероїдом, забуваючи, що статистично в наступні 100 років виверження вулкана — ймовірніший сценарій.
Відповідне дослідження було опубліковано у журналі Nature. Вчені зазначають, що вже зараз необхідно збільшити фінансування досліджень невивчених вулканів, розширити спостереження та вивчення магми. Щоб у подальшій перспективі мати можливість запобігти повному спустошенню Землі.
Команда кембридзького університету зазначає, що торішнє виверження вулкана на острові Тонга було найпотужнішим з усіх, коли-небудь зареєстрованих сучасними приладами. Однак дослідження показують, що раз на 625 років відбувається виверження набагато глобальніше — у 10, а то й у сто разів потужніше.
За даними вчених, останнє виверження силою 7 балів відбулося в Індонезії 1815 року. Наслідки були нищівними — понад 100 тисяч людей загинули, глобальна температура впала на 1 градус, що спричинило голод, епідемії хвороб та масові насильницькі повстання. Всі ці наслідки обійшлися світові трильйони.
Сьогодні вчені наполягають на ретельнішому вивченні небезпечних вулканів, про існування яких світова спільнота навіть не підозрює. Дослідники вважають, що найменш вивченими є морські та озерні ядра, особливо у менш розвинених регіонах, таких як Південно-Східна Азія. В результаті науковій спільноті може бути невідомо навіть щодо нещодавніх вивержень.
