Пара з Канади збудувала острів своєї мрії і живе на ньому вже 29 років

Хто з нас не мріє про свій острів в океані. На жаль, така розкіш доступна тільки дуже багатим людям. Хоча для тих, кого природа не обділила кмітливістю та працьовитістю, є ще один спосіб. Пара з Канади Уейн Адамс і Кетрін Кінг більшу частину життя живуть на власному острові, який звели своїми руками з підручних матеріалів.

Місце, де дрейфує цей дивовижний острів-пліт, знаходиться поблизу острова Ванкувер, біля тихоокеанського узбережжя Канади. Це місце Уейн та Кетрін називають по-своєму — «Бухта Свободи» і вважають найкращим на землі. Пара оселилася тут 29 років тому після кількох років, проведених у місті. Тепер вони нізащо не повернуться назад і планують прожити у гармонії один з одним та природою залишок свого життя.

Уейн і Кетрін – творчі люди. Він — різьбяр по дереву та каменю, а вона — танцівниця. Перш ніж оселитися на плоту, вони жили в місті Тофіно на заході острова Ванкувер. Попри те, що в цьому населеному пункті живе всього 2 тис. осіб, він здавався Вейну та Кетрін галасливим і метушливим.

Тому одного разу вони з’їхали з орендованої квартири, розпродали майно і вирушили жити до океану. Пара збирала колоди та плавуче сміття і будувала з них пліт. Через те, що Вейн все життя працює з деревом, виготовлення дерев’яної конструкції не викликало у нього труднощів.

Коли плавучий острів став чималим, його спустили на воду і почали добудовувати вже там. Наразі пліт-гігант за підрахунками своїх творців важить близько 450 тонн. Він не управляється і вільно дрейфує біля берега. Щоб острів під час шторму не забрало, Уейн прив’язав його до берега міцними сталевими тросами.

Життя на плавучому острові

На платформі є будинок, художня галерея, танцювальний майданчик, завод із виробництва свічок, теплиці та навіть штучний водоспад. Електроенергію остров’яни одержують від сонячних батарей, а відходи утилізують в особливому плавучому контейнері, що плаває поруч.

Пара дуже рідко залишає свою “Бухту Свободи”. Найближчий населений пункт знаходиться за 25 хвилин їзди від їхнього острова. Коли Вейна і Кетрін запитують, чи не хочеться їм пожити на суші і чи не мучить їх морська хвороба, вони тільки сміються. Уейн Адамс каже, що, навпаки, страждає від «земної хвороби» і завжди з нетерпінням поспішає повернутись додому.

Та й розгулювати по суші подружжю особливо ніколи. Як ви самі розумієте, подібна грандіозна плавуча споруда потребує постійного ремонту та обслуговування. Також достатньо в остров’ян і роботи по дому. Кетрін вирощує овочі у 4 теплицях. Всі рослини були вирощені з насіння прямо на острові. Добрива жінка робить сама з морських водоростей. Багато часу займає прибирання – острів просто притягує до себе пилюку.

Риболовля у вітальні та морські котики на ґанку

Уейн постійно щось пиляє, ріже і прибиває – великий пліт задає йому чимало непростих завдань. Крім цього, капітан плавучого острова ловить рибу, причому часто прямо з дивана. У підлозі їх з Кетрін вдома є люк із прозорого пластику, під яким знаходиться вода. Практично всім подружжя забезпечує себе саме, купуючи в місті тільки одяг, батареї та інструменти. До берега Робінзони дістаються човнами, яких у них кілька.

Попри велику зайнятість, буває у пари та вільний час. Уейн проводить дозвілля за читанням чи ловить рибу, а Кетрін танцює, грає на музичних інструментах та малює. Гостей у мешканців плавучого острова майже не буває. Іноді навідуються чаплі, ворони та морські котики. Останнім часом самітників нерідко відвідують журналісти. Господарі завжди гостинні, але довгих розмов їм вести ніколи.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *