Європа нащупала “економічну смерть” Росії: як у ЄС відмовляються від енергоносіїв із РФ
Поки в Україні триває війна з навалою російських окупантів, на теренах Європи розгортається власна битва. Від якої, по суті, залежить майбутній розвиток більшості європейських країн.
Країни Європи на тлі агресії РФ проти України намагаються зменшити залежність від російського газу. Це й важливий політичний жест, що підкреслює протест проти агресивних дій росіян, і просто необхідність, оскільки Європа остаточно усвідомила, що РФ може використовувати газ як інструмент шантажу.
Але не всі. Окремі держави від такого плану відмовилися, показово дотримуючись домовленостей із РФ. І, мабуть, розраховуючи отримати від цього якусь серйозну вигоду.
Чому те, що відбувається, дуже важливо для України? Тому що постачання газу й нафти приносить Росії величезний прибуток, наповнюючи її бюджет, який останнім часом дедалі більше переводиться на військові рейки.
За даними Bloomberg, опублікованими ще в червні, навіть з огляду на відмови та зменшення закупівель енергоносіїв із боку багатьох країн, доходи Росії від продажу нафти й газу за 2022 рік становитимуть близько 285 млрд доларів. Як ми всі розуміємо, звісно, не вся ця сума, але значна її частина піде на армію, яка досі намагається окупувати нашу країну.
Чи означає це, що країни як купували, так і надалі купуватимуть у Росії нафту та газ? Ні, не зовсім.
Спочатку про нафту.
Що з купівлею нафти в РФ?
Очікується ембарго. Очікується вже давно, питання щодо того, чи буде воно взагалі, ще є. Але робота триває і без цього.
Зокрема у G7 кілька днів тому домовилися про запровадження так званої “стелі цін” для російської нафти. Офіційно про це було оголошено 2 вересня.
Цінову “стелю” збираються встановити з 5 грудня. Саме тоді має набути чинності ембарго на постачання нафти.
Що з вугіллям?
Експорт вугілля з РФ морем фактично призупинився через санкції ЄС. Рішення щодо санкцій набуло чинності 10 серпня після чотиримісячного перехідного періоду.
Згідно із санкціями, операторам ЄС було заборонено постачати послуги фінансування та страхування для всіх постачань із РФ.
Як відомо, Росія входить до трійки найбільших світових експортерів вугілля, контролюючи близько 17% світових постачань.
Що із газом?
Із газом іще складніше, там питання щодо цілковитої відмови взагалі не стоїть. Наразі низка країн ЄС намагається зменшити свою залежність від російського газу. Кроків уже зроблено чимало. Наприклад:
– Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підписала угоду з Азербайджаном про збільшення постачання газу до Європи у найближчі п’ять років щонайменше до 20 млрд кубометрів на рік.
– Між Італією й Алжиром було досягнуто домовленостей, зокрема щодо збільшення постачання газу. До кінця 2022 року постачання має зрости на 4 млрд кубометрів – на додачу до 21 млрд кубометрів, які були узгоджені між цими країнами кілька місяців тому.
– У жовтні 2022 року має запрацювати газопровід Baltic Pipe потужністю 10 млрд кубометрів на рік. Його проклали від родовищ Норвегії у Північному морі через Данію та Балтику до Польщі. І він має повністю замінити їй постачання “Газпрому”.
– Німеччина посилено заповнює свої газосховища, станом на 19 серпня на два тижні випереджаючи графік. Утім, навіть якщо до листопада вдасться заповнити їх на 95%, то, як пише DW, цього може вистачити на 2,5 місяці.
– Норвегія наразі постачає рекордні обсяги нафти й газу до Європи. Наприклад, для Німеччини вона є другим за значенням постачальником газу після Росії.
– Є ще Нідерланди, які готові збільшити видобуток газу, але мають кілька умов. Проблема в тому, що на родовищі газу в нідерландському Гронінгені, навпаки, досить довгий час згортали видобуток газу – з 53 млрд кубометрів 2013 року до 6,5 млрд кубометрів 2021 року.
Причина: активна експлуатація родовища спричинила збільшення кількості землетрусів у регіоні.
Але. Нідерланди готові ризикнути. Щоправда, якщо Німеччина подовжить термін дії трьох своїх АЕС, які залишилися і які планували відключити наприкінці 2022 року.
“Для нідерландського уряду питання не лише в тому, чи буде на кілька тисяч мегават-годин більше чи менше. Йдеться також про те, наскільки сильною є європейська солідарність за часів енергетичної кризи. Нідерландці зазначають, що не лише вони мають зазнавати політичних витрат”, – пояснює німецька газета Handelsblatt.
– Польща та Словаччина запустили газопровід між країнами, який має допомогти зменшити залежність від газу із РФ. Газопроводом ітиме норвезький газ та ЗПГ (зріджений), і завдяки йому зросте роль польської газотранспортної системи у постачанні Східної Європи коридором північ-південь, як пише DW.
– Зріджений газ. Він виглядає наразі ключовою історією для, щонайменше, спроби позбутися російського газового впливу. До 2022 року потужностей для його прийому до ЄС було значно більше, ніж потреб. Після вторгнення РФ до України все змінилося.
Тепер країни купують або орендують ЗПГ-термінали й намагаються покращити свою тематичну інфраструктуру на тлі відвертого шантажу “Газпрому”, що постачає трубопровідний газ.
– Іспанія ще наприкінці липня заявила про готовність стати газовим хабом для Європи. За словами прем’єр-міністра країни Педро Санчеса, іспанська частка регазифікації ЗПГ для Європи становить 37%. Окрім того, до Іспанії надходить лише 7% російського палива. Тобто іспанці готові качати газ усім, хто його потребує.
– У Німеччині взимку мають запрацювати два ЗПГ-термінали, які можуть покрити близько 9% потреби країни в газі в опалювальний сезон. З огляду на серйозну залежність від РФ, це значний показник.
– Один із головних закликів, озвучених Єврокомісією, – це необхідність заощадити цієї зими 15% газу від середнього показника останніх п’яти років. Важливо, що проти такої ініціативи вже виступили дві країни ЄС – Польща та Угорщина – кожна з власних причин.
Наприклад, Польща назвала юридичну основу рішення “дефектною” і заявила, що такі рішення мають ухвалюватися одностайно. Проте для Польщі зменшення споживання в умовах, коли вони здатні й без контракту з “Газпромом” забезпечити власні потреби, може сповільнити темпи економічного зростання. Угорщина ж просто від самого початку виступала проти обмежень, спрямованих на РФ.
Які країни ЄС відмовилися від газу з РФ?
На кінець червня 12 країн ЄС повністю або частково відмовилися від закупівлі російського газу. Наприклад, іще починаючи з квітня, від газу з РФ відмовилися країни Балтії – Литва, Латвія, Естонія. Першою країною ЄС, яка відмовилася від імпорту російського газу, стала Литва – вона це зробила ще 1 квітня.
Які країни прийняли вимогу РФ та перейшли на оплату газу в рублях, а які відмовилися?
За даними Forbes станом на початок червня, від оплати в рублях відмовилися:
PGNiG (Польща);
“Булгаргаз” (Болгарія);
Gasum (Фінляндія);
GasTerra (Нідерланди);
Shell Energy (Німеччина).
Литва (Amber Grid), Естонія (Eesti gas), Латвія (JSC Conexus Baltic Grid) припинили закупівлю газу в Росії та підготували два місяці зберігання.
Багато компаній продовжували платити “Газпрому”, відкриваючи рахунки в євро або доларах у Газпромбанку.
Компанії, які почали платити за новою схемою:
MVM (Угорщина);
VNG, RWE, Uniper (Німеччина);
Engie (Франція);
Eni (Італія);
OMV (Австрія);
CEZ (Чехія);
SPP (Словаччина);
Geoplin (Словаччина);
DEPA Commerce, Mytilineos та Prometheus Gas (Греція).
Ситуація з оплатою продовжує змінюватись чи не щодня. Факт у тому, що Газпром досі отримує гроші за свій газ. І гроші величезні.
