Квантова фізика та людське безсмертя
Чи можливе безсмертя кота Шредінгера? Або, якщо говорити в ширшому значенні, чи дозволяє квантова фізика жити вічно? Поміркуємо.
Дивний стан
Австрійський фізик Ервін Шредінгер швидше за все не любив котів. Чому — невідомо. Можливо, у нього була алергія на цих милих тварин. А може, його дратувало, що вони кричать уночі під його вікнами. Це не важливо. Цікаво те, що у знаменитому уявному експерименті, проведеному вченим вперше у 1935 році, брали участь кіт, ампула з отрутою та пекельна машинка, що складалася з лічильника Гейгера, крупинки радіоактивної речовини та реле. Імовірність розпаду одного атома вищезгаданої радіоактивної речовини протягом години становила за умовами експерименту 50 відсотків.
Всі ці інгредієнти містяться у запечатаному сейфі. І якщо розпад атома відбувається, лічильник його реєструє та передає інформацію на реле. Воно спрацьовує і включає механізм, який розбиває ампулу з отрутою. Кіт гине. Безсмертя йому не загрожує.
Але квантова фізика – річ дуже дивна. Або, точніше, у цій «копенгагенській інтерпретації». Адже якщо їй вірити, кіт нібито опиниться в стані якоїсь «суперпозиції». Тобто він вважатиметься одночасно і живим, і мертвим. І такий стан продовжуватиметься доти, доки зовнішній спостерігач не відкриє коробку, не зруйнує хвильову функцію і не виявить, що кіт живий. Або мертвий.
Шредінгер не вважав такий стан кота нормальним. І використав вищеописаний уявний експеримент для демонстрації проблеми із копенгагенською інтерпретацією квантової механіки.
Світи Еверетта
Інша інтерпретація квантової механіки, сформульована 1957 року американським фізиком Х’ю Евереттом, усунула вищеописаний проблемний колапс хвильової функції. У цій інтерпретації, що передбачає існування «безліч світів», хвильова функція, замість колапсувати з суперпозиції в єдину реальність, розгалужується на множинні реальності. Кожна з яких містить будь-який можливий результат. Ця інтерпретація квантової механіки несе у собі приголомшливий висновок! Він говорить про те, що одночасно є всі можливі варіанти розвитку подій! Кожен з цих варіантів міститься у своєму власному Всесвіті. І щоразу, коли приймається якесь рішення, з’являється ще один Всесвіт!
Експеримент Шредінгера, якщо оцінювати його результати з урахуванням існування безлічі паралельних світів, створив два різні Всесвіти. В одній кіт мертвий, а в іншій він залишається живим. «Колапс хвильової функції» у такому випадку — це ілюзія, викликана спостереженням результатом експерименту лише в одному з Всесвітів. І якщо Шредінгер знову проведе експеримент, він створить ще два Всесвіти. Один з ще одним мертвим котом. Інший – з живим.
Уважні читачі можуть помітити, що у багатьох світах, серед нескінченного розгалуження Всесвітів, завжди залишається одна гілка, у якій кіт продовжує жити. Вважається, що Х’ю Еверет бачив свою теорію як гарантію того, що для свідомих істот існує квантове безсмертя. Адже при кожному розгалуженні Всесвітів між смертю і життям свідомість істоти має продовжувати слідувати життєвому шляху. Якщо зважати, звичайно, що свідомість, згідно з уявленнями сучасної науки, не продовжує існувати після смерті.
Квантове самогубство
Уявний експеримент під назвою «квантове самогубство», розроблений у 1980-х роках як інтерпретація концепції «багатьох світів» з урахуванням уявного експерименту з котом Шредінгера, ілюструє цю концепцію так:
Чоловік сидить у кріслі з пістолетом, спрямованим йому в голову. Зброя пов’язана з пристроєм, що вимірює спін квантової частки. Щоразу, коли людина натискає на спусковий гачок, вимірюється обертання частки. Якщо частка обертається за годинниковою стрілкою, пістолет стріляє, вбиваючи людину. Якщо ж частка обертається проти годинникової стрілки, пістолет не стріляє – буде лише клацання.
Людина починає експеримент. Щоразу він натискає на курок, але все, що він чує, — це клацання. Пістолет не стріляє жодного разу. Так відбувається тому, що кожного разу, коли людина натискає на спусковий гачок, Всесвіт розділяється, створюючи два Всесвіти. В одній із них людина вмирає, у другій залишається живою. З погляду живої людини, пістолет просто продовжує клацати. Однак у всіх інших Всесвітах є мертве тіло.
Якщо це так, то виходить, що серед нескінченності створюваних Всесвітів ми всі слідуватимемо певній гілки, яка гарантує наше безсмертя. Але це зовсім не означає, що десь ви не померли.
Квантове безсмертя
Ми всі переживали смерть наших друзів та близьких. Але вони, колись, просто відхиляться від нашої особистої «гілки безсмертя». І підуть своєю власною.
Можете згадати свою автомобільну аварію, після якої ніхто не міг зрозуміти, як ви взагалі могла вижити?
Ви були в іншому Всесвіті. Але не в тому, у якому зараз перебуваєте. У тому іншому Всесвіті Ваша сім’я оплакувала вашу кончину. А у цьому Ви продовжуєте жити. Як і будь-який Ваш померлий родич чи друг. Десь у якомусь світі, в одній із ймовірностей, вони продовжують жити. Але Вас там, можливо, вже немає.
Але перш ніж ви почнете святкувати своє богоподібне квантове безсмертя, зверніть увагу на те, що ця теорія піддається серйозній критиці. Фізик Макс Тегмарк, наприклад, вважає, що ситуації життя і смерті не завжди залежать від бінарних подій, таких як квантовий експеримент. Адже дуже важко зрозуміти, як ми, безперервно старіючі істоти, можемо подолати цокаючий годинник часу. Адже, як не крути, наш мозок і наше тіло повільно руйнуються.
Якщо, звичайно, у вашому Всесвіті, що вічно дарує Вам життєві гілки, Ви не відкриєте секрет вічної молодості…
