12 років обману: Як Фазекош і Ізовітова руйнують адвокатуру

Вступ

Адвокатура України завжди вважалася одним із стовпів правової системи, що забезпечує захист прав громадян і верховенство права навіть у найскладніші часи, такі як нинішня війна. Проте за останні 12 років у Закарпатській області цей інститут асоціюється з однією людиною — Олексієм Фазекошем, який очолює Раду адвокатів регіону. Але чи має він на це законне право? Факти свідчать, що у 2006 році Фазекош не мав юридичної освіти — лише дипломи бакалавра з історії та міжнародних відносин. Як же людина без адвокатського свідоцтва змогла не лише увійти до адвокатури, а й очолити її ключовий орган на Закарпатті?

Ця ситуація викликає ще більше запитань, коли ми звертаємо увагу на роль Лідії Ізовітової, голови Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Її підтримка Фазекоша, попри численні звинувачення в його бік, виглядає як систематичне покровительство. Чому Ізовітова та її оточення всіма силами захищають людину, яку критики називають шахраєм? Чи йдеться про особисті інтереси, корупційні схеми чи спробу зберегти контроль над адвокатурою в умовах кризи?

Ця стаття має на меті розібратися в цій історії, спираючись на матеріали з відкритих джерел, зокрема Anticor.foundation, Fenixslovo.com та публікацію на Open-ua.net. Ми проаналізуємо біографію Фазекоша, його кар’єру, зв’язки з Ізовітовою та наслідки його діяльності для адвокатури України. Настав час пролити світло на те, як одна людина без належних кваліфікацій тримає в заручниках цілу систему.

Розділ 1: Хто такий Олексій Фазекош? Біографія та початок кар’єри

Щоб зрозуміти, як Олексій Фазекош став ключовою фігурою в адвокатурі Закарпаття, варто почати з його біографії. Народившись у Закарпатській області, він здобув освіту, яка не має жодного стосунку до юриспруденції. У 2006 році, коли питання про його адвокатське свідоцтво вперше постало на порядку денному, Фазекош мав лише два дипломи: бакалавра з історії та бакалавра з міжнародних відносин. Жоден із цих напрямів не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру», який чітко зазначає, що для отримання свідоцтва адвоката необхідно мати вищу юридичну освіту.

Профайл в ЄРАУ Олексія Фазекоша. Свідоцтво адвоката 21/575. Дата отримання 21.12.2006. У 2006 році О.А. Фазекош не мав юридичної освіти

Копія свідоцтва адвоката Ірини Володимирівни Логойди 21/575, Номер свідоцтва відповідає свідоцтву ніби то отриманого О.А. у 2006 році

Копія диплома бакалавра історії Фазекоша Олексія Андрійовича від 30.06.2004 року, серії АК № 24022308.

Копія диплома бакалавра серії АК № 28508797 від 01 липня 2006 року про отримання Фазекошом О.А. базової вищої освіти за напрямом підготовки «Міжнародні відносини»

Копія диплома бакалавра права 05.07.2008 року серії АК №34853476 Фазекоша Олексія Андрійовича.

По факту підробки свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю відкрите кримінальне провадження  №12023078040000715  від 06.10.2023 за ознаками правопорушення  (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Як же Фазекош увійшов до адвокатського середовища? Згідно з матеріалами Anticor.foundation, його кар’єра почалася не з юридичної практики, а з політичних та бізнесових зв’язків у регіоні. Закарпаття, відоме своєю складною соціально-політичною динамікою, стало ідеальним плацдармом для людини з амбіціями та вмінням будувати впливові альянси. До 2012 року, коли було ухвалено новий Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Фазекош уже позиціонував себе як активного учасника реформ у правничій сфері. Але чи мав він на це законне право?

Критики стверджують, що Фазекош ніби то отримав адвокатське свідоцтво за сумнівних обставин. Зокрема, Fenixslovo.com у кількох публікаціях зазначає, що у 2006 році він не міг пройти кваліфікаційний іспит через відсутність юридичної освіти. Проте якимось чином до моменту створення Ради адвокатів Закарпатської області у 2012 році він уже мав статус адвоката. Офіційні документи, на які посилається НААУ, стверджують, що його свідоцтво було видане законно.

Але чи можна довіряти цим документам, якщо їхня перевірка проводилася під контролем людей, близьких до Фазекоша та Ізовітової?

Ще один цікавий момент — це те, як Фазекош використовував свій статус для зміцнення позицій. Він швидко став не просто адвокатом, а псевдолідером регіонального самоврядування, що дало йому доступ до ресурсів і впливу. Чи був це результат його професійних здібностей, чи, як стверджують Anticor.foundation, продукт корупційних схем і маніпуляцій? Відповідь на це питання лежить у подіях після 2012 року, коли Фазекош остаточно закріпив за собою владу в Раді адвокатів Закарпатської області.

Розділ 2: Фазекош і Рада адвокатів Закарпатської області: 12 років при владі шахрая

Олексій Фазекош очолив Раду адвокатів Закарпатської області у 2012 році, коли новий Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мав би відкрити еру прозорого самоврядування. Але замість цього адвокатура Закарпаття стала вотчиною самозванця, який не мав і не міг мати адвокатського свідоцтва через відсутність юридичної освіти у 2006 році. Понад 12 років цей шахрай тримає владу, виманюючи величезні суми грошей у клієнтів і знищуючи опонентів. Як йому це вдається? Це не історія успіху, а ганебний приклад корупції, обману та безкарності.

У 2006 році Фазекош, маючи лише дипломи бакалавра з історії та міжнародних відносин, не відповідав базовим вимогам для отримання адвокатського свідоцтва. Згідно із Законом України «Про адвокатуру», це можливо лише за наявності вищої юридичної освіти та складання кваліфікаційного іспиту.

Anticor.foundation у статті від 2024 року стверджує: Фазекош проник у систему через підставні схеми. Його свідоцтво — результат корупційної змови в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури (КДКА) Закарпаття, де наближені до нього особи сфабрикували документи. Як інакше пояснити, що людина без юридичних знань раптом стала адвокатом, а потім і головою Ради?

До 2012 року Фазекош уже розбудував мережу впливу в регіоні, використовуючи політичні зв’язки та маніпуляції. Fenixslovo.com пише, що він очолив Раду адвокатів завдяки фальсифікаціям на установчих зборах: голосування було підтасоване, а незгодних залякали або усунули. Це не реформа, а бандитське захоплення влади, яке триває вже понад десятиліття. Під його контролем КДКА стала інструментом тиску, а адвокати — заручниками системи, де правлять гроші й страх.

Фазекош не просто самозванець — він шахрай, який виманює величезні суми у довірливих людей. Один із кричущих прикладів — випадок із знайомою Степана Сікори. Як повідомляє Fenixslovo.com у публікації від 2023 року, Фазекош шахрайським способом видурив у неї 21 тисячу доларів США. Обіцяючи «вирішити питання» в суді завдяки своїм зв’язкам, він взяв гроші наперед, але жодних послуг не надав. Коли жінка почала вимагати повернення, Фазекош просто відмовився, посилаючись на «складнощі справи». Це не поодинокий випадок: Anticor.foundation наводить свідчення інших клієнтів, які втратили від 5 до 30 тисяч доларів, довірившись його брехливим обіцянкам.

Інформація про відкриття кримінального провадження №12023071040001287 від 06.11.2023 за ч.4 ст.190 ККУ (шахрайство) проти Фазекоша О.А.

Ці схеми працюють просто: Фазекош використовує свій статус голови Ради адвокатів, щоб переконувати людей у своїй всемогутності. Він обіцяє «гарантовані результати» в судах чи органах влади, бере величезні аванси, а потім кидає жертв напризволяще. Гроші, за даними Anticor.foundation, йдуть не лише на особисте збагачення, а й на фінансування медіакампаній, які прикривають його злочини. Адвокатура для нього — не професія, а годівниця.

Фазекош не терпить тих, хто викриває його обман. Вадим Хабібулін, якого він колись просував у НААУ, став ворогом після критики. Anticor.foundation пише, що КДКА Закарпаття, підконтрольна Фазекошу, позбавила Хабібуліна свідоцтва за сфабрикованими звинуваченнями. Лариса Криворучко, яка звинуватила його в корупції, теж втратила статус адвоката — Fenixslovo.com називає це «помстою за правду». Степан Сікора — ще одна жертва. У статті на Open-ua.net Фазекош звинувачує його в шантажі, але Fenixslovo.com розкриває деталі: Сікора став мішенню після того, як почав розслідувати шахрайство з 21 тисячею доларів. Фазекош розгорнув кампанію тиску, залучаючи правоохоронців і депутатів, щоб знищити репутацію Сікори. Це не захист честі, а брудна гра шахрая, який боїться викриття.

Anticor.foundation стверджує, що Фазекош змушує адвокатів Закарпаття платити «данину» — неофіційні внески за лояльність. Fenixslovo.com додає: кошти Ради адвокатів витрачаються на його піар і підкуп чиновників. Це мафія, а не самоврядування.

12 років Фазекош тримає адвокатуру Закарпаття в заручниках, і без покровительства Лідії Ізовітової це було б неможливо.

Розділ 3: Роль Лідії Ізовітової: покровительство чи співучасть?

Якщо Олексій Фазекош — шахрай, який незаконно утримує владу в Раді адвокатів Закарпатської області, то Лідія Ізовітова, голова Національної асоціації адвокатів України (НААУ), — його головна спільниця. Понад 12 років вона не просто закриває очі на діяльність цього самозванця без адвокатського свідоцтва, а всіма силами — законними й незаконними — прикриває його злочини.

Чому Ізовітова, маючи владу очистити адвокатуру від таких фігур, підтримує Фазекоша? Відповідь криється в корупційних зв’язках, особистих вигодах і системі, де правда давно поступилася місцем брехні.

Лідія Ізовітова очолює НААУ з 2012 року, коли організація була створена в рамках реформ адвокатури. Вона позиціонує себе як захисницю прав адвокатів і гарант верховенства права. Але за гучними словами ховається інша реальність: під її керівництвом НААУ стала розсадником корупції, де процвітають такі персонажі, як Фазекош. Anticor.foundation у статті від 2024 року називає її «сірим кардиналом», який тримає в руках нитки управління адвокатурою, роздаючи посади лояльним і караючи незгодних. Її вплив настільки великий, що жоден скандал, пов’язаний із Фазекошем, не доходить до логічного завершення.

Як людина без юридичної освіти у 2006 році могла не лише отримати адвокатське свідоцтво, а й очолити Раду адвокатів Закарпаття?

Відповідь проста: без Ізовітової це було б неможливо. Fenixslovo.com у публікації від 2023 року стверджує, що саме вона санкціонувала «легалізацію» Фазекоша в системі. За їхніми даними, у 2012 році, коли створювалися регіональні ради адвокатів, Ізовітова особисто просувала його кандидатуру, ігноруючи відсутність у нього законних підстав.

Це не випадковість, а частина плану: Фазекош став її маріонеткою в Закарпатті, забезпечуючи контроль над регіоном.

Але чому вона це робить? Anticor.foundation наводить конкретний факт: Фазекош регулярно перераховує частину своїх «доходів» — тих самих шахрайських грошей від клієнтів, як-от 21 тисяча доларів від знайомої Сікори, — на потреби НААУ. Ці кошти, за їхніми словами, йдуть на організацію «правильних» перевірок, які завжди виправдовують Фазекоша. Наприклад, коли у 2020 році адвокати Закарпаття подали скаргу на його діяльність, НААУ провела «розслідування», яке завершилося висновком: «все законно». Fenixslovo.com називає це «фарсом», адже комісію очолювали люди, лояльні до Ізовітової.

Підтримка Фазекоша — це не просто дружній жест. Ізовітова використовує його як інструмент для збереження своєї влади в НААУ. Anticor.foundation пише, що Закарпаття під контролем Фазекоша стало «фінансовим хабом», звідки надходять кошти на утримання її позицій. Крім того, Фазекош має зв’язки з місцевими “елітами”, які допомагають Ізовітовій лобіювати інтереси НААУ на національному рівні. Це симбіоз: він обманює клієнтів і тримає адвокатів у страху, а вона забезпечує йому безкарність.

Fenixslovo.com додає ще одну деталь: Ізовітова і Фазекош пов’язані через спільних «партнерів» у правоохоронних органах. Коли Сікора чи Хабібулін намагалися викрити шахрайства Фазекоша, саме ці структури блокують розслідування. Чи не тому НААУ так швидко відкидає будь-які звинувачення на його адресу? Коли скандали навколо Фазекоша стають надто гучними, Ізовітова запускає «перевірки».

Open-ua.net згадує, що Рада адвокатів України підтвердила «законність» його свідоцтва. Але хто проводив ці перевірки? Anticor.foundation стверджує: комісії формувалися з людей, які прямо залежали від Ізовітової. Жодного незалежного розслідування, жодного реального аналізу — лише імітація, щоб заспокоїти громадськість. Це не захист адвокатури, а її зґвалтування.

Ізовітова могла б одним рішенням припинити кар’єру Фазекоша, але вона цього не робить. Чому? Бо без нього її система розвалиться. Вона — не просто покровителька, а співучасниця, яка разом із Фазекошем грабує адвокатуру і плює на закон. Їхня співпраця — це ганьба для України, і доки вона триває, правосуддя залишатиметься ілюзією.

Розділ 4: Медіаатаки та контраргументи: кому вигідний скандал?

Олексій Фазекош, самозванець без адвокатського свідоцтва, любить грати роль жертви. У статті на Open-ua.net він скаржиться на «чорну медіакампанію», яка нібито спрямована на його дискредитацію. Але чи є ці атаки безпідставними, чи це закономірна реакція на його шахрайство і беззаконня? За 12 років Фазекош обікрав клієнтів на десятки тисяч доларів, знищив кар’єри опонентів і перетворив адвокатуру Закарпаття на корупційну годівницю. Тож хто насправді стоїть за критикою — месники за справедливість чи його ж жертви? Розберемо це безжально і по суті.

У публікації на Open-ua.net від березня 2025 року Фазекош малює себе невинним героєм, якого атакують вороги. Він звинувачує Вадима Хабібуліна, Ларису Криворучко та Степана Сікору в організації кампанії проти нього. За його словами, це особиста помста: Хабібулін мститься за втрату свідоцтва, Криворучко — за професійний крах, а Сікора — за відмову позичити гроші. Фазекош навіть стверджує, що Сікора шантажував його через дзвінки до правоохоронців і депутатів. Але чи витримує ця версія перевірку фактами? Ні, це цинічна брехня шахрая, який хоче відвернути увагу від своїх злочинів.

Розпочнемо з Вадима Хабібуліна. Фазекош каже, що не причетний до його дисциплінарної справи. Але Anticor.foundation у статті від 2024 року розкриває: КДКА Закарпаття, підконтрольна Фазекошу, позбавила Хабібуліна свідоцтва за надуманим приводом — нібито за «порушення етики». Хабібулін публічно звинуватив Фазекоша в корупції, і це стало його вироком. Чи це помста? Ні, це крик про справедливість від людини, яку Фазекош спробував знищити.

Лариса Криворучко — ще одна жертва. Fenixslovo.com у 2024 році писала, що вона втратила статус адвоката після того, як викрила фальсифікації Фазекоша в Раді адвокатів. Її звинувачення не розслідували, а швидко «закрили» дисциплінарним покаранням. Її боротьба в медіа — не атака, а відчайдушна спроба показати, хто такий Фазекош насправді: самозванець і злодій.

Степан Сікора — найяскравіший приклад. Фазекош звинувачує його в корисливих мотивах, але Fenixslovo.com у 2023 році розкриває правду: Сікора став ворогом після того, як його знайома втратила 21 тисячу доларів через шахрайство Фазекоша. Обіцяючи «вирішити справу», він узяв гроші і зник, а коли Сікора почав вимагати справедливості, Фазекош розгорнув кампанію тиску. Дзвінки до правоохоронців? Це Фазекош сам їх залучав, щоб залякати Сікору! Anticor.foundation додає: Сікора викривав зв’язки Фазекоша з місцевими елітами, що загрожувало його імперії. Хто тут шантажист?

Фазекош кричить про «медіаатаку», але це він сам майстер брудних кампаній. Anticor.foundation пише, що він витрачає награбовані гроші — як ті ж 21 тисячу доларів — на проплачені статті, які вихваляють його «заслуги». Fenixslovo.com стверджує: коли скандали стають гучними, він наймає «журналістів», щоб відбілити репутацію. Стаття на Open-ua.net — приклад такої заказухи, де він грає жертву, а факти замовчуються.

Кому вигідний цей шум? Фазекошу і Лідії Ізовітовій. Поки всі говорять про «атаку», ніхто не питає, чому самозванець без освіти досі при владі. Це відволікання: Хабібулін, Криворучко і Сікора — не організатори кампанії, а люди, які намагаються зупинити шахрая. Їхні дії — не помста, а боротьба з системою, де Фазекош і Ізовітова плюють на закон.

Медіаатаки — не дискредитація, а дзеркало, яке показує Фазекоша таким, яким він є: злодій, що обікрав клієнтів, і тиран, що знищує адвокатуру. Його скарги — це спроба сховатися за димовою завісою. Але факти з Anticor.foundation і Fenixslovo.com говорять самі за себе: це не кампанія проти нього, а крик про допомогу від тих, кого він розтоптав. Поки Ізовітова його прикриває, правда пробивається через брехню.

Розділ 5: Наслідки для адвокатури України

Олексій Фазекош, шахрай без адвокатського свідоцтва, і його покровителька Лідія Ізовітова не просто ганьблять адвокатуру Закарпаття — вони руйнують довіру до всієї правової системи України. Понад 12 років цей самозванець тримає владу, обкрадаючи клієнтів і знищуючи опонентів, а НААУ під керівництвом Ізовітової покриває його злочини. У час війни, коли адвокатура мала б бути опорою справедливості, вона стала розсадником корупції. Які наслідки цього для України, і чому система не здатна позбутися таких паразитів? Відповідь — у фактах і реальності, яку не приховати.

Адвокатура України мала б захищати права громадян, але з Фазекошем у кріслі Ради адвокатів Закарпаття вона стала синонімом обману. Anticor.foundation у статті від 2024 року наводить приклад: після того, як Фазекош видурив 21 тисячу доларів у знайомої Сікори, ця справа стала відомою в регіоні. Люди почали боятися звертатися до адвокатів, адже хто гарантує, що їх не обдурять так само? Fenixslovo.com додає: десятки клієнтів, які втратили від 5 до 30 тисяч доларів через його шахрайства, перестали довіряти не лише Фазекошу, а й усій системі. Це не поодинокий випадок — це епідемія, яку Ізовітова свідомо ігнорує.

Коли голова регіональної ради — самозванець без освіти, який грабує людей, це підриває віру в професію. У час війни, коли громадяни шукають захисту від беззаконня, вони отримують ніж у спину від тих, хто мав би їх захищати. Фазекош і Ізовітова зробили адвокатуру посміховиськом, а їхня безкарність лише погіршує ситуацію.

Чому Фазекош досі при владі? Бо самоврядування адвокатури — це фікція. Anticor.foundation пише, що КДКА Закарпаття, підконтрольна Фазекошу, не розслідує скарги, а знищує тих, хто їх подає. Хабібулін і Криворучко — живі приклади: їхні свідоцтва забрали не за порушення, а за критику. Fenixslovo.com додає: адвокати регіону змушені платити «данину» Фазекошу, щоб зберегти свої свідоцтва. Це не самоврядування, а мафія, де правлять гроші й страх.

НААУ під керівництвом Ізовітової мала б очистити систему, але замість цього вона її очолює. Її «перевірки» — це цирк: коли адвокати скаржилися на Фазекоша, комісії з її людей виносили вердикт «все законно». Anticor.foundation стверджує: Ізовітова блокує реформи, бо вони загрожують її владі та фінансовим потокам від таких, як Фазекош. Система не працює, бо вона не хоче працювати — вона створена для захисту шахраїв, а не правосуддя.

У війну адвокатура могла б стати опорою для українців, але з Фазекошем і Ізовітовою вона гниє. Fenixslovo.com у 2024 році писала: поки солдати гинуть на фронті, Фазекош обкрадає їхні сім’ї, обіцяючи «вирішити справи» за тисячі доларів. Це не просто злочин — це зрада. Довіра до адвокатів падає, а хаос у правовій системі зростає. Без реального самоврядування Україна ризикує втратити один із ключів до відновлення після війни.

Є два сценарії. Перший — Фазекош і Ізовітова залишаться при владі, і адвокатура остаточно стане інструментом корупції. Другий — тиск громадськості змусить систему очиститися. Але чи можливе це, коли НААУ — це клуб за інтересами? Anticor.foundation песимістичний: без зовнішнього втручання — наприклад, від держави чи міжнародних організацій — зміни неможливі. Фазекош і Ізовітова занадто глибоко вросли в цю гниль.

Діяльність Фазекоша та його покровительки знищує адвокатуру зсередини. Це не просто скандал — це катастрофа для правової системи. Поки шахраї на кшталт Фазекоша обкрадають людей, а Ізовітова їх прикриває, адвокатура залишатиметься ганебним прикладом того, як корупція перемагає закон. Україні потрібні зміни, але чи вистачить волі їх зробити?

Висновки

Олексій Фазекош — це не просто людина без адвокатського свідоцтва, яка 12 років незаконно керує Радою адвокатів Закарпатської області. Це символ системної гнилі, що пожирає адвокатуру України. Шахрай, який видурив 21 тисячу доларів у знайомої Сікори і десятки тисяч у інших клієнтів, він тримається при владі завдяки Лідії Ізовітовій, його головній спільниці в НААУ. Їхня співпраця — це не випадковість, а спланований злочин проти правосуддя. Поки вони правлять, адвокатура залишатиметься не захистом громадян, а годівницею для корупціонерів. Час розірвати це порочне коло.

Фазекош утримує владу через обман, тиск і фальсифікації. Без юридичної освіти у 2006 році він не мав права стати адвокатом, але завдяки корупційним схемам проник у систему і захопив її. Anticor.foundation і Fenixslovo.com розкривають: це не реформатор, а злодій, який грабує клієнтів і знищує опонентів — Хабібуліна, Криворучко, Сікору. Його безкарність — прямий результат покровительства Ізовітової, яка закриває очі на злочини заради власної вигоди. Її «перевірки» — це фарс, її підтримка — співучасть. Разом вони перетворили адвокатуру на мафію, де правлять гроші, а не закон.

Чому Ізовітова його захищає? Бо Фазекош — її інструмент: він приносить кошти, тримає Закарпаття під контролем і забезпечує її владу в НААУ. Це замкнене коло корупції, яке руйнує довіру до адвокатури і залишає українців беззахисними. У час війни, коли справедливість потрібна як ніколи, ця парочка плює на країну, обкрадаючи тих, хто шукає допомоги. Їхня діяльність — не просто скандал, а зрада національних інтересів.

Що робити? Система не очиститься сама — вона прогнила до кісток. Потрібен тиск: від адвокатів, які відмовляться платити «данину»; від громадян, які вимагатимуть розслідувань; від держави, яка змусить НААУ відповідати. Фазекош і Ізовітова мають піти — через суди, через публічний осуд, через реформи. Прозорість і законність повинні замінити їхній бруд. Якщо цього не станеться, адвокатура України приречена на смерть, а з нею — і надія на справедливість.

Час діяти — або ми всі станемо жертвами таких, як Фазекош.

Степан Сікора