Фейкова дисертація Усика: Як чемпіон світу став посміховиськом через “доктора”
Олександр Усик – ім’я, що гримить на весь світ. Двічі розмазав Ентоні Джошуа, побив Тайсона Ф’юрі, заробив мільйони й купається в славі. Але цього, виявляється, замало. Фейкова дисертація Усика – це не просто скандал, а діагноз: психологічна травма, коли суперуспішна людина, багата й знаменита, все одно почувається неповноцінною без папірця з написом “доктор”. Жорстко? Так. Іронічно? Ще б пак. Але розберімо, як чемпіон світу докотився до такого крінжу.
Усик на вершині: І все одно “не вистачає”?
Усик – це машина. Абсолютний чемпіон у двох вагових категоріях, олімпійське золото, титули, гроші – список довший, ніж черга за його автографами. Він побив найсильніших, його ім’я знають від Києва до Лас-Вегаса. Але замість того, щоб насолоджуватися славою, Саша вирішив, що без наукового ступеня він – ніхто. Фейкова дисертація Усика – це не про науку, а про комплекс, який змушує навіть титанів шукати “додаткове визнання”.
Тут головне – процес. Жодних відкритих публікацій, нуль реальних досліджень, зате купа питань до “захисту”. Це вам не ринг, де все чесно. Це корупційна схема, і Усик у ній загруз по вуха.
Психологічна травма чи необачність?
В це важко повірити, але багаті й успішні – такі ж вразливі, як ми з вами. А може, навіть більше. Усик усе довів: два бої з Джошуа, перемога над Ф’юрі, мільйони на рахунку, повага від “складних людей”. Але ні – йому потрібен папірець, щоб підписуватися “доктор Усик”. Це що, травма дитинства? Чи просто брак розумних радників, які б сказали: “Саша, не ганьбися”?
Погляньте на Ахметова чи Пінчука – ці хлопці тримають армію консультантів, які не дають їм лізти в такі “лайнові” історії. А Усик? Видно, оточив себе “друзями”, які підтакують і кивають, поки він пхає голову в зашморг ганьби. Фейкова дисертація Усика – це не про науку, а про невміння зупинитися, коли ти вже на вершині.
Корупція і рукожопість: Новий “титул” Усика
Тепер Усик – не лише чемпіон рингу, а й чемпіон крінжу. Як пише “Радіо Свобода” (20.02.2025), його “захист” – типова схема: заплатити, домовитися, отримати “доктора”. Усик – публічна людина, і від нього чекають не “гірших практик”, а прикладів честі. А що маємо? Асоціації з корупцією замість перемог.
Усик сам собі влаштував нокаут – і не в рингу, а в очах фанатів. “Доктор Усик” звучить як анекдот, але сміх крізь сльози: великий спортсмен став посміховиськом через власну необачність.
Чому Усик – не один такий?
Так, “захистилися” не лише він. Політики, бізнесмени, зірки – купа народу має фальшиві ступені. Але до публічних людей вимоги вищі. Усик мав би популяризувати чесність, а не корупцію. Він – приклад для мільйонів, а не дядько з пафосним папірцем. “Дзеркало тижня” (10.03.2025) пише: фейкові дисертації – це системна біда України. Але Усик – не система, він – обличчя нації, і його провал б’є сильніше.
Що робити Усику? Вихід із ганьби
Зараз – ідеальний момент для Усика вийти з заявою: “Пробачте, я лоханувся, відмовляюсь від цього ступеня”. Це не слабкість, а сила – визнати помилку. Але чи вистачить у нього духу? Чи продовжить триматися за “доктора”, як за пояс WBC? Поки він мовчить, а соцмережі вибухають: “Усик – не доктор, а клоун” (@BoxingUA). Іронія в тому, що чемпіон, який бив гігантів, програв сам собі.
Йому б найняти розумного піарника, як в Ахметова, який би сказав: “Саша, ти й так топ – не лізь у це болото”. Але ні – Усик сам собі ворог. І тепер його ім’я – не лише про тріумф, а про корупцію й рукожопість.
Усик – жертва власної травми
Фейкова дисертація Усика – це не просто скандал, а психологічний зрив. Людина, яка досягла всього, все одно почувається “недостатньою”. Він ганьбиться заради визнання, якого йому й так вистачає. Усик – доказ: багатство й слава не лікують внутрішні рани. Але замість співчуття – сміх і обурення.
Час чемпіону прокинутися: просити вибачення, кинути цей “докторський” цирк і повернутися до того, що він уміє найкраще – перемагати чесно. Інакше “доктор Усик” стане його найгіршим нокаутом.
А нам, фанатам, залишається лише зітхнути: “Саша, ну ти ж міг краще!”
Степан Сікора
