The New York Times: Чи діють російські санкції? Дебати з Трампом набувають нової актуальності

Тисячі широкомасштабних санкцій були накладені десятками країн на російські банки, підприємства та людей після того, як Москва наказала танкам прокотитися через кордон в Україну взимку 2022 року.

Тепер, більше ніж через 1000 днів, коли обраний президент Дональд Дж. Трамп готується вступити на посаду, очікується, що питання щодо ефективності санкцій — і майбутнього — знову будуть розглянуті.

Пан Трамп заявив : «Я хочу використовувати санкції якомога менше». І він чітко дав зрозуміти, що американська політика щодо України зміниться, пообіцявши завершити війну за один день.

Експерти вважають, що санкції та продовження військової допомоги майже напевно будуть розмінною монетою на будь-яких переговорах.

Тож наскільки цінні фішки санкцій, які матиме пан Трамп?

Відповідь викликає гострі суперечки.

Прогнози в перші місяці війни про те, що економічні обмеження незабаром підірвуть режим президента Володимира В. Путіна або перетворять рубль на «щебінь », не виправдалися. Пан Путін залишається закріпленим у Кремлі, і його війська завдають тяжкої шкоди Україні та перемагають на полі бою.

Проте ідея про те, що економічні санкції можуть швидко покласти край війні, завжди була радше продуктом надії, ніж реалістичною оцінкою, сказав Сергій Гур’єв, російський економіст, який втік з країни у 2013 році й зараз є деканом Лондонської школи бізнесу.

За словами пана Гур’єва, кращим показником успіху є запитання, чи завадили санкції здатності Москви ефективно вести війну. І він та кілька інших аналітиків стверджують, що відповідь на це питання – так.

Після вторгнення Сполучені Штати, Європа та їхні союзники відреагували зі швидкістю та масштабом, що здивувало навіть учасників. Вони різко обмежили доступ Москви до глобальної фінансової системи та долара США, обмеживши здатність Росії продавати нафту, її найцінніший експорт.

Західні банки заморозили російські активи на суму понад 300 мільярдів доларів. Уряди заборонили купівлю та продаж широкого спектру послуг і товарів, у тому числі деяких передових технологій зброї.

Європа, яка раніше отримувала 40 відсотків свого імпортованого газу з Росії, намагалася позбутися своєї залежності. Росія може почати продавати Європі ще менше енергії після того, як Україна в середу відмовилася продовжити угоду, яка дозволяла транзит російського газу через трубопровід, який проходить через її територію.

«Уявіть собі світ, де санкції не введені», — сказав пан Гур’єв. Світ, де зовнішня торгівля Росії не була сильно обмежена, і вона мала доступ до всіх своїх заморожених іноземних резервів.

«Дуже очевидно, що санкції дійсно створили проблеми для Путіна, зменшили кількість ресурсів у його кишені і, отже, врятували життя в Україні», – сказав він. Без них, додав він, Росія могла б навіть виграти війну.

Російська економіка відчула тиск. Спіральна інфляція спонукала центральний банк країни підвищити базову процентну ставку до 21 відсотка. Попри величезні витрати уряду на фінансування війни, загальне економічне зростання сповільнюється. Багато продуктів і деталей або недоступні, або дорожчі, або замінені неякісними замінниками.

Коли пан Трамп сяде за стіл переговорів з паном Путіним, санкції стануть «надзвичайно цінною фішкою», – сказала Еліна Рибакова, віцепрезидент із зовнішньої політики Київської школи економіки та нерезидент Інституту міжнародної економіки Петерсона. Вашингтонський аналітичний центр.

Існує загальна згода, що найефективнішими санкціями були ті, що стосувалися глобальної фінансової системи, арени, де Сполучені Штати можуть проявляти унікальну владу.

Долар США є найближчим до універсальної валюти у світі. І лише американські банки можуть проводити операції в доларах. Результатом цього є те, що багато світових фінансових активів, включаючи будь-які доларові рахунки, що належать іноземним державам, підприємствам і окремим особам, знаходяться під цифровим контролем Америки.

Вашингтон не тільки перекрив доступ більшості Росії до цієї системи, але й погрожував відключити всі банки по всьому світу, які порушують його правила. Це ризик, на який не хочуть йти навіть багато інституцій Китаю, який приєднався до Росії.

Вигнання Росії з SWIFT, системи обміну повідомленнями, яка дозволяє здійснювати міжнародні платежі, також значно збільшило вартість, складність і час кожного міжнародного обміну, хай то для закупівлі фармацевтичних препаратів і електричного обладнання або продажу нафти та добрив.

«Це справді позбавляє можливості будь-якої ефективної платіжної системи», — сказав Ендрю Шоєр, партнер юридичної фірми Sidley Austin, який консультує компанії щодо дотримання санкцій.

Проте, якщо санкції досягли більшого, ніж деякі могли собі уявити, вони мали менший вплив, ніж багато хто сподівався.

З часом Росія за величезної допомоги Китаю знайшла кілька способів притупити свій вплив, розширюючи торгівлю з іншими країнами, використовуючи лазівки та обходячи закон.

Китай та Індія, наприклад, поповнили скарбницю Москви, розкупивши велику кількість російської нафти. Китай також надав Росії доступ до частин зброї, напівпровідників та інших необхідних для війни матеріалів.

Багато західних товарів, які можна використовувати як у цивільних, так і у військових цілях, потрапили до Росії через країни, які не є учасниками санкцій, наприклад Туреччину та Об’єднані Арабські Емірати.

Ті, хто применшує цінність санкцій як розмінної монети, також стверджують, що західні країни не пішли достатньо далеко або не досить швидко відреагували на зміни умов, щоб посилити тиск на Росію.

Занепокоєння щодо скорочення постачання енергоносіїв, коли ціни на нафту стрімко зростали та інфляція, спонукали Сполучені Штати та Європу послабити обмеження на експорт російського палива.

Рішення замінити більш комплексні європейські санкції на російські нафтові операції обмеженням ціни означало, що Росія змогла продовжувати отримувати величезні доходи від експорту енергоносіїв. Ці гроші допомогли фінансувати її війну проти України.

Згодом Росія розробила додаткові способи обходу санкцій, наприклад, розвиток власного тіньового флоту суден для транспортування нафти після того, як Росія наклала обмеження на використання західних нафтових танкерів і страхування від розливів нафти.

А Євросоюз все ще купує майже 50 відсотків скрапленого природного газу, який Росія експортує.

Джеффрі Шотт, старший науковий співробітник Інституту Петерсона, сказав, що Москва змогла продати занадто багато газу та нафти за занадто високою ціною. «Санкції застосовані з однією рукою, зв’язаною за спиною», – сказав він.

Пан Шотт та інші критики стверджують, що часткові санкції та часто мляве їх застосування також зробили економічну петлю на шиї Росії слабшою, ніж могли б бути.

Проте навіть найцінніших козирок, які можуть отримати від санкцій, може бути недостатньо, щоб переконати пана Путіна погодитися на врегулювання, яке також буде прийнятним для України та її сусідніх європейських союзників.

Деякі політичні та військові аналітики стверджують, що падіння президента Сирії Башара аль-Асада, союзника Росії, може змусити пана Путіна зайняти ще більш жорстку позицію щодо України.

Зрештою, єдина оцінка санкцій як розмінної монети, яка дійсно має значення, це оцінка пана Путіна.