Колишній вчений NASA намагається довести, що ми живемо в симуляції
А що, якщо замість звичного нам фізичного всесвіту ми просто в’язні симуляції віртуальної реальності? Ця захоплююча теорія, про яку давно сперечаються філософи, прославилася завдяки культовому фільму «Матриця» в 1999 році. Але що, якби існував спосіб дізнатися раз і назавжди, якщо ми живемо всередині комп’ютера?
Синя пігулка
Томас Кемпбелл, колишній фізик NASA, вирішив взятися за це завдання. У 2017 році він опублікував статтю в The International Journal of Quantum Foundations, де описав кілька експериментів, покликаних довести, що наш світ – це не що інше, як відеогра. Сьогодні вчені з Каліфорнійського політехнічного університету (CalPoly) розпочали перший з таких експериментів, перевіривши сміливу гіпотезу Кемпбелла на наукову перевірку. Мало того, для фінансування цих досліджень Кемпбелл заснував некомерційну організацію під назвою Центр об’єднання науки і свідомості (CUSAC).
За словами організації, очікується, що експерименти «нададуть переконливі наукові докази того, що ми живемо в симуляції віртуальної реальності, змодельованої комп’ютером». Ну а проєкт, звичайно ж, викликає непідробний інтерес. Як то кажуть, екстраординарні претензії вимагають екстраординарних доказів, але хай там що, сама ідея досить цікава.
Гіпотеза моделювання
В основі експериментів Кемпбелла лежить новий погляд на знаменитий експеримент з подвійною щілиною, фізичний експеримент, який демонструє, що світло і матерія можуть поводитися як хвилі й частинки. Кемпбелл вважає, що якщо спостерігача усунути від цього експерименту, то записана інформація просто перестає існувати. Це суперечить загальноприйнятій квантовій фізиці, яка припускає існування заплутаності, що пов’язує частинки на відстані.
Простіше кажучи, без гравця світ навколо нас перестає існувати, як у відеогрі, що, на думку Кемпбелла, доводить «партисипативну» (тобто партисипативну) природу всесвіту.
Важливо відзначити, що Кемпбелл не перший, хто дослідив гіпотезу моделювання. Ще у 2003 році шведський філософ Нік Бостром написав статтю під назвою «Чи живете ви в комп’ютерній симуляції?». Його ідея полягала в тому, що в міру розвитку технологій ми неминуче почнемо створювати симуляції наших предків. Дайте цим симульованим предкам достатньо часу, і вони почнуть симулювати своїх предків, до нескінченності. Зрештою, виявиться, що більша частина інтелекту у Всесвіті існує всередині багатошарових симуляцій — і так, швидше за все, і ми теж.
Гіпотеза Кемпбелла відрізняється від «симуляції предків» Бострома: у пресрелізі CUSAC зазначено, що наша «свідомість не є продуктом симуляції — вона є фундаментальною для реальності».
Потенційні наслідки
Якщо Кемпбеллу вдасться довести, що людство потрапило в пастку віртуальної реальності – відкриття, яке змінить наше уявлення про світ – наслідки будуть величезними. За словами вченого, його п’ять експериментів можуть «кинути виклик традиційному розумінню реальності та виявити глибокі зв’язки між свідомістю та космосом».
