Факти про взаємовигідне та дружнє співробітництво Третього Рейху та СРСР у період з 1939 по 1941 рр.
“Російські (СРСР) постачають нам навіть більше, ніж ми хочемо мати. Сталін не шкодує труднощів, щоб подобатися нам. У нього, мабуть, достатньо причин для цього, ” – із щоденників Геббельса.
“Якщо Німеччина потрапить у скрутне становище, то вона може бути впевнена, що радянський народ прийде Німеччині на допомогу і не допустить, щоб Німеччину задушили. Радянський Союз зацікавлений у сильній Німеччині й не допустить, щоб Німеччину повалили на землю.”- І.Сталін, 28.09.1939 р.
З 1939 по 1941 рік Німеччина отримала від Радянського Союзу 865 тис. т. нафти, 140 тис. т. марганцевої руди, 14 тис. т. міді, 3 тис. т. нікелю, 101 тис. т. бавовни-сирцю, понад 1 млн т. лісоматеріалів, 11 тис. т. льону, 26 тис. т. хромової руди, 15 тис. т. азбесту, 184 тис. т. фосфату, 2736 кг платини та 1 млн 463 тис. т. зерна.
СРСР надавав знижку Німеччини на транзит її товарів по Транс-Сибірській магістралі. За умов англо-французької блокади для Німеччини це був великий подарунок.
На початку жовтня 1939 року в 35 км на північний захід від Мурманська була створена німецька військово-морська база для заправки та ремонту німецьких військових судів та підводних човнів. Німці використали базу під час кампанії у Норвегії.
Після серйозних ударів, отриманих Англією і Францією, не тільки їхня сила, а й престиж впали і панування цих країн іде до кінця. рік тому.” – Молотов 1940 рік.
Спогади радянського посла після зустрічі з Муссоліні: “Муссоліні зустрів мене біля дверей свого величезного кабінету. Під час бесіди він був люб’язний і після закінчення аудієнції проводив мене до дверей кабінету, Муссоліні наголосив, що зараз у трьох країн – СРСР, Італії та Німеччині – попри відмінність внутрішніх режимів, є одне спільне завдання: це боротьба проти плутократії, проти експлуататорів та паліїв війни на Заході”.
17 червня 1940 р. посол Німеччини у СРСР граф Шуленбург доповідав до Берліна: ”Молотов запросив мене сьогодні ввечері до свого кабінету і висловив мені найтепліші привітання радянського уряду з нагоди блискучого успіху німецьких збройних сил”.