Який вигляд можуть мати інопланетні космічні зонди?
Вчені старанно розмірковують над тим, які інженерні рішення знадобляться інопланетним зондам, щоб подолати міжзоряні відстані і досягти Землі.
При згадці “інопланетних зондів” що спадає вам на думку? Можливо, історії про інопланетні викрадення 1960-х років, коли прибульці-медики тикали і мацали людей своїми хірургічними інструментами. Або, можливо, ви уявляєте щось схоже на Оумуамуа – витягнутий кам’яний “міжзоряний мандрівник”, який у 2017 році пролетів на відстані близько 24 мільйонів кілометрів від Землі навколо центру нашої Сонячної системи.
Саме цей другий тип потенційного “зонда” привернув увагу вчених, включно з астрономом із Гарварду Аві Лебом. Крім припущення, що Оумуамуа могла бути інопланетним космічним кораблем, Леб, який має ступінь доктора фізики плазми, також шукав на дні океану свідоцтва відвідування Землі інопланетянами. Однак ці ідеї не знаходять широкої підтримки в науковій спільноті.
Але це не означає, що вчені не готуються до можливого прибуття інопланетних зондів або виявлення слідів їхніх минулих візитів. У теорії ці зонди можуть бути схожі на наші, які вже були відправлені вченими Землі в космос, такі як “Вояджер” і “Нові горизонти”. В основі своїй космічні зонди (інопланетного або земного походження) являють собою наукові інструменти, послані в космос для збору інформації про простір або інші планети.
Однак подолання величезних міжзоряних відстаней для досягнення Землі зондом потребуватиме знань і технологій, якими ми поки що не володіємо. Ось чому вчені старанно розмірковують над тим, які інженерні рішення будуть потрібні інопланетним зондам для подолання міжзоряних відстаней, і як ми могли б перехопити їхні сигнали після прибуття.
“На Землі існують біосигнатури протягом 3 мільярдів років”, – каже Адам Франк, доктор астрофізики з Рочестерського університету, автор книжок про пошуки позаземного життя. “Біосигнатури — це, наприклад, кисень у нашій атмосфері або вода на планеті, що може свідчити про присутність життя, як ми його розуміємо. Деякі сигнатури навіть можна виявити з космосу за допомогою спектроскопії для “читання” хімічного складу планетної атмосфери”.
“Якщо десь існують цивілізації, здатні подорожувати в космосі, не можна виключати, що протягом цих 3 або 4 мільярдів років хтось прилітав сюди або надсилав зонди”, – додає Франк.
Інопланетна фізика
Якщо інопланетна цивілізація захоче послати зонд на Землю для збору інформації про нашу планету, їй доведеться подолати дві основні перешкоди: відстань і час.
Наприклад, якщо інопланетні зонди були відправлені з найближчої до нас галактики Андромеди, їм довелося б подолати відстань у 2,5 мільйона світлових років. З огляду на те, що кожен світловий рік дорівнює близько 9,5 трильйонів кілометрів, це стало б величезною і вкрай тривалою подорожжю. Щоб зонд дістався до Землі раніше, ніж інопланетна цивілізація перетвориться на прах, її мешканцям довелося б винайти спосіб подорожувати швидше за швидкість світла.
Якщо тільки інопланетяни не відкриють новий закон фізики, невідомий нам, і не зможуть скористатися теоретичними кротячими норами або технологією варп-двигуна, ця перша перешкода може стати нездоланною, вважає Франк.
“Усе, що рухається швидше за світло, поки що залишається в царині наукової фантастики, оскільки закони фізики стверджують, що це неможливо”, – пояснює він. “Швидкість світла — це межа швидкості”.
Інопланетна інженерія
“Навіть якби інопланетяни розгадали таємницю вселенського обмеження швидкості, на них могли б чекати й інші проблеми”, – каже Скотт Маккормак, доктор наук, асистент-професор матеріалознавства та інженерії в Каліфорнійському університеті в Девісі, чиї роботи присвячені інженерії для екстремальних середовищ, таких як космос.
Крім конструювання зондів, здатних протистояти руйнівному впливу чинників космосу, на кшталт космічної радіації, інопланетним інженерам також довелося б створювати зонди, які б витримували потрапляння космічного сміття протягом довгої подорожі до Землі. Це потребуватиме розробки нових матеріалів, що поєднують у собі “міцність” і “твердість”, каже Маккормак.
“Міцність — це зазвичай здатність матеріалу поглинати енергію, а тверді матеріали (на кшталт алмазів) мають меншу міцність”, – пояснює він. “Щоб протистояти таким ударам, потрібен матеріал, який матиме і високу твердість (щоб не деформуватися), і високу в’язкість руйнування. Який матеріал може бути таким? Думаю, ми поки що не знаємо відповіді”.
Якщо в інопланетян є морське життя, подібне до земного, одним із можливих шляхів могло б стати розробка матеріалів для зондів за зразком перламутрової речовини мушель молюсків, яка називається накрой. На нанорівні, пояснює Маккормак, ці раковини створюють майже цегляно-монолітну конструкцію, де вуглець-композитний перламутр амортизується шарами органічного матеріалу. У результаті такі раковини мають високі твердість і міцність, що також вивчається земними вченими як матеріал для будівництва термоядерних реакторів.
Що стосується зовнішнього вигляду таких зондів, Маккормак припускає, що вони будуть виглядати швидше як Оумуамуа, ніж як зонди НАСА “Вояджер” або “Нові горизонти”.
“Перше, що спадає на думку, — це голка в космосі, оскільки голка матиме найменшу площу поперечного перерізу за напрямком руху”, – каже Маккормак. “Це знизить імовірність зіткнення з іншим об’єктом”.
Сказати “Привіт” інопланетянам
Припустімо, інопланетяни змогли подолати перешкоди фізики й конструкторських обмежень, щоб створити міцні зонди, здатні дістатися до нашої Сонячної системи. Як ми дізнаємося про їхню присутність?
Один із підходів — шукати так звані “техносигнатури” за допомогою радіотелескопів. Стів Крофт, доктор наук, є науковим співробітником команди “Прорив у прослуховуванні” в Каліфорнійському університеті в Берклі, а Пітер Ма — стажист-дослідник цієї команди з Університету Торонто. Вони використовують радіотелескоп у Грін-Бенк, Західна Вірджинія, для пошуку аномальних сигналів у радіоданих, що вибиваються з фонового радіошуму.
“Якби ми хотіли привернути чиюсь увагу, що б ми зробили?” – (ставить собі питання Крофт. “Можливо, сконцентрували б багато енергії в дуже вузькому діапазоні частот або в короткому сплеску. Це виділялося б на тлі природних астрофізичних сигналів”.
Хоча неосвіченому спостерігачеві це може здатися малоймовірним, Ма вказує, що радіосигнали не тільки стали б явною ознакою того, що ці цивілізації ведуть астрономічні спостереження, а й були б енергоефективним методом зв’язку.
Команді “Прориву в прослуховуванні” поки що не вдалося перехопити послань інопланетян, але вони продовжують вести спостереження. А що стосується відповіді на можливе інопланетне послання, то це буде набагато серйозніша розмова, каже Крофт.
“На першому етапі постає питання: “Чи варто відповідати?”. А на другому етапі, якщо ми вирішимо відповісти, потрібно буде створити широку коаліцію для планування тексту відповідного послання”.
*****************
Шановні добродії, дорогі українці, долучайтесь до допомоги ЗСУ. За ваші кошти БФ “Полонія” придбає для наших ЗСУ автомобілі та іншу необхідну техніку і матеріали. Вся інформація про використання Ваших коштів буде публікуватись на сайті fenixslovo.com:
Одержувач: БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “ПОЛОНІЯ”
Код Одержувача: 45182991
Банк Одержувача: АТ «ОТП БАНК» в м. Київ
МФО 300528
Рахунок № UA743005280000026000000034874
Для допомоги ЗСУ.
РАЗОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!!!
Контактні дані для зв’язку:
stepansikora@gmail.com, fenixslovo@ukr.net, +380501657803, telegram, Viber, WhatsApp
