Пухлина зменшилася на 90%: вчені випробували на мишах новий спосіб лікування раку сечового міхура

Науковці випробували на мишах новий спосіб лікувати рак сечового міхура за допомогою наночастинок. Дієвість цього методу поки не перевіряли на людях.

Результати дослідження вчених із Інституту біоінженерії Каталонії (IBEC), CIC biomaGUNE у співпраці з Інститутом досліджень біомедицини (IRB Barcelona) і Автономного університету Барселони (UAB) опубліковані в науковому журналі Nature Nanotechnology.

Науковці встановили, що наночастинки, які розробляли протягом семи років, здатні досягати пухлини та знищувати її за допомогою радіоізотопу, пише Eurek Alert.

Рак сечового міхура лікують шляхом прямого введення ліків, однак це не дуже ефективно, бо щоб препарат досяг усіх стінок органа, пацієнт повинен змінювати положення тіла щопів години. Для того, щоб підвищити терапевтичну ефективність лікування, дослідники й шукають розв’язання цієї проблеми.

 Фото: vitanovski/Depositphotos

Нанороботи – це сферичні структури діаметром 450 нанометрів, що містять штучний радіоактивний ізотоп йоду – йод-131. Його використовують для знищення ракових клітин деяких пухлин. Поверхня наночастинок покрита різними компонентами, серед яких є золото та молекули уреази – фермент, який розщеплює сечовину.

Результати тестування демонструють, що наночастинки можуть рухатись у тілі, досягати сечового міхура і навіть проникати в пухлину.

“Оптична система, яку ми розробили, дозволила усунути світло, відбите пухлиною, що дозволило нам ідентифікувати та локалізувати наночастинки в органі без попереднього маркування. 

Ми помітили, що нанороботи не тільки досягли пухлини, але й проникнули в неї, і таким чином посилили дію радіофармацевтичного препарату”, – пояснює Джульєн Коломбеллі, керівник платформи Advanced Digital Microscopy в Інституті досліджень біомедицини в Барселоні.

 Фото: sudok1/Depositphotos

З’ясувати, завдяки чому наночастинки можуть проникати в пухлину, було проблематично, адже для розпізнавання пухлини їм бракує специфічних антитіл, а пухлинна тканина, як правило, жорсткіша за здорову.

Вчені дійшли до висновку, що нанороботи зіштовхнулися з уротелієм, як зі стіною, але в пухлині, яка є губчастою, вони проникали і накопичувалися всередині.

Дослідження ще потрібно допрацювати та дослідити, чи можливі рецидиви після лікування. Однак дослідники зазначають, що їм вдалося досягти значних успіхів.

“За допомогою одноразової дози, яку ввели піддослідним мишам, пухлина зменшилась на 90%. Це значно ефективніше, враховуючи, що пацієнти з раком сечового міхура зазвичай мають часто звертатись до лікарні за терапією. Такий підхід до лікування підвищить ефективність, зменшить час госпіталізації та витрати на лікування”, – розповів Самуель Санчес, професор ICREA в IBEC і керівник дослідження.

Нагадаємо, раніше писали, як це – жити та боротись із раком, а також що потрібно зробити для повного одужання.

Віра Шурмакевич, “УП. Життя”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *