Теорія Темного Лісу
Питання про те, чи самотні ми у Всесвіті, турбує людство відтоді, як ми почали більш-менш усвідомлювати концепцію устрою світу. Ми підіймали очі та дивилися на зірки, на це море нескінченних космічних загадок і замислювалися над тим, а чи дивиться хто-небудь на нас із далеких глибин космосу? Чи є інше розумне життя, окрім нашого, чи це тільки теорія і ми справді самотні в цьому нескінченному крижаному просторі?
Відповіді немає й досі. Ми не припиняємо пошуки та продовжуємо вдивлятися в зоряне небо над нами, але часом здається, що це все даремно. Ми розсилаємо радіосигнали, заявляючи про себе всім, хто може їх почути. Прочісуємо кожен куточок космосу куди дозволяють дотягнутися наші технології. Але нічого і нікого. Тиша.
Всесвіт настільки великий, що не піддається нашому осмисленню. Тільки одна наша галактика Чумацький Шлях містить 200 мільярдів зірок і невідомо скільки сотень мільярдів планет. Логічно припустити, що якщо навіть дуже невеликий відсоток планет, навіть сота частина відсотка, були б населені й мали розумне життя, то ми могли б або почути, або побачити діяльність позаземних цивілізацій. Але парадоксально те, що ми так нічого і не знайшли на сьогодні. І цей парадокс називається парадоксом Фермі.
У 1950 році впливовий і відомий фізик Енріко Фермі працював у Лос-Аламоській національній лабораторії, і одного разу, обідаючи з колегами Емілем Конопінскі, Едвардом Теллером і Гербертом Йорком, розмова зайшла про НЛО та інопланетне життя. Колеги почали обговорювати можливість існування інших позаземних цивілізацій, розкиданих по галактиках. І тоді Фермі просто і прямо запитав: – “Де всі?”. Чому ми нікого не бачимо і не чуємо.
Це викликало невеликий сміх за столом, але Фермі був абсолютно серйозний. Коли інші запитали його, що саме він мав на увазі, то фізик пояснив, що якби існувала якась позаземна цивілізація або цивілізації, які розвинулися технологічно до здатності перетинати міжзоряний простір, то, зрештою, вони б уже були присутні в різних частинах галактики. І звісно ж, ми б хоч якимось чином із ними б стикалися.
Фермі сказав, що в них було достатньо часу для цього. Він використовував складні рівняння, щоб проілюструвати, що за мільйони й мільйони років (а це просто крапля в морі для віку Всесвіту) ці гіпотетичні інопланетні цивілізації вже б повинні були знайти нас або у всякому разі, заявити про свою присутність.
Фермі пояснив, що з такою кількістю зірок і потенційних планет у спостережуваному Всесвіті, навіть мізерний відсоток імовірності появи розумного життя дав експоненціальне зростання цивілізацій, які б уже давно покинули межі своїх материнських планет, колонізуючи нові світи. І ми б напевно помітили б це. За різними підрахунками Фермі ймовірність наявності іншого розумного життя десь у Всесвіті дуже велика. І якби частина з них йшла шляхом прогресу, то, з огляду на неймовірну кількість зірок і планет, інопланетяни були б усюди. Ну, або принаймні, ми б точно знали, що вони існують і мали б усі докази цього.
Проте нікого немає. Жодних доказів і навіть ознак того, що десь хтось є, крім нас. Де всі?
Це основна суть того, що стало згодом іменуватися як “парадокс Фермі”.
І хоча багато хто критикував його за те, що він, можливо, надто спрощує і робить надто багато припущень, заснованих на наших власних уявленнях про те, яке повинне бути життя, але його питання стало наріжним каменем у будь-яких дискусіях про можливість існування позаземних цивілізацій.
Це питання розпалило новий інтерес навколо пошуку наших братів по розуму і дало стимул появи таких організацій, як SETI, які прослуховують і переглядають космос і намагаються знайти хоч найменшу ознаку того, що ми не самі.
Усе це підтверджується так званим рівнянням Дрейка, яке було виведене 1961 року доктором Френком Дрейком із Національної радіоастрономічної обсерваторії в Грін-Бенк, Західна Вірджинія. Дрейк хотів придумати математичну формулу для розрахунку кількості можливих технологічно просунутих цивілізацій у нашій галактиці, що враховує різні чинники, як-от кількість зірок і швидкість їхнього утворення, кількість можливих планет навколо цих зірок, кількість тих, що можуть бути придатними для проживання, і багато інших.
Коли всі ці дані було введено у формулу, то результат показав, що тільки в нашій Галактиці має бути понад двадцять розвинених цивілізацій. Але це в теорії, а на ділі — жодного звуку, жодних сигналів, нічого.
Є багато варіантів пояснення цьому.
Сьогодні хотілося б поговорити про один із найпохмуріших.
Це теорія Темного лісу
Депресивна за своєю суттю ідея зводиться до того, що кожна розвинена цивілізація природним чином ставить своє виживання вище, ніж чиєсь ще. Тому, з огляду на хаотичну природу Всесвіту і непередбачувані наслідки контакту з абсолютно чужим для них розумом, найкраще бути тихим і сподіватися, що ніхто вас не помітить і не знайде. Ну а в разі виявлення зробити все, щоб знищити потенційного супротивника, поки він не зробив це з вами.
Ця теорія найкраще була викладена в науково-фантастичному романі 2008 року “Темний ліс”, що є частиною “Спогадів про минуле Землі”. Автор трилогії, Лю Цисінь, аргументує свій погляд трьома постулатами:
– Усяке життя прагне забезпечити своє виживання
– Немає гарантованого способу дізнатися, чи спробує інша життєва форма знищити вас, чи буде дружньою
– А раз немає впевненості в цьому, то найкраще і найбезпечніше уникнути знищення — це зберігати мовчання і скритність. Або напасти першими, поки не напали на вас.
По суті, будь-які інопланетні раси, які ще не знищили одна одну, вже підтримують, так би мовити, “радіомовчання”, ховаючись у стані параної та страху, і тому не люблять повідомляти про свою присутність.
Лю написав би про це так:
“Всесвіт — це темний ліс. Кожна цивілізація — це мисливець, який непомітно крадеться крізь дерева, безшумно відсуває гілки, що трапляються на шляху, і ступає без жодного звуку. Навіть дихання не видно і не чути. Мисливець має бути завжди дуже обережним тому, що в цьому лісі він не один. Навколо багато таких самих обережних і нечутних мисливців. І якщо він знайде тут такого ж, як він, а може бути ангела чи демона, ніжне немовля чи старезного старого, фею чи напівбога — він може зробити тільки одне: відкрити вогонь на ураження. Тут вічна загроза того, що хтось видасть себе і буде знищений. Так виглядає існування космічних цивілізацій. Це і є пояснення парадокса Фермі.”
Лю також нагадує, що ресурси в ареалі проживання цивілізації скінченні й з розвитком технологій інопланетні раси будуть змушені розширюватися і захоплювати нові простори. А значить усувати конкурентів, якщо такі зустрінуться на їхньому шляху. Іншими словами, будь-яка цивілізація є для іншої в кращому разі невідомим і невивченим конкурентом, а в гіршому — катастрофічною загрозою для існування взагалі.
Між представниками одного виду, наприклад, нашого, це може бути вирішено за допомогою дипломатичних дій. Хоча, судячи з нашої історії та сьогодення, це не дуже то допомагає.
Теорія полягає в тому, що в разі відносин між двома різними міжпланетними цивілізаціями спільного між ними буде або вкрай мало, або не буде зовсім. Тож найкращий спосіб забезпечити своє виживання в зіткненні двох чужих один одному світів — це залишитися непоміченим або завдати превентивного удару, поки не знищили тебе.
Ця також була підтримана письменником-фантастом Едвардом Бріном. І його міркування теж досить похмурі:
“Нема потреби боротися з елементами рівняння Дрейка, щоб пояснити причину Великого Мовчання. Ми не повинні відкидати ймовірності того, що десь хтось уже заплатив ціну за міжзоряні подорожі. Такому зіткненню треба статися один раз, щоб стати умовою рівноваги в Галактиці, і ми більше не виявимо позаземного радіотрафіку. І жоден інопланетянин не приземлиться у нас. Тому що вони всі будуть знищені одразу ж після виявлення радіосигналу.”
Багато вчених поділяють таку думку. Це дуже добре підтверджує теорію Темного лісу, і якщо це справді пояснення парадокса Фермі, то нам просто до біса пощастило, що нас досі ніхто не почув. А можливо, чують і ховаються, бажаючи, щоб ми теж не заткнулися. Навіть якщо інша цивілізація чує нас і знає, що технологічно ми поки що поступаємося їй, то величезні відстані в космосі та кількість часу для їхнього подолання не гарантують того, що, коли вони доберуться до нас, ми не випередимо їх у військових технологіях.
Адже навіть якщо вони перебувають у кількох світлових роках від нас, їм знадобиться кілька сотень років, щоб дістатися до нас. А за цей час невідомо, на якому рівні розвитку буде наша планета. Навіть якщо вони можуть літати на величезних швидкостях, то згідно з уявленнями сучасної фізики, для них пройде кілька років польоту, а для нас — сотні років розвитку. Що знову ж таки грає проти них.
Тому ми й не чуємо нікого. Теорія Темного лісу
Всесвіт це темний ліс, а розумні раси в ньому — мисливці, що зачаїлися
*****************
Шановні добродії, дорогі українці, долучайтесь до допомоги ЗСУ. За ваші кошти БФ “Полонія” придбає для наших ЗСУ автомобілі та іншу необхідну техніку і матеріали. Вся інформація про використання Ваших коштів буде публікуватись на сайті fenixslovo.com:
Одержувач: БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “ПОЛОНІЯ”
Код Одержувача: 45182991
Банк Одержувача: АТ «ОТП БАНК» в м. Київ
МФО 300528
Рахунок № UA743005280000026000000034874
Для допомоги ЗСУ.
