Учені стверджують, що життя на Землі зародилося інакше, ніж ми думаємо
Дослідники вважають, що підручники неправильно ставляться до походження життя на нашій планеті.
Десятиліттями вчені дотримувалися теорії, яка припускає, що докембрійський вибух Авалона, коли багатоклітинні організми почали розмножуватися в земних океанах близько 685-800 мільйонів років тому, стався внаслідок припливу кисню в земні океани. Дослідження припускають, що саме це в підсумку й проклало шлях для біосфери Землі, якою ми її знаємо, пише Futurism.
Однак міжнародна група дослідників припускає, що ця широко прийнята теорія, ймовірно, не відповідає дійсності. Автори дослідження посилаються на аналіз зразків стародавніх гірських порід, які вказують на те, що наші шкільні підручники з природничих наук варто переписати.
За словами співавтора дослідження, ад’юнкт-професора геолого-геофізичних наук і управління природними ресурсами Копенгагенського університету Крістіана Б’єррума, тепер дослідники з високим ступенем імовірності знають, що кисень насправді не контролював розвиток життя на Землі. Це надає вченим абсолютно новий погляд на те, як виникло життя на Землі та які чинники вплинули на успіх цього процесу. За словами Б’єррума, це означає, що науковій спільноті й людству загалом доведеться переосмислити безліч речей, які раніше ми вважали правдою. Ба більше, нам доведеться переписати підручники.
Під час дослідження вчені нанесли на карту геохімічний склад зразків стародавніх гірських порід з Оманського гірського хребта (Аравійський півострів). Далі вони вивчили склад цих зразків і визначили, що не було ніякого великого насичення киснем. Учені припускають, що насправді під час зародження життя на Землі рівень кисню в океані навпаки — був меншим, ніж у попередні роки.
За словами Б’єррума, їхні з колегами вимірювання дають гарне уявлення про те, які середні концентрації кисню були у Світовому океані на той час. Вивчивши їх, учені дійшли висновку, що в той період історії нашої планети, коли розвиненіша фауна почала розвиватися й домінувати, насправді не було ніякого збільшення кисню. Насправді ж дані вказують на те, що в цей період відбулося зниження.
Проте автори дослідження, як і раніше, вважають, що рівень кисню зіграв центральну роль у розмноженні стародавніх багатоклітинних видів, а отже, і зародженні життя на Землі. Тільки тепер учені припускають, що рушійною силою могло стати зниження рівня кисню в земному океані.
Б’єррум вважає цікавим те, що “вибух” багатоклітинних організмів стався під час низької концентрації атмосферного й океанічного кисню. Передбачається, що це вказує на те, що організми отримували користь від нижчого рівня кисню в океані та змогли спокійно розвиватися, оскільки хімічний склад води захищав стовбурові клітини природним чином.
