Томаш Гарріг Масарик – перший президент Першої Чехословацької республіки
Завдяки дивовижним дипломатичним здібностям Масарика 28 жовтня 1918-го на карті Європи з’явилася держава Чехословаччина. За результатами референдуму уся територія теперішнього Закарпаття з 1919 року, (але фактично з 1920 року) і до 1939 року входило до її складу. Національний комітет у Празі одноголосно проголосив Президентом нової республіки Томаша Гарріга Масарика, політика, філософа, літератора, професора. І, як вважають багато провідних чеських істориків, дослідників генеалогії Масарика, позашлюбного сина останнього і єдиного імператора Австро-Угорщини. Особистість Масарика зіграла величезну роль у створенні Першої Чехословаччини, головної справи його життя. А життя його справді було дивовижне.
Мама майбутнього президента Тереза Кропачкова перед його народженням працювала в одному з палаців австрійської імператорської родини, де проїздом бував 19-річний принц Франц-Йосип. А за сім місяців до народження сина у серпні 1849 року раптом вийшла заміж і переїхала до чоловіка.
З самого народження Томас Гарріг Масарик мав багатого покровителя. Навчався в академії Брно, з якої його виключили за суперечку з директором. Але відразу прийняли у найпрестижнішу гімназію Відня. Причому у Відні молодого Масарика взяв під особистий захист шеф віденської поліції Антон фон Лемонір. Цей факт, а також легкість з якою Масарик влився в політичну верхівку, ніби підтверджують його “непросте” походження.
Масарик переобирався на новий президентський термін у 1920-му, 1927-му, 1934 роках. У 1935 році у віці 85 років пішов з поста президента, вирішивши, що Чехословацькій демократії потрібен новий сильний лідер, здатний її захистити.
Для Підкарпатської Русі (з такою назвою наш край увійшов до складу Першої Чехословацької республіки) Томаш Гарріг Масарик зробив дуже багато. За двадцять років у складі Чехословаччини, Підкарпатська Русь зробило значний ривок в економічному та соціальному розвитку. Було побудовано аеропорт в Ужгороді, школи та фельдшерські центри в багатьох селах та містах області.
За сприяння Томаса Масарика більша частина коштів отриманих Чехословаччиною по Сен-Жерменському договору на розвиток новоствореної країни, була спрямована саме на розвиток нашого краю. Саме Масарик в тодішньому Парламенті в Празі, настояв, “щоб отримані кошти по репарації не розпорошувались і були направлені в найбільш відсталий регіон тодішньої новоствореної держави.”
У своїй громадській і політичній діяльності Т.Г.Масарик відстоював необхідність високої конкуренції у вищій освіті та науковій діяльності, як запоруки високої якості освіти. У зв’язку з цим він був впевнений, що єдиний на той час чеський університет для свого ж добра потребує сильного конкурента, а тому, всупереч цілому ряду політичних перешкод, попри протидію місцевої великої й впливової німецької громади другий чеський університет був утворений в Брно – другому за значенням місті Чехії.
Постать Масарика неможливо переоцінити. Адже досі Перша Чехословаччина вважається найкращим прикладом справжньої демократичної держави, яка за дуже короткий період свого існування досягла надвисокого економічно-соціального розвитку.
