The Washington Post: США не поспішають надавати Україні ракети великої дальності
Київ заявляє, що потребує ПТРК, а Пентагон каже, що у нього немає в наявності достатньої кількості, та й Україні вони не дуже потрібні.
За словами американських чиновників, адміністрація Байдена твердо стоїть на своєму, принаймні поки що, у відмові надсилати в Україну армійські ракети дальнього радіуса дії, попри наростальний тиск з боку американських законодавців і прохання уряду в Києві.
Розчарування повільними темпами контрнаступу України проти укріплених російських військ і новий двозначний тон президента Байдена призвели до широких припущень, що ракети незабаром підуть шляхом, який пройшли інші американські системи озброєнь, які спочатку заперечувалися, але в кінцевому підсумку були схвалені протягом 17 місяців війни.
Наприкінці травня Байден, схоже, змінив своє попереднє тверде “ні” щодо можливості надання ATACMS, армійської тактичної ракетної системи, вперше заявивши, що вона “все ще в грі”. Через два тижні президент України Володимир Зеленський заявив, що він і Байден говорили про ракети на саміті НАТО у Вільнюсі, Литва, але жодного рішення не було прийнято.
Але американські чиновники з оборонного відомства та адміністрації, знайомі з цим питанням, сказали, що, попри те, що хтось назвав наростальний громадським сприйняттям “якогось повільного, гравітаційного тяжіння” до схвалення, в політиці США не відбулося жодних змін і не було жодної предметної дискусії з цього питання протягом декількох місяців. Чиновники говорили на умовах анонімності, щоб не зачіпати цю делікатну тему.
Пентагон вважає, що Київ має інші, більш нагальні потреби, ніж ПТРК, і побоюється, що надання Україні достатньої кількості зброї, щоб змінити ситуацію на полі бою, серйозно підірве готовність США до інших можливих конфліктів.
За словами офіційних осіб, кількість ПТРК в американських арсеналах фіксована і очікує заміни на високоточну ударну ракету наступного покоління з більшою дальністю дії під назвою “Призма”, яка, як очікується, надійде на озброєння до кінця цього року. Lockheed Martin все ще виробляє 500 ПТРК щороку, але вся ця продукція призначена для продажу іншим країнам.
Україна заявила, що ПТРК з радіусом дії 190 миль необхідний для знищення командних пунктів і логістичних зон далеко за лінією російського фронту.
“Без далекобійного озброєння важко не тільки здійснити наступальну місію, але й провести оборонну операцію”, – сказав Зеленський на пресконференції в Празі 7 липня.
ПТРК дозволить українським військам атакувати найвіддаленіші точки окупованого Росією Криму від їхньої нинішньої лінії фронту, включаючи 12-мильний Керченський міст і російську військово-морську базу в Севастополі.
Відповідаючи на запитання на Аспенському безпековому форумі в четвер, що є першочерговим у списку безпекових потреб України, Андрій Єрмак, голова президентського офісу Зеленського, сказав: “Моя відповідь буде дуже простою. На даний момент вона дуже чітка і зрозуміла. Ми потребуємо і чекаємо рішень щодо АСУТП”.
Київ запросив сотні ракет.
Україна звернулася до своїх прихильників у Конгресі — багато з яких відвідали Київ або зустрічалися в інших місцях із Зеленським та іншими українськими урядовцями — і американські законодавці висувають дедалі гучніші вимоги до адміністрації Байдена схвалити передачу ракет.
Минулого місяця Комітет з питань збройних сил Палати представників включив кошти на посилання ПТРК в Україну в проєкт оборонного бюджету, а Комітет у закордонних справах Палати представників ухвалив двопартійну резолюцію із закликом до США “негайно” надати ракети.
“Немає жодних причин давати Україні достатньо, щоб вона стікала кров’ю, але недостатньо, щоб перемогти”, – сказав голова комітету Майкл Маккол (Республіканська партія Техасу). “Якщо ми збираємося допомагати їм, або йти ва-банк, або забиратися геть”. Резолюцію підтримав головний демократ комітету, конгресмен Грегорі В. Мікс (штат Нью-Йорк).
На початку цього місяця сенатор-республіканець Джеймс Ріш (Айдахо) підтримав цю резолюцію. Джеймс Ріш (Айдахо) і Роджер Вікер (Міссісіпі), провідні республіканці в комітетах Сенату з міжнародних відносин і збройних сил відповідно, приєдналися до МакКола в заяві, в якій говорилося, що передача ПТРК, разом з касетними боєприпасами і літаками F-16, є “критично важливою” для успіху України.
Починаючи з минулого року, адміністрація називала кілька причин, чому вона стримується. Спочатку відмова була пов’язана з побоюваннями, що Україна може запустити ракети дальнього радіуса дії на російську територію, що призведе до ескалації конфлікту в американо-російську конфронтацію. Навіть постачання зброї, як публічно заявила Москва, перетнуло б червону лінію.
Якими б не були погрози Москви, ці занепокоєння, схоже, зменшилися. Адміністрація Байдена заявила, що задоволена публічними заявами і письмовими зобов’язаннями Києва не використовувати зброю, надану США, проти росіян за кордоном. Хоча урядовці в приватних розмовах визнають, що деякі порушення були, кажуть, що Україна в основному дотрималася цих обіцянок.
Великобританія і Франція нещодавно поставили крилаті ракети з дальністю дії близько 140 миль — майже втричі більше, ніж раніше було доступно Україні, але приблизно на 50 миль менше, ніж дальність дії системи ATACMS – після узгодження своїх рішень зі Сполученими Штатами.
“Ми впевнені, що ця зброя буде використана Україною відповідно до домовленостей “не атакувати російську територію”, – заявив високопоставлений європейський чиновник.
Нещодавнє прибуття британських ракет Storm Shadow і французьких SCALP означає, що Україна має ще меншу потребу в ATACMS, заявив під час тієї ж панелі в Аспені, на якій виступав Єрмак, Колін Кал, який до початку цього місяця був заступником міністра оборони Пентагону з питань політики.
“Проблема зараз полягає не в їхній здатності завдати удару вглиб” окупованої Росією території України, – сказав Кал. “Вони мають таку можливість. Вони роблять це зараз. Російське командування і контроль, їхня логістика були підірвані в глибині”.
“Проблема не в сотнях кілометрів, а в кілометрі перед ними з мінними полями”, які росіяни встановили, разом з рядами траншей і танкових пасток, в оборонних лініях вздовж 600-мильної лінії фронту, – сказав Каль.
За словами генерала Марка А. Міллі, голови Об’єднаного комітету начальників штабів, мінні поля є основною причиною затримки українського наступу. “Зараз [українці] зберігають свою боєздатність і повільно, цілеспрямовано і неухильно прокладають собі шлях через усі ці мінні поля. І це важка боротьба. Це дуже важка боротьба”, – сказав Міллі після віртуальної зустрічі у вівторок групи міжнародних прихильників України, яка налічує понад 50 осіб.
“Різні військові ігри, які проводилися заздалегідь, передбачали певні рівні просування, і це сповільнилося, – сказав він. “Чому? Тому що в цьому полягає різниця між війною на папері й реальною війною. Це реальні люди в реальній техніці, які дійсно розміновують реальні мінні поля, і вони дійсно гинуть”.
На думку адміністрації, ПТРК не лише змінять правила гри в Україні, але й “обмежать використання HIMARS або GMLRS”, – сказав представник оборонного відомства, маючи на увазі американську високомобільну артилерійську ракетну систему і керовану реактивну систему залпового вогню, яка здатна стріляти шістьма снарядами одночасно з дальністю майже 50 миль. З HIMARS також стріляють ПТРК, але лише по одному за раз.
“Існує дуже обмежена кількість [ПТРК], доступних для експорту, і для більших відстаней, ніж може досягти GMLR, українці отримали Storm Shadows і SCALPS”, – сказав представник оборонного відомства. Цієї осені або взимку Україна також отримає американські GLSDB, або наземні бомби малого діаметра, з радіусом дії 93 милі та здатністю стріляти на 360-градусній траєкторії.
ATACMS – це майже двотонні керовані ракети. Кожна з них має довжину 13 футів, діаметр 2 фути і коштує майже 1,5 мільйона доларів. Вперше розроблені у 1980-х роках, вони використовувались у бойових діях армією як під час війни у Перській затоці 1991 року, так і під час вторгнення до Іраку 2003 року. Українці вважають, що ракети наземного базування забезпечать можливості, що виходять за рамки крилатих ракет, які запускаються з літаків.
Обмежена кількість ПТРК є найбільш нагальною проблемою для американських військових. Хоча точна кількість таких ракет в американському арсеналі засекречена, компанія Lockheed Martin виготовила лише близько 4 000 з початку виробництва, багато з них використовуються армією США в боях, навчаннях і періодичних випробуваннях.
Водночас за останнє десятиліття союзникам і партнерам за кордоном було продано майже 900 одиниць, в тому числі 211 – з початку війни в Україні, згідно з переліком закордонних військових продажів Державного департаменту США. Вони були продані союзникам по НАТО, країнам Перської затоки і навіть таким далеким країнам, як Тайвань і Австралія, як правило, у зв’язку з продажем HIMARS. У квітні адміністрація повідомила Конгрес про майбутній продаж 40 ракет Марокко.
Для виконання цих і майбутніх закордонних замовлень армія підписала з 2018 року щонайменше три контракти з Lockheed Martin на загальну суму близько 1 мільярда доларів на постійне виробництво ПТРК, які “наразі виробляються на повну потужність … зі швидкістю близько 500 одиниць на рік” на заводі Lockheed Martin в Камдені, штат Арканзас, за словами представника компанії, який відмовився назвати своє ім’я. Всі вони призначені для продажу за кордон.
