Мудра притча про те, як легко спотворюються факти
Одного разу в монастирі молодий чернець, який щойно прийняв постриг, отримав своє перше завдання: переписати кілька церковних молитов, псалмів і законів… Займаючись справою, він звернув увагу на те, що інші священнослужителі переписують подібні тексти не з оригіналу, а з попередніх (уже не раз переписаних) копій. Він зі здивуванням поділився своїм сумнівом із настоятелем монастиря:
– Падре, брати переписують тексти не з оригіналу, а з копій, а раптом у першій копії хтось випадково припустився помилки? Адже ті, хто переписують, повторять її…
– Хм, сину мій, — відповів отець-настоятель, — узагалі-то ми так робили сторіччями… Але, в принципі, у твоїх міркуваннях логіка є, — і з цими словами він спустився до архіву, який розташований у підземеллі під монастирем, де з давніх-давен зберігали оригінали, до яких ніхто не зазирав десятиліттями, оскільки все переписували з копій.
Пішов і… зник…
За добу з часу його зникнення стурбований молодий монах спустився в архівні приміщення, щоб дізнатися, куди ж запропастився святий отець. Чи не сталося з ним чогось? Не відразу він знайшов його… Але зазирнувши в одну з найдальших кімнат, він раптом побачив святого отця. Той у прострації сидів перед відкритим фоліантом і щось бурмотів собі під ніс.
– Що сталося, святий отче? – вигукнув здивований чернець, — Що сталося?!
– Celebrate, – простогнав отець-настоятель, — слово було: c-e-l-e-b-r-a-t-e! А не celibate!
Примітка:
– Сelebrate – святкуй, радій;
– Сelibate – утримуйся (сексуальна стриманість — одна з основ католицизму).
Мораль: Завжди звіряйтеся з оригіналом!
