Дещо про схожі російські військові заколоти столітньої давності
Перерахую три схожі російські військові заколоти столітньої давності – з трьома дуже різними наслідками. За одним із цих трьох сценаріїв все, мабуть, і піде у Пригожина.
- Виступ генерала Корнілова у серпні 1917 року. Верховна влада в особі Керенського сама створила у головнокомандувача відчуття, що він єдиний рятівник вітчизни, сама розігріла патріотичну істерію – і дала задній хід, коли грізний генерал погнав на столицю «Дику дивізію». Як і зараз, заколот почався в регіоні, що і вирішило його крах. Достатньо було блокувати комунікації, і похід на столицю провалився. Часи були ще травоїдні, тож бунтівника просто посадили під арешт.
- Заколот командувача Східним фронтом есера Михайла Муравйова у липні 1918 року. Стався через те, що головком обурився розправою більшовиків над його однопартійцями та через невдоволення тим, що Раднарком зганьбив країну Брестським миром. Більшовики, на відміну від Тимчасового уряду, цирліхів-манірліхів не розводили. Просто застрелили Муравйова.
- Заколот командувача Донським корпусом Червоної армії Пилипа Миронова у вересні 1919 року. Як і зараз, заколот не ставив за мету змінити владу в країні і всіляко декларував лояльність Леніну. Як і зараз, ворогом-шкідником бунтівники оголосили військового міністра (наркома) Троцького. Закінчилося миром: корпус умовили, і він знову почав слухатися наказів, а Миронова підвищили до командарма. Згодом, правда, все одно розстріляли.
За яким сценарієм піде пригожинський путч – корніловському, мурахівському чи миронівському – скоро побачимо. Принаймні переворотів у результаті подібних ескапад не відбувається.
А раптом…
