Традиційно прерогативою чоловіків вважається політика. І все ж серед представниць прекрасної статі є незабутні особистості, які залишили яскравий слід в цій сфері діяльності. Одна з них — Голда Меїр, справжня легенда світової політики. Вона пройшла шлях від дівчини з напівзбіднілої єврейської сім’ї до прем’єр-міністра Ізраїлю.
«Київський період» в житті Голди Меїр, і чому сім’я Мабович вирішила емігрувати в США
Голда Мабович народилася в травні 1898 року в Києві, куди її сім’я переїхала з Пінська, Білорусь, у пошуках кращого життя. Моше і Блюма Мабовичі народили вісім дітей, п’ятеро з яких померли в ранньому віці. Пара робила відчайдушні спроби подолати бідність: чоловік відкрив столярну майстерню, дружина працювала годувальницею в заможних сім’ях. Однак їх зусилля виявилися марними: мізерного доходу не вистачало ні на хорошу їжу, ні на пристойний одяг, ні на дрова.Постійним супутником голоду і холоду був страх перед єврейськими погромами, які на початку минулого століття дуже почастішали в Київській губернії. Бізнес Моше тривав недовго. Безрадісне існування, нездійснені надії на фінансове благополуччя і постійне відчуття небезпеки змусили Мабовичів повернутися в Білорусь в 1903 році. Спокусившись ідеями американської мрії, глава сімейства відправився працювати за океан і оселився в Мілуокі, штат Вісконсін. Через три роки він зміг викликати дружину і дочок.Як денверська бунтарка Голда Меєрсон приєдналася до комуністів
У Мілуокі сім’я оселилася в бідному єврейському районі. Багатство було дуже скромним, попри те, що батько працював на двох роботах, а мати відкрила невеликий магазинчик. Голда допомагала їй там після школи. Зовсім юною дівчиною, вона проявила неабиякі лідерські здібності й дар красномовства. Так, на організованому нею одинадцятирічному зборі батьків Голд виголосила промову, яка вразила дорослих і дозволила зібрати кошти на підручники для всіх дітей з бідних сімей.=Після закінчення початкової школи Голда мріяла продовжити навчання. Батьки міркували інакше і вирішили видати дочку заміж за заможного чоловіка. Бунтівна, дівчина втекла до старшої сестри Шейн в Денвер. Денверський період зробив великий вплив на формування поглядів Голди. Постійними гостями в маленькій квартирі, де жила сім’я Шайни, були представники єврейської молоді. Дівчина, яка дуже гостро усвідомлювала соціальну несправедливість і принижене становище свого народу, уважно слухала дискусії про національну ідею, соціалізм і сіонізм.Успіхи в політичній кар’єрі, або як вчорашня бунтарка стала «матір’ю Ізраїлю»
Помирившись з батьками, Голда повернулася додому, закінчила середню школу, вступила до вчительського коледжу і стала членом Лейбористської партії Поалей Ціон. Багато видатних діячів сіоністського руху знайшли притулок в будинку Мабовичів. Зміцнившись своїм впливом у своїх політичних поглядах, Голда вирішила, що її місце в Палестині. Її обранець, Моріс Меєрсон, також був прихильником ідей соціалістичного сіонізму. Тому, одружившись, молоді люди з групою іммігрантів виїхали з США в Палестину.Земля Обітована зустріла прибулих серйозними випробуваннями. Не витримавши важких життєвих умов, більше третини активістів повернулися в Америку. Голда ж ні на мить не забувала про свою місію — будівництво «народного дому», і ні важка праця в кібуці, ні турбота про чоловіка, сина і дочку не змогли змусити її звернути з обраного шляху. Голда Меєрсон почала активну діяльність в 1928 році, коли очолила жіночий відділ Генеральної федерації єврейських профспілок. Вона вела пропагандистську роботу, брала участь в конгресі Соціалістичного інтернаціоналу, займалася долями біженців з нацистської Німеччини, виконувала безліч завдань по боротьбі з фашизмом.Закінчення Другої світової війни створило передумови для створення в Палестині незалежної єврейської держави. 14 травня 1948 року стало днем здійснення мрії всього життя Голди Мабович-Меєрсон. Жінка була щаслива опинитися в числі «батьків-засновників», які підписали Декларацію незалежності Держави Ізраїль.
Чим закінчилася місія Меєрсона в Москві?
У вересні 1948 року Голда Меєрсон прибула в СРСР, як посол Ізраїлю. Вона змогла швидко налагодити добрі стосунки з представниками радянського МЗС. Для десятків тисяч євреїв Москви вона стала справжнім символом історичної батьківщини. Сама Голда відчувала в них бажання долучитися до створення єврейської держави. Це не вислизнуло від очей влади, і незабаром в газеті «Правда» була опублікована стаття, в якій стверджувалося, що батьківщиною радянських євреїв є СРСР.Ізраїльські дипломати стали отримувати інформацію про різні антисемітські акції: репресії проти єврейських письменників, закриття єврейських культурних установ. Звернення глави ізраїльської місії про можливість виїзду з СРСР до родичів в Ізраїль залишилися без відповіді. Радянсько-ізраїльські відносини помітно охололи, і у квітні 1949 року Меєрсон покинув Москву.Як тендітній жінці вдалося стати главою ізраїльського уряду, і чим закінчилося життя Голди Меїр
Після завершення своєї посольської місії Голда була призначена міністром праці Ізраїлю. Величезним досягненням на цій посаді стала реалізація програм житлового будівництва та дорожнього будівництва. Меїр ініціював розробку системи соціального законодавства, а також програм професійної освіти та грамотності. Наступна сходинка по кар’єрних сходах — міністр закордонних справ. Потім Голда змінила прізвище на більш єврейське — Меїр, буквально означає «випромінює світло».Пік кар’єри уродженки Києва припав на 1969 рік, коли їй довірили пост прем’єр-міністра. Війна Судного дня 1973 року стала важким випробуванням для жінки. І хоча битва була виграна, Меїр, вважаючи її початок своїм недоглядом, не пробачила собі загибелі кількох тисяч співвітчизників і подала у відставку, проігнорувавши прохання парламенту залишитися на посаді прем’єр-міністра. Голда Меїр померла в 1978 році, встигнувши відзначити своє 80-річчя.Джерело
