Хто справжні господарі Землі та які їх плани щодо Homo Sapiens?
Земля — це свого роду експериментальний заповідник або ферма, що належить інопланетянам, які контролюють розвиток людства, говорить суперечлива теорія, що має напрочуд багато прихильників.
Чарльз Х. Форт (1874-1932) – американський письменник і журналіст, збирач історій про дивні та незрозумілі події, визнав, що існує безліч ознак того, що люди знаходяться під опікою інших, набагато могутніших істот:
“Я думаю, що ми — чиясь власність, (…) ми комусь належимо. Колись, коли Земля була ще нічиєю, представники інших світів досліджували її та колонізували, і навіть боролися за неї між собою, зараз вона тепер знаходиться в чиємусь володінні “, – писав він у “Книзі проклятих” (вид. 1919).
Що саме він мав на увазі? Згідно з Фортом, надприродні явища показують, що ми все ще відносно мало знаємо про навколишній світ, а деякі випадки (наприклад, зустрічі з дивними істотами та транспортними засобами) дозволяють припустити, що крім людей на Землі живе ще одна розумна раса.
Ці “хтось” не вступають у прямий контакт із Homo sapiens, вважаючи існування нашого виду “необхідним злом”. Чому?
“Припустимо, ми зможемо цивілізувати гусей, поросят, велику рогату худобу тощо. Чи встановимо ми тоді дипломатичні відносини з курми, які пишаються своєю спадщиною?” пояснив Форт.
Простіше кажучи, інопланетяни (або деякі справжні “господарі Землі”) здійснюють свій план на “нашій планеті”, не переймаючись людьми, які іноді їх бачать. Однак найцікавіше полягає в тому, що Форт не знав термінів “НЛО” або “летюча тарілка”, оскільки про невідомі летючі об’єкти почали говорити лише через десяток років після його смерті.
Проте, ґрунтуючись на зібраній ним інформації, він дійшов висновку, що на нашій землі діють сили, для яких ми не партнери для спілкування, а щось на зразок шкідників чи морських свинок.
Людська ферма
Прихильником теорії Форта та її продовжувачем (хоча й у дещо зміненій формі) є іспанський колишній єзуїт Сальвадор Фрейседо (1923) – надзвичайно колоритна та суперечлива постать. Народившись у релігійній сім’ї, він, як і його брат і сестра, вирішив присвятити своє життя служінню Богу.
Під час служіння в Латинській Америці він зіткнувся з величезною соціальною нерівністю та зловживаннями в лоні Церкви, за критику яких він був ув’язнений у Венесуелі.
Після відходу з ордена, у 70-х роках, Фраседо зайнявся своєю другою пристрастю — НЛО і надприродними явищами, про які він зібрав “тонну” інформації, що демонструє, що як інопланетяни, так і прибульці з паралельних реальностей, що стоять на сходах еволюції вище за людину , Розглядають Землю як поле для експериментів і отримання всіляких благ”, – стверджував він у своїй найвідомішій книзі “Людська ферма. Невидимі господарі Землі” (вид. 1988 р.).
“Наш світ схожий на велике місто. Наприклад, є небо, де літають птахи. Потім є дахи, якими пересуваються кішки. Нижче – вулиці, де пліч-о-пліч живуть люди, собаки і так далі.
Коли ми розглядаємо їх як різні рівні буття, виявляємо, що існує величезний світ труб і колодязів, в яких теж є свої мешканці. Іноді істоти переходять з одного рівня на інший, але щуру важко зрозуміти, чому людина спускається в колодязь”, – написав Фраседо, пояснивши, що люди здивовані не менше щура, коли зустрічають землян “вищого рівня”.
Чого ж хочуть від нас ці істоти? За словами Фраседо, у них дуже різні цілі та підходи до людини. Деяким здається, що на Землі відбувається великий соціологічний проєкт під назвою “людство “, у якому ВОНИ управляють розвитком Homo sapiens і відповідальні за створення релігій, які колишній єзуїт визнав “опіумом народу” :
“Інопланетяни створили релігії для людей, щоб контролювати наше мислення. Для цього протягом тисяч років використовувалися спеціальні люди (пророки-засновники великих релігій). Кожна з релігій, схоже, має певну мету, хоча ми не знаємо, якою вона є у спільному задумі. Швидше за все, це пов’язано з ментальним, соціальним та емоційним настроєм, який створює кожна з них”, – пише він.
Мета цих “маніпуляцій” до кінця не ясна, хоча, можливо, використовуючи принцип “поділяй і володарюй”, справжні господарі Землі стежать за тим, щоб Homo sapiens не досяг вищого рівня розвитку і не порушив їх плани, які можуть бути пов’язані, наприклад з колонізацією Блакитної планети.
“Земля – це ферма”, – писав Фраседо про наше становище. “Вона схожа на раціонально керовану тваринницьку ферму. Це жорстока правда, і вона нічого не змінить.
І тваринам важко повстати проти заводчиків, тому що вони розумніші і можуть передбачити їхню поведінку.
І оскільки ферма керується розумом, тварини харчуються ідеологією, щоб запобігти їх повстанню. Але цього не достатньо. Необхідно вигадати такий набір моральних цінностей, щоб люди, на їхню думку, були постійно зайняті конфліктами та боротьбою між собою”, – сказав він.
Гіпотеза зоопарку
Погляди Форта і Фрічедо звучать як наукова фантастика, проте слід знати, що гіпотеза про те, що людство є “колонією”, що спостерігається або контролюється інопланетним розумом, також ухвалювалася вченими.
Одним із них був американський астроном Джон А. Болл, який у 70-х роках у пошуках рішення парадокса Фермі дійшов висновку, що інопланетяни можуть розглядати Землю як великий заповідник та спостерігати за нами.
“Цілком можливо, що інопланетні цивілізації зацікавлені в нас. Їхні вчені можуть вивчати нас. Можливо, ми навіть здаємося їм цікавими… Тому інопланетяни можуть спокійно спостерігати за нами, але не втручатися”. Це і є гіпотеза зоопарку», – пояснив Болл.
Іншого підходу до питання про “наглядачів людства” дотримуються прихильники гіпотези, що розглядає Всесвіт як надзавдання комп’ютерної симуляції, створеної істотами з паралельного всесвіту.
Обговорення цієї теми було відроджено кілька років тому фізиком Сайласом Біном, який стверджував, що існує гіпотетична можливість визначити, чи ми є мешканцями чужого комп’ютера (хоча зараз це знаходиться за межами наших технічних можливостей).
Багато коментарів викликала і думка аналітиків Merrill Lynch, згідно з якою ймовірність того, що ми живемо у симуляції, становить 20-50%.
“Симульований світ, у якому живуть самодостатні істоти”, – пише футуролог і один із творців згаданої гіпотези, професор Ганс Моравек. “Він (світ) може існувати як програма на комп’ютері, яка мовчки обробляє дані в якомусь темному кутку, не розкриваючи жодної інформації про болі і радощі, успіхи й розчарування людини, яка перебуває всередині”.
“У симуляції події відбуваються відповідно до заданої логіки програми, яка визначає панівні в ній закони фізики. Житель симуляції, шляхом ретельних експериментів та дедукції, може дійти висновку, як діють ці закони, але ніколи не дізнається про існування самої симуляції”, – додав він.
Хто може бути творцями космічних симуляторів і навіщо вони потрібні людям? І чи відповідальні вони за таємницю “антропного принципу”, який свідчить, що фундаментальні фізичні константи були “налаштовані”, щоб дозволити жити в тій формі, яку ми знаємо?
Однак ми не можемо сказати нічого певного про космічних деміургів – богів-програмістів, які розробили нашу реальність.
На думку вчених, це можуть бути істоти з паралельного всесвіту або, як припускає філософ Нік Бустрем, наші нащадки з дуже далекого майбутнього, які, володіючи комп’ютерами з величезною обчислювальною потужністю, могли створити симуляцію життя своїх предків, розпочавши свою історію наново в рамках експерименту, масштаб якого важко зрозуміти нам, але не тим істотам, що розвивають комп’ютерні технології протягом кількох тисяч років.
Отже, чи справді ми в тій, чи іншій формі є чиєюсь власністю? І чи справді реалізується проєкт, у якому ми граємо другорядну роль?
