Кріоконсервація статевих клітин – рішення в реаліях війни
29-річний Віталій Хронюк пішов захищати Україну добровольцем, коли почалося повномасштабне вторгнення. За рік на війні чоловік зрозумів, що може загинути в будь-який момент, але не полишив мрію про велику родину: “Коли йде артобстріл, ти лежиш, молишся Богу, щоб вижити, але в цей момент думаєш: “Так хочеться, щоб хоч дитина була – після себе щось залишити…”.
Віталій звернувся до клініки репродуктивної медицини, аби заморозити свою сперму. Ця процедура називається кріоконсервацією або кріозберіганням. Дружина Віталія Анна зможе використати біоматеріал свого партнера, коли він буде на фронті, або ж у разі його поранення чи загибелі. Жінка зізнається, що їй спершу було складно звикнути до думки про те, що чоловік може не повернутися з війни, але врешті вона погодилася з його рішенням.
Процедура заморожування клітин
Для того, аби заморозити сперму, чоловікам потрібно лише здати аналізи на наявність інфекційних хвороб і, власне, сам біоматеріал. У клініках Києва це коштує від трьох до восьми тисяч гривень, крім того, сплачуються символічні кошти за кожен рік зберігання матеріалу в кріосховищі. Для військових низка медзакладів столиці пропонують безплатну заморозку статевих клітин і їхнє зберігання протягом першого року.
Жінки теж можуть заморозити яйцеклітини, аби використати згодом, утім ця процедура складніша й дорожча, тож для жінок-військових пільг немає. “Заморожування клітин трохи інше за сутністю, бо воно вимагає інтенсивного підготування спеціальними медикаментами”, – розповідає репродуктологиня Ксенія Хажиленко. Вартість заморозки жіночих статевих клітин у середньому становить приблизно 70 тисяч гривень.
Зберігання замороженої сперми за умов війни
Сперму перед кріоконсервацією додатково досліджують, аби оцінити якість за кількістю активних сперматозоїдів. І сперма, і яйцеклітини заморожуються методом вітрифікації – миттєвого заморожування. Згодом біоматеріал зберігається у спеціальних місткостях – дьюарах – з рідким азотом при температурі мінус 196 градусів за Цельсієм. “Він може зберігатися необмежено довго, – пояснює ембріологиня Оксана Лизогуб. – Головне підливати азот і стежити за кріобанком. Тривале зберігання ніяк не впливає на властивості”.
За словами Оксани Лизогуб, зберігання статевих клітин не пов’язано з наявністю електроенергії, тож відключення світла в Україні не стали проблемою. Однак клініки залежні від рідкого азоту, тож коли його постачання призупинилися на початку повномасштабного вторгнення, медзакладам довелося вивозити кріобанки за кордон, розповідає лікарка. Нині ситуація стабілізувалася.
Хто заморожує статеві клітини?
Як відзначають репродуктологи, в мирний час на кріозберігання свій біоматеріал віддавали здебільшого люди, які планували ставати батьками згодом, але хотіли зберегти “молоді” статеві клітини, а також пацієнти з тяжкими хворобами, лікування яких призводить до безпліддя.
З 2014 року до кріоконсервації також почали вдаватися українські військові. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну послуга набула більшої популярності серед військовослужбовців. Репродуктологиня Ксенія Хажиленко, яка відкрила свою клініку в грудні 2022 року, розповідає, що відтоді до неї вже звернулися більш як десять військових: один із чоловіків разом з дружиною замовили кріоконсервацію ембріона, інші заморозили сперму. За словами лікарки, окрім ризику загинути, чоловіки на війні також втрачають фертильність через переохолодження або перегрівання, але найчастіше – через травми й поранення.
Військова медикиня Ярина Чорногуз і її чоловік, які служать разом на напрямку Сватове-Кремінна, хотіли б мати дітей після війни. Подружжя планує звернутися за послугою кріоконсервації, як тільки отримає відпустку. “Я бачила, як у нас у підрозділі ховали загиблих хлопців, у яких лишилися молоді дружини. Майже від усіх я чула ту саму річ: “Якби я знала, я б народила”, – розповідає Ярина.
“Планувати свою загибель”
Військова відзначає, що тема кріоконсервації не надто популярна у військовому середовищі, адже більшість людей або не знають про таку опцію, або не хочуть замислюватися про можливе поранення чи загибель. “Коли ти робиш це (замороження статевих клітин. – Ред), ти ніби маєш визнати думку, що з тобою може щось статися. Для цього треба… планувати свою загибель. Не всі це можуть робити”,- говорить військова.
Психологиня Антоніна Картушинська, яка консультує пари перед кріоконсервацією, пояснює, що з війною чимало людей замислюються не про індивідуальне бажання мати дитину, а підсвідомо відчувають “потребу продовжити вид, залишити по собі слід, відродитися в дитині”. Водночас відзначає психологиня, часто людей непокоїть думка про майбутнє дитини, яка буде виховуватися в неповній сім’ї у разі загибелі одного з батьків. “Тут більше дорослий егоїзм: я тебе кохаю, якщо я тебе втрачаю, то я хочу мати частку тебе”, – говорить Картушинська. – Але ж це не значить, що дитину не будуть любити”.
Юридичні проблеми кріоконсервації
Окрім моральних і етичних аспектів, фахівці у сфері репродуктивного права звертають увагу й на юридичні складнощі, які можуть виникнути після заморожування сперми. Адвокат Сергій Антонов пояснює: і в Україні, і в багатьох інших державах світу кріоконсервація регулюється законодавством лише фрагментарно, а репродуктивний матеріал не є об’єктом майнових прав. В Україні є базовий наказ МОЗ №787, який визначає процедуру забору, заморожування й зберігання біоматеріалу. Тому все це прописується в договорі з клінікою, і людина може без проблем забрати з кріобанку свої статеві клітини й використовувати потім, пояснює правник.
Водночас посмертне використання статевих клітин законом не врегульовано, зауважує Сергій Антонов: “У нас є практика: коли в клініках дізнаються, що померли чи загинули клієнти, які здали матеріал, клініки його знищують”. Крім того, за словами юриста, часто постає питання, хто з родичів має право розпоряджатися біоматеріалом: наприклад, батьки чи дружина загиблого. Аби уникнути судових позовів і знищення заморожених статевих клітин, Антонов рекомендує звертатися до нотаріуса й укладати детальний договір з клінікою, у якому буде прописано, коли, як і ким може бути використаний заморожений біоматеріал.
