Вибухи на ПП і ПП-2: що говорять у ФРН про “сліди в Україну
Берлін не поспішає звинувачувати Україну
Німецькі політики теж небагатослівні. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав не поспішати з висновками. “Ми повинні чітко розрізняти, чи це була українська група, тобто та, яка могла діяти за українським завданням, чи це була проукраїнська група, (яка діяла) без відома уряду”, – сказав Пісторіус у Швеції на полях зустрічі міністрів оборони країн-членів Євросоюзу.
Схоже висловилася і голова німецького МЗС Анналена Бербок (Annalena Baerbock), яка перебуває в Іраку. Верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель зазначив: “Поки йде розслідування ми не можемо робити далекосяжні висновки. Хоча один висновок вже можна зробити – ми повинні бути більш пильними у захисті нашої критичної інфраструктури”. Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що Київ “не має відношення” до вибухів газопроводів: “Це було б компліментом нашим спецпідрозділам, але це не наша справа”.
Що відомо про розслідування у ФРН
Публікацій на цю тему стає дедалі більше. 7 березня кілька німецьких ЗМІ, серед них видання Die Zeit з Гамбурга, повідомили, що слідство нібито знайшло “сліди, що ведуть в Україну”. За їх даними, вдалося знайти судно, з якого, ймовірно, могла бути здійснена секретна операція із закладення вибухівки. Німецьке судно нібито було орендоване на початку вересня 2022 року у Ростоку на узбережжі Балтійського моря. Оренда була оформлена на польську компанію, власники якої – два українці. На борту судна слідство, за даними ЗМІ, виявило сліди вибухівки.
Також ЗМІ стверджують, що операцію провели шість осіб із професійно підробленими паспортами, серед них – два водолази. Американська газета The New York Times написала, що може йтися про “проукраїнську групу”, про національність учасників не повідомляється. У лютому американський журналіст Сеймур Герш стверджував, що за диверсією на газопроводах може стояти влада США. Вашингтон відкинув ці заяви.
Британська The Times опублікувала 8 березня статтю, в якій зазначається, що за інцидентом нібито стоїть приватна ініціатива неназваного на ім’я українця, який, як стверджується, не пов’язаний з урядом президента Володимира Зеленського. Раніше експерти не виключали, що може йтися про так звану “операцію під чужим прапором”.
Три з чотирьох ниток газопроводів “Північний потік” та “Північний потік-2” у Балтійському морі, що ведуть з Росії до Німеччини, було підірвано наприкінці вересня 2022 року. Жодна з них на той момент не транспортувала газ. “Північний потік” було зупинено Росією незадовго до вибухів, а “Північний потік-2” так і не було введено в експлуатацію на тлі вторгнення Росії до України. Одна з ниток ПП-2 вціліла і після інциденту президент РФ Володимир Путін пропонував прокачувати газ, але Німеччина відмовилася. Ніхто не взяв на себе відповідальності за підрив газопроводів. Представники Росії заявляли, що підозрюють у причетності до них США та Великобританію.
Чи зміниться підтримка України в Європі?
Попри нових даних, питань поки що більше, ніж відповідей. Наприклад, не повідомляється, яка вибухівка використовувалася та як вона могла потрапити на яхту на території Німеччини. Якщо учасники були професіоналами, то незрозуміло, чому вони повернули яхту власнику в неприбраному вигляді, залишивши сліди вибухівки.
Експерт берлінського фонду “Наука та політика” Яніс Клюґе (Janis Kluge) засумнівався у Twitter, навіщо було “підривати й без того мертві газопроводи”. “Ясно одне: чи ця група дуже дурна, чи вона не проукраїнська”, – написав Клюґе.
Одне з головних питань, що обговорюються в Німеччині, – як результати розслідування можуть вплинути на відносини України та Німеччини та підтримку України в її протистоянні вторгненню Росії. Міністр оборони Словаччини Ярослав Надь сказав DW, що повідомлення про відповідальність за вибухи на газопроводах ПП та ПП-2 “не змінює” ставлення ЄС до України.
Оглядачі також впевнені, що європейська підтримка Києва залишиться незмінною, але не виключають, що у разі появи доказів причетності Києва до вибухів це може кинути тінь на співпрацю. Як зауважив політолог університету в Кельні Томас Йеґер (Thomas Jäger) в інтерв’ю німецькому телеканалу n-tv, це може спричинити розбіжності між урядами, але принциповий інтерес до підтримки України на Заході не зміниться.
