Обшуки, звільнення й підозри: реальні зміни чи медійне шоу?
Обшуки – не лише в олігарха та ексміністрів
Служба безпеки України (СБУ) повідомила, що провела обшук в українського олігарха Ігоря Коломойського через викриті масштабні схеми привласнення 40 мільярдів гривень колишнім менеджментом компаній “Укрнафта” та “Укртатнафта”. Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру колишньому очільнику міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Йому закидають підписання збиткових для держави угод на користь пов’язаних із олігархом Дмитром Фірташем компаній на суму 1,5 мільярда гривень. Українські ЗМІ стверджують, що йдеться про Ігоря Насалика. Окрім цього, СБУ та ДБР провели обшуки в ексочільника МВС Арсена Авакова. Як він сам повідомив, слідчі дії стосувалися “відпрацювання однієї з робочих версій причин трагедії в Броварах”, зокрема слідство цікавили контракти із закупівлі МВС вертольотів Super Puma (Airbus Helicopters H225).
Правоохоронці провели обшуки й в представників київських будівельних компаній, підконтрольних одному з депутатів Верховної Ради від забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ). За версією слідства, ці комерційні структури були залучені до протиправних схем легалізації коштів в інтересах колишніх депутатів Віктора Медведчука і Тараса Козака, які зараз перебувають за межами України й позбавлені українського громадянства. Схеми також працювали на користь “інших громадян Росії та Білорусі, щодо яких діяли санкції РНБО, країн ЄС та США”, кажуть правоохоронці. Голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що йдеться про нардепа Вадима Столара.
Одночасно ДБР провело обшуки у керівництва столичної податкової. Правоохоронці повідомили, що викрили в. о. керівника податкової служби Києва на багатомільйонних оборудках.
Повідомлення про підозру та масові звільнення
Також відбулися обшуки в колишніх посадовців міноборони. В Офісі генпрокурора заявили, що керівнику підрозділу міністерства оборони України повідомлено про підозру у заволодінні коштами в особливо великих розмірах та службовому підробленні.
Повідомлено про підозру також колишньому заступнику міністра оборони України за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, підозрюваний начебто лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів, касок, одягу та інших речей для потреб ЗСУ низької якості.
Поки правоохоронці проводили обшуки та вручали підозри, уряд звільнив практично все керівництво української митниці, зокрема виконувача обов’язків голови Державної митної служби та його заступників. Під звільнення потрапили й заступники голів Державного лісового агентства та Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Президент задоволений
У своєму традиційному звернені президент України Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою правоохоронців. “На жаль, у деяких сферах тільки так можна гарантувати законність – змінюючи керівників разом із впровадженням інституційних змін. Змінюючи настільки, наскільки необхідно, щоб врешті люди не бруднилися на посадах”, – сказав президент. А голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія написав у своєму Telegram-каналі: “Країна під час війни буде змінюватися. Якщо хтось не готовий до змін, то держава сама прийде і допоможе їм змінитися”.
Але чи є всі ці обшуки, звільнення та оголошення підозр справді початком реального наступу на корупцію в Україні? Політолог і керівник Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко вважає, що Офіс президента, демонструючи боротьбу з корупцією, вбиває таким чином одночасно двох зайців.
Обшук – це ще не вирок
“Це було масштабне демонстративне шоу боротьби з корупцією. Воно не випадкове, адже у п’ятницю, 3 лютого, у Києві відбуватиметься саміт Україна-ЄС, а видимі антикорупційні результати – це один з критеріїв оцінки європейської інтеграції України”, – нагадав Фесенко у розмові з DW. Окрім цього, на його думку, велику роль зіграла критика. “Президент задовольняє суспільний запит на “посадки” топчиновників”, – вважає київський політолог.
Фесенко переконаний, що демонстрація цих результатів була показовою, оскільки обшук це ще не вирок, а лише процесуальна дія, в ході якої збирають докази. Як зауважив Фесенко, обшуки в Україні – особливо резонансних персон – це завжди медійна подія. “Поки немає процесуальних наслідків цих обшуків. Але фото обшуків у Коломойського – дуже емоційні. На це й розрахунок”, – каже політолог. На його переконання, це сигнал європейським партнерам, що Україна бореться і з олігархами, і з корупцією одночасно.
А хто власне проводив обшуки?
Фесенко радить також звернути увагу на те, які саме структури проводили обшук – СБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки під наглядом Офісу генпрокурора. “Це ті структури, які активно співпрацюють з Офісом президента, хоча там, де корупція має працювати Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), які більш незалежні”, – каже Фесенко.
Голова правління антикорупційної організації StateWatch Олександр Лємєнов також схиляється до думки, що масові обшуки радше свідчать про намагання показати, що є боротьба з корупцією в Україні, а не реальні справи, які будуть доведені до обвинувальних вироків. “СБУ прийшли до Авакова в рамках розслідування закупівлі гвинтокрилів… Але ж це було урядове колегіальне рішення. Не впевнений, що вони щось там знайшли”, – каже Лємєнов.
Але якщо в результаті обшуків навіть і були знайдені необхідні докази, а обшуки проводили органи досудового розслідування, до підслідності яких не належать ці справи, то Верховний суд не прийме їх до розгляду, застерігає Лємєнов.
Імітація боротьби з корупцією була б небезпечним кроком
Не все так погано, переконаний головний експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. На його думку, якщо йдуть обшуки й висуваються підозри, то це хороший знак.
“Для того, щоб провести ефективні обшуки, слідчі повинні тривалий час збирати докази протиправної діяльності та все документувати. Це неможливо зробити на замовлення на якийсь окремий день, наприклад під саміт”, – зауважує Хавронюк.
Зараз на кону стоїть виживання України у війні з Росією, тому підривати довіру міжнародних партнерів через імітацію боротьби з корупцією з боку політичного керівництва країни було б, на думку Хавронюка, нерозумним та небезпечним кроком. Хавронюк сподівається, що Володимир Зеленський не ризикуватиме цим.
