Подолання минулого
Скоро настане час, коли вони ніби заворожені почнуть від малого до великого повторювати, що у всьому був винен лише Путін, а їх використовували, обманювали та змушували.
Так само як сьогодні вони в один голос повторюють, що Україну треба звільнити від українців, вони говоритимуть, що Україна належить і завжди належала лише українцям.
Не треба поспішати шукати в цьому панахидному маскараді ознаки каяття, як не потрібно шукати у хворого на важкий сепсис здорові органи.
Так само як зараз вони повторюють шизофренічну мантру “де ви були 8 років?”, необхідно буде шпурнути їм в обличчя: “А ми саме знали, де ви були ці 8 років”.
Ми знали, ми бачили, чули. І ми ніколи не забудемо, як ви останні 8 років самозабутньо розчинилися в культі особистості кремлівського терориста, роблячи все можливе, щоб він робив свої усвідомлені злочини проти людяності. Як кожен вкладав свій посильний внесок у війну та масову брехню. Хтось ділом, хтось словом, а хтось малодушним мовчанням – кузня світового зла працювала без перебоїв вдень і вночі, народжуючи на світ жахливі смисли і невичерпні танки.
Якби розруха полягала тільки в клозетах, але вона з давніх-давен гніздиться тут у головах. У суспільстві, з’їденим до коріння моральною хворобою, що припинило відрізняти добро від зла, що втратило останні залишки почуття власної гідності, апріорі нема звідки взятися каяттю. Якщо їм завтра скажуть, що в Україні немає фашистів, вони негайно погодяться. Післязавтра їм скажуть, що фашисти тепер у Вірменії вони знову погодяться. Вони взагалі згодні на все, аби не дай Бог не довелося здобути свободу, яку вони так бояться і зневажають.
Очищення можливе лише через смерть. Смерть імперських ідей, смерть багатовікових міфів і тотальної брехні, смерть національного егоїзму, стверджуючись у якому Росія нічого не виробляла і не давала світові, крім воєн і поневолень інших народів, попутно займаючись негативною селекцією у своєму лоні. Так, це буде найскладніше – убити в собі маленького Сталіна, задушити в собі Путіна, позбавитися цієї зарази, а якщо вони застрягла глибоко в серці, то вирвати собі з грудей це серце. Способи народного лікування від рабства тут можуть лише операбельні, інших ще історія не придумала. Просто зняти кайдани недостатньо. Останній раз Росія протрималася без ланцюгів і колодок менш як 10 років і як тільки випала нагода, то відразу ж обрала чекіста (вдуматися, так?) до себе в Пани. Скільки вони протримаються після Путіна до наступного тирана? 5 років? 2 роки? Чи може вистачить уже експериментів? Занадто дорого вони обходяться Людству, особливо сусіднім з імперією народам.
Хтось скаже, що досить просто розплющити їм очі на правду. Відповімо, що правду можна відкрити лише тим, хто її хоче знати. А хто усвідомлено знати і бачити нічого не бажає, у кого вроджена алергія на цю правду, їх хоч обличчям, як кошенят тикай – вони закриватимуть очі і кричать: “Не віримо!”. Серйозно, хтось вважає, що у вік інтернету можна приховати, як, наприклад, стирають з лиця землі цілі міста чи заховати вже понад 100 тисяч трупів своїх співгромадян? Хтось реально думає, що річ у тому, що вони просто не знають і не бачать? Не вірять, але знають, найчастіше милуються.
Інструменти для операції над хворою ментальністю давно відомі. У Росії це мають бути люстрація, декомунізація, десталінізація та Міжнародний суд над сотнями військових злочинців. І як результат зречення від “Особливого шляху” та вибір шляху західного. Десталінізація ж повинна включати не лише відкриття всіх архівів, а й заборону на ідеологію. Люстрація має торкнутися тисячі членів ЄР та інших маріонеткових партій, кожного пропагандиста, суддю, співробітника ФСБ, омоновця, слідака, які доклали руку до репресій та обслуги путінського режиму.
Колективно збожеволіли й розлюднилися? Колективно лікуватися і поступово стає людьми. Без подолання минулого на Росію чекає неминучий рецидив і розпад. Втім, останнє – це доля будь-якої імперії.
Фото: Укрінформ.
