Росія все більше перетворюється на бандитський анклав з неконтрольованим зростанням злочинності та повним розмиттям моральних норм
Російські пропагандисти та чиновники, починаючи з Володимира Путіна, люблять повторювати, що війна в Україні очищає російське суспільство. За їхніми словами, країну залишають тільки зрадники, тоді як ті, що залишилися, навпаки, отримують унікальний шанс побудувати не лише «нову Росію», а й «новий постколоніальний світ».
В одному вони мають рацію: Росія дійсно змінюється на очах. Однак на практиці, замість формування високоморальних патріотів-альтруїстів, країна все більше перетворюється на бандитський анклав із неконтрольованим зростанням злочинності та повним розмиттям моральних норм у населення, пише СЕРА.
У середині жовтня українські військові експерти зазначали, що активне залучення на фронт карних злочинців розкладає російську армію, підриваючи її моральний рівень, дисципліну та боєздатність. До речі, тепер відряджанням карних злочинців на війну займаються не тільки структури на кшталт ПВК «Вагнера», а й Міністерство оборони Росії. Наприкінці жовтня Держдума Росії остаточно ухвалила закон, який скасовує заборону закликати на військову службу з мобілізації громадян, які мають незняту чи непогашену судимість за скоєння тяжкого злочину.
Це означає, що тепер на війну можуть вирушати злочинці, засуджені за вбивства, пограбування, наркоторгівлю та інші серйозні злочини. Незалежні журналісти та правозахисники проаналізували вироки у справах завербованих ув’язнених на сайтах судів північнокавказьких республік та анексованого Криму. Виявилося, що на фронт потрапили, наприклад, людина, яка забила до смерті жінку, або особу, визнану винною у вбивстві та незаконному поширенні порнографії, і так далі.
Правозахисники наголошують, що на війну в Україну з колоній відправляють «цілеспрямованих убивць та ґвалтівників». За словами юриста фонду «На захист прав ув’язнених» Яни Гельмель, їй відомі випадки вербування до «ЧВК Вагнера» засуджених за кількома епізодами сексуальних насильницьких дій щодо дітей. Також є приклад із засудженим за зґвалтування та вбивство жертви.
Цілком логічно, що люди, які звикли грабувати, вбивати та ґвалтувати, не залишають свої звички і на фронті. Останніми тижнями в пресі дедалі частіше почали з’являтися повідомлення про те, що деяким з колишніх в’язнів вдається втекти з позицій і повернутися до Росії. Частина цих повідомлень потім спростовується російською владою, але деякі з них не наважуються коментувати навіть кремлівська пропаганда.
Так, за повідомленнями українських ЗМІ, на початку жовтня з фронту втекла частина взводу, яка брала участь у спробах захоплення Бахмута. З 12 втікачів упіймали лише трьох. Їх знайшли в Донецьку вже після того, як вони вбили та пограбували двох чоловіків, а також здійснили низку зґвалтувань. Інші втікачі ховаються в Росії, і їхній пошук утруднений тим, що група «Вагнера» не передає правоохоронцям відомостей про завербованих ними злочинців.
Крім зеків, що втекли з фронту, російське суспільство неминуче зіткнеться з феноменом ветеранів, що повертаються з війни – як з-поміж засуджених, так і звичайних військових. Навіть лояльні до Кремля Телеграм-канали попереджають, що одним із наслідків війни стане «прояв у більшості учасників бойових дій посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який вплине на соціальне та економічне життя в майбутньому».
Автори порівнюють ситуацію із наслідками 10-річної війни Радянського Союзу в Афганістані. Після її завершення з’ясувалося, що тисячі учасників «міжнародної кампанії» потрапили до в’язниць, 75% сімей «афганців» розпалося, а 60% зловживали алкоголем чи наркотиками. Нагадаємо, йдеться не про злочинців, а про звичайнісіньких призовників і кадрових військових. На підставі цих даних експерти прогнозують, що повернення з фронту учасників нинішньої війни призведе до зростання рівня побутового насильства та насильницької злочинності, створення організованих злочинних спільнот та зростання споживання алкоголю та наркотиків.
Втім, російське суспільство починає криміналізуватись, і не чекаючи повернення комбатантів. Ще в середині травня статистика показувала, що за три місяці війни кількість крадіжок у магазинах збільшилась на 18%, а у продуктових магазинах – на 27%. Наприкінці травня експерти відзначали сплеск економічних злочинів, пов’язаних із запровадженими проти Росії санкціями. Сюди належить зростання розкрадань бюджетних коштів, пов’язаних із системою держзакупівель, шахрайств та податкових злочинів.
Крім цього, бізнес, щоб вижити, буде змушений знижувати витрати та збільшувати доходи. Ця оптимізація, на думку адвокатів, може обернутися поверненням до схем ухилення від сплати податків, сірих зарплат, різних механізмів переведення в готівку. Також це може призвести до появи випадків невиплати заробітної плати. Юрист Марк Фейгін і соціальний психолог Олексій Рощин також зазначають, що «агресивна війна такого типу ламає людей і вивільняє їх найтемніші інстинкти», і передбачають зростання насильницьких злочинів.
Частково зростання злочинності проявляється і зараз. У той час, як заступник секретаря Ради безпеки Росії Олександр Гребенкін у своєму інтерв’ю запевняє, що війна не вплинула на криміногенну ситуацію, а кількість злочинів знижується, навіть дані, які наводять офіційні російські ЗМІ, говорять про протилежне. Зокрема, Слідчий комітет фіксує зростання кількості тяжких та екстремістських злочинів, скоєних мігрантами у першому півріччі 2022 року.
За словами голови СК Олександра Бастрикіна, почастішали випадки тяжких та особливо тяжких злочинів – вбивств, зґвалтувань та викрадень людей, а також екстремістські настрої. Генеральна прокуратура Росії, своєю чергою, заявила про зростання злочинності серед жінок. Найбільш яскравим показником є збитки від злочинів. За матеріалами МВС Росії про стан злочинності за січень-травень 2022 року, вона становила 420 млрд руб. Порівняно з показниками 2021 року за аналогічний період це майже на 114% більше.
Велику роль криміналізації суспільства грає і пропаганда. “Розчоловічення” супротивника, яке триває довгий час, чи то українців, чи жителів країн Заходу, призвело до того, що росіяни стали набагато толерантніше ставитися до будь-яких видів насильства і нещадності. Це видно і щодо зміни тональності пропагандистських сайтів. Якщо на початку повномасштабної війни пропагандисти намагалися наголосити, що воюють із «нацистською меншістю» в Україні та «глобалістськими урядами Заходу», зараз вони не приховують, що змушують страждати звичайних людей.
Зокрема, топові російські пропагандисти на зразок Володимира Соловйова та Маргарити Симоньян вже давно закликали бомбардувати цивільну інфраструктуру України, включаючи електростанції. Зараз пропагандисти відкрито зловтішаються, хвалячись заподіянням «найпотужнішого удару по українській енергетиці», що спричинив віялові відключення електроенергії. При цьому вони визнають, що «удари по інфраструктурі безпосередньо не вплинуть на лінію фронту», проте Росії слід знищувати гідроелектростанції.
Російські військові експерти відкрито розмірковують про те, які міста слід захоплювати насамперед, а пропагандистські Телеграм-канали знущаються з замерзлих біженців і жертв зґвалтувань. Подібна пропаганда культу насильства та жорстокості здатна стерти не лише залишки моральних норм, а й будь-яке поняття законності. Наразі дотримання закону в Росії забезпечується лише репресивною поліцейською машиною, але будь-яке послаблення режиму неминуче буде пов’язане з новим сплеском кримінальної активності.
