Що відбувається за горизонтом подій чорної діри
Нутрощі чорної діри описують одним словом, сингулярність. Наші уявлення про простір та час там не працюють. Вважається, що матерія усередині чорної дірки стискається до нескінченно малої точки.
Але сингулярність не єдине пояснення «начинки» чорної дірки.
Розглянемо інші пояснення.
Припустимо, що матерія стискується не нескінченно. Що існує мінімальна одиниця простору, «квант» простору. Цей випадок зветься зіркою (сталою) Планка. У квантовій версії гравітація, час і простір мають малі неподільні частки, кванти.
Але ці частинки настільки крихітні, що процеси у світі здаються безперервними. Таке пояснення робить непотрібною сингулярність чорної дірки. Матерія під впливом гравітаційних сил стискується над нескінченно малу точку, має певний об’єм.
Постійна (довжина) Планка (1,616 х 10-35 метра) задає мінімальний квант простору, відповідно матерія не може мати менші розміри.
Все, що потрапляє всередину чорної дірки, стискається в маленьку кульку, маленьку, але більшу, ніж квант простору. Через те, що матерія має певний об’єм, усередині неї народжується опір, протилежний гравітації. Під дією цих сил матерія всередині чорної діри розпадається та вибухає.
Вибух чорної діри
З такої точки зору чорна діра це лише тимчасовий стан матерії. До вибуху все готове. Але через ефект уповільнення часу навколо горизонту подій, пройдуть мільярди років (або навіть більше), перш ніж чорна діра «вибухне» у нашому Всесвіті.
Друге пояснення також цікаве. Усередині чорної діри знаходиться «червоточина». Яка веде в іншу область Всесвіту (або навіть в інший Всесвіт), яка виглядає як «біла діра».
Загальна теорія відносності припускає існування білих дірок. Вона також має свій «горизонт подій». Все, що знаходиться всередині цього горизонту, викидається назовні.
Червоточина це тунель, що з’єднує чорну діру з “білою дірою” в іншому місці нашого Всесвіту, або в іншому Всесвіті.
Але є проблема. Білі дірки, навіть якби й існували, фантастично нестабільні. У нашому Всесвіті це лише математичні фантазії.
