Службова недбалість чи політичне замовлення? За що збираються судити директора однієї з найкращих центральних районних лікарень в Україні

Сьогодні інтернет-видання Закарпаття та й України заповнені інформацією про те, що прокуратура області подала до суду справу про службову недбалість директора Мукачівської лікарні імені св. Мартіна Євгена Мешка.

За словами речниця Закарпатської обласної прокуратури Катерини Хижняк, в.о директора лікарні уклав договір на закупівлю обладнання для ПЛР-тестування із порушенням податкового законодавства.

“Він перерахував постачальнику майже 1,5 млн грн з державних коштів включно із ПДВ –   При цьому службовець знехтував тим фактом, що з березня 2020 року при придбанні товарів для боротьби з COVID-19 замовника звільняють від оподаткування. Так, майже чверть мільйона гривень товариству перерахували безпідставно, а громаді, відповідно, завдали збитків на цю суму”, — розповіла речниця.

Крім того, прокуратура вже за суд рішила, що «за скоєне підозрюваному загрожує до шести місяців арешту або до трьох років обмеження волі, або позбавлення волі на той самий термін та до 12750 гривень штрафу».

Читаю таку грізну «екзистенцію» і якось стає моторошно. За 30 років діяльності прокуратури України методи мало в чому змінилися. По команді «фас» прокуратура, на жаль, продовжує дуже часто виконувати політичне замовлення: «бо так треба».

А де таємниця слідства? Звичайно, згідно КПК (ст. 222) можна оголосити відомості досудового розслідування з дозволу слідчого або прокурора. Але при цьому слідчий, прокурор повинні обов’язково визначити, які відомості (дані) і у якому обсязі можна розголосити, з урахуванням можливого настання негативних наслідків, оскільки чинним законом межі розголошення відомостей, на жаль, не встановлені. Але слідчий чи прокурор повинен чітко усвідомлювати, що розголошення окремих відомостей досудового розслідування є відповідальним кроком особи, що здійснює кримінальне провадження, оскільки не можна повністю виключити настання негативних наслідків такого рішення. А в нашому випадку такі наслідки вже наступили. Адже в пана Мешка є сім’я, рідні. Як вони відносяться до того, що їх близьку людину вже без суду прокуратура визначала злочинцем. Сталінськими часами попахує. Чи не так?

Крім того, згідно з частиною 2 ст. 387 КК, передбачена кримінальна відповідальність за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність. В нашому випадку, дії прокуратури якраз і підпадають під дії названої статті Кримінального Кодексу. Чому?

Людина, яка має бездоганну багаторічну  репутацію одного з самих успішних керівників лікарень України, депутат Закарпатської обласної ради від ПП «Команда Андрія Балоги» раптово, згідно з досудовою інформацією стає злочинцем. Є над чим задуматись.

А як би Євген Мешко не був депутатом Закарпатської обласної ради від ПП «Команда Андрія Балоги» то чи порушувала б Закарпатська обласна прокуратура статті  ККУ та КПК, які я вже називав? Чи може для прокуратури важлива реклама її «активної діяльності», коли можна наплювати й на Закон?

Подібна ситуація була майже  рік тому, коли  пресслужба прокуратури Закарпатської області повідомляла про те, що прокуратура області розкрила «злочинне угрупування» на чолі з головою Івановецької ОТГ Михайлом Мишкулинцем, яке ніби то присвоїло 650 тис. бюджетних коштів:

«Закарпатською обласною прокуратурою затверджено і скеровано до суду обвинувальний акт стосовно п’ятьох учасників злочинного угрупування за фактом заволодіння близько 650 тис. грн бюджетних коштів та службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Серед обвинувачених – сільський голова однієї з об’єднаних територіальних громад Мукачівського району».

А що сталося далі з «керівником злочинного угрупування»? Та нічого. Суд виправдав Михайла Мишкулинця і ось він уже більш як три місяців продовжує виконувати свої обов’язки голови Івановецької  ОТГ. А що прокуратура? Може публічно хоча б вибачилась? Мовчить.

Наведу ще один приклад. У  2009 році, коли я працював директором санаторію «Перлина Карпат», мною був укладений договір з управлінням соціального захисту Ужгородської адміністрації на оздоровлення мешканців району, яким передбачалось передоплата, яка і була здійснена начальником управління. На жаль, після  передоплати санаторій був закритий через так зване «отруєння» дітей. На час здійснення передоплати я вже не працював директором санаторію. Що мав зробити мій  наступник? Повернути кошти управлінню соціального захисту, бо санаторієм не були виконані умови договору, ні один мешканець Ужгородщини не був оздоровлений в санаторії. Але кошти не були повернуті, а витрачені на потреби санаторію.

Хто в цьому випадку винуватий? Начальник управління соціального захисту, який виконав умови договору чи директор санаторію, який використав бюджетні кошти, не виконавши умови договору? Здається питання риторичне. 

Так, при укладанні договору було порушено законодавство. Кошти мали перераховуватись тільки після оздоровлення конкретних осіб та підписання акту виконаних робіт. Але за юридичну сторону правильності договору відповідає юридична служба установи, за це  юристи отримують зарплату. Тобто, кожний договір, в якому залучені бюджетні кошти має пройти юридичну експертизу.

Начальник управління соціального захисту винуватий тільки в тому, що поставив свій підпис на договорі, який не пройшов належну перевірку на дотримання чинного законодавства. Жодної копійки бюджетних коштів не було присвоєно.

Але прокуратура відкрила проти начальника управління соціального захисту справу  за службову недбалість і направила обвинувальний акт до суду.  Судова тяганина продовжувалася три роки. Кінець кінцем суд не знайшов складу злочину в діях начальника управління соціального захисту Ужгородського району та виправдав порядну людину.

Враховуючи те, що начальник управління соціального захисту не був публічною людиною і не займався політичною діяльністю, то матеріали  слідства не потрапила в пресу. І мало хто знає про цю справу і багато інших, подібних до неї.

Але не в нашому випадку. Про «службову недбалість» Євгена Мешка говорять вже декілька місяців, як тільки прокуратура встановила факт порушенням податкового законодавства при укладанні договору на закупівлю обладнання для ПЛР-тестування. Не дивлячись на те, що справа тривіальна і проста та не потребувала титанічних зусиль слідчих.

Що б я зробив в такому випадку?  Оголосив попередження (догану) директору лікарі. Все-таки директор має ставити підпис під договором, який пройшов належну експертизу. Підприємство, яке отримало незаконно 245 тис. грн зобов’язав би поверну гроші. Для цього в прокуратури є достатнього законних важелів впливу. Все.

Шкода тільки, що прокуратура, як була, так і залишилась політичним органом впливу на неугодних владі. Влада міняється, а прокуратура «міняє тільки шапку», а методи «праці» залишаються незмінними.

Степан Сікора