Доповідь підполковника Антоніна Земана – Баровського про події у Підкарпатській Русі у березні 1939 року. Ч. 1
Передмова
Шановні земляки, шановні читачі!
У ці дні, з 4 по 6 жовтня 1938 року у Відні, у палаці Belvedere, розпочався т. зв. Третейський суд, що увійшов в історію під назвою «Віденський арбітраж», під час якого нашому краю було надано повну автономію. Лише з часом, а саме з приходом наприкінці жовтня 1938 р. до влади попа Волошина та його нацистських посіпак, наш народ дізнався про справжній його намір і про всі його трагічні наслідки, що стали початком ліквідації Підкарпатської Русі та розчленування демократичної держави під назвою ЧСР.
У зв’язку з цим я пропоную новий цикл публікацій з висловлювань колишнього командира створеного в Хусті 1 грудня 1936 року батальйону гвардії із захисту держави (SOS – Straže obrany statu) підполковника Антоніна Земана, який використовував під час війни псевдонім “Баровський”.
Саме свідчення підполковника Антоніна Земана про те, що творили нацистські антихристи з оточення попа Волошина у період з 26 жовтня 1938 року по 16 березня 1939 року. у нашому Краї, Роман Офіцінський і Микола Вегеш, дізнавшись правдиву правду про них і, особливо, про Січовіків, повинні від сорому крізь землю провалитися, бо вони постійно вихваляли – героїзували та глорифікували їх.
Seite 170
Рішенням Сен-Жерменського мирного договору від вересня 1919 Підкарпатська Русь, яка повинна була стати автономною частиною Республіки (Федерації), була остаточно присуджена Чехословаччині. Принцип (законодавчий статус) цієї автономної території також був включений до чехословацької конституції 1920 року. Однак цей законодавчий статус з багатьох причин у наступні вісімнадцять років не було реалізовано. У той час як на міжвоєнних парламентських виборах у країні переміг вкрай лівий рух, радикально-автономістське крило підкарпатської політики, що повністю домінував на політичній сцені в драматичному 1938 році, починаючи з 30-х років продовжувало посилюватися. У 1938 році був призначений перший Підкарпатський автономний уряд. Протягом дуже короткого періоду наш Край почав віддалятися від Праги й, особливо після приходу до влади проукраїнського політичного спрямування, наш Край почав шукати захисту у нацистської Німеччини. У драматичні місяці Другої республіки одним з останніх осередків, що об’єднував державу (ЧСР), була чехословацька армія. У Підкарпатській Русі вона зіграла абсолютно незамінну роль, враховуючи, що після перерви транспортного сполучення з рештою країни внаслідок наслідків рішення Віденського арбітражу, вона забезпечувала постачання для цивільного населення. На додачу до цього, в ніч з 13 на 14 березня 1939 року підрозділи чехословацьких військ запобігли спробі радикалів з воєнізованої організації “Карпатська Січ”, здійснити державний переворот, однак угорська армія, що вдерлася в цей день, почала окупацію краю, і чехословацькі війська, після надходження повідомлень про окупацію чеських земель нацистами, почали організовано відходити до кордонів Словаччини, Польщі та особливо Румунії.³⁾
Події, що мали місце з 13 по 18 березня 1939 року в Підкарпатській Русі були наслідком розвитку політичної ситуації на території чеських земель, що призвела до розпаду цілісності та окупації держави, сприймалося, як цілком маргінальне явище. Перші дні протекторату Чехії та Моравії насправді ніщо не змінили, навіть сотні очевидців — чеських солдатів та офіцерів, що поверталися через Польщу, Словаччину, Румунію та Югославію назад у чеські землі.⁴⁾
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
¹⁾ Порівняй, наприклад, Плахи Іржі: До діяльності деяких негативістських партій (сторон) у Підкарпатській Русі. З: Слов’янський огляд, 2012, випуск 98, № 1-2, стор 117-136. Парламентські вибори у 1924, 1925 та 1935 у Підкарпатській Русі виграла КПЧ. 1929 року на виборах у 1929 році вона посіла друге місце.
²⁾ Порівняй, наприклад, ПОП Іван: Історія Підкарпатської Русі в числах. Libri, Прага 2005, с. 361-393.
³⁾ Безпосередньо в ході бойових дій у Підкарпатській Русі, порівняй, наприклад, БОРАК Мечислав: Оборона республіки Підкарпатська Русь у 1938–1939 роках. В: БАЛКАР, Мирослав (ред.): Освіта ЧСР (1918) та Підкарпатської Русі. Збірник міжнародної конференції у Празі. Чеська експедиція, Прага 1999, стор 87-95, або Лашек, Радан:
Оборона Підкарпатської Русі. Пам’ять та історія, 2009, Том. 3 № 1, стор 21-29. Українська історіографія насамперед особливу увагу приділяє бойовим діям підрозділів «Карпатської Січі», при цьому спостерігається принципова тенденція участі чеських військ у боях з 14 по 18 березня 1939 р. применшувати та применшувати. Порівняй, наприклад, АРЖЕВІТІН, Станіслав: Карпатська Україна: Епоха у часі. Дипломная робота, Вінниця 2013, с. 333-390.
⁴⁾ Ті, хто у боях з угорцями відступив на словацьку або польську територію, були репатрійовані безпосередньо. Інші, які відступили до Румунії, були репатрійовані через Югославію та окуповану Австрію, щоб уникнути угорського полону.
Seite 171
Чехословацька армія була швидко ліквідована німецькими окупантами — вже на початку березня і квітня 1939 року солдати строкової військової повинності відпускалися в тривалу відпустку, а через кілька тижнів за ними пішли солдати контрактники. Тільки після закінчення війни, наприклад, було організовано докладне опитування серед колишніх членів Державної оборонної гвардії (SOS) з лав сил безпеки (поліції, жандармерії та прикордонної охорони).⁷⁾
Однак перші свідчення того, що чехословацькі солдати боролися проти українських радикалів та угорських агресорів у тривожні березневі дні 1939 року, були оприлюднені вже в роки війни на Британських островах, де після поразки Франції знайшли притулок кілька тисяч солдатів-легіонерів чехословацької армії.
У вигляді прокоментованого видання читачеві вперше представляється текст доповіді, який у 1942 році за прямою ініціативою президента республіки Едварда Бенеша для Першого відділу Міністерства національної оборони в Лондоні, був написаний колишнім командиром Хустського батальйону гвардії державної оборони у званні підполковника Антоніна Земана, який використовував під час війни псевдонім “Баровський”.⁸⁾ Його справа позначена як конфіденційна. Крім Військового відомства при президенті республіки та розвідувальній службі полковника (gšt?) Франтішека Моравца, його отримали також і «громадянський» апарат лондонського уряду у вигнанні: Міністерство закордонних справ та Міністерство внутрішніх справ, що свідчить про його важливість та його потенціал для використання. ⁾
Майбутній генерал Антонін Земан народився 3 червня 1891 року у селі Стржибржец (Требонського округу). Після відвідування загальноосвітньої та міської школи він відвідував річний курс економіки, який закінчив у 1906 році. До початку війни він працював на сімейному господарстві. 5 березня 1913 року він вступив на строкову військову службу до австро-угорської армії (К&K Ландесшютцен-полк “Інніхен” № III), з яким він потім брав участь у бойових діях на східному фронті. 21 листопада 1914 року в чині сержанта в Галичині під Русовим він потрапив у полон. У квітні 1916 року він вступив до Чехословацького легіону. У середині серпня того ж року він вступив на службу в перший, а в середині березня 1917 був переведений в третій Чехословацький стрілецький полк. Він брав участь у битві при Зборові та в боях проти більшовиків у Сибіру.
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
⁵⁾ Солдати призову 1937-го року були демобілізовані 31 березня та 1 квітня та відпущені. Новачки покликані 1 березня, від військового обов’язку були звільнені ще раніше – 21 та 22 березня 1939 року. Більшість формувань було ліквідовано до кінця червня 1939 року. У літні місяці призовники були розподілені на посади. Порівняй, наприклад, Військово-історичний архів (далі лише VHA) Братислава, Збірник поіменних списків.
⁶⁾ Детального розслідування не проводилося, наприклад, навіть у рамках визначення загальної кількості загиблих. Порівняй Плахи, Іржі: Позначки особистих втрат чехословацької армії в період з 21 травня 1938 до 31 березня 1939 року. Презентаційний та інформаційний центр Міністерства оборони Чеської Республіки, Прага, 2009.
⁷⁾ Порівняй: Лашек, Радан: підрозділ призначений для SOS. Cody Print, Прага 2008 року.
⁸⁾ Підполковник Земан-Баровський не був єдиним старшим офіцером, який був свідком бойових дій у Підкарпатській Русі у березні 1939 року, а під час війни брав участь у іноземному спротиві. В цей же час у Лондоні знаходився, наприклад, колишній начальник штабу 12-ої піхотної дивізії підполковник (gšt?) Алоїс Фішер, колишній повноважний представник Міністерства Народної Оборони в автономному підкарпатсько-русинському уряді, підполковник Карел Лукач і, звичайно ж, колишній міністр , армійський генерал Лев Прхала, який у жовтні 1940 року подав у відставку, та інші.
⁹⁾ Доповідь написана на друкарській машинці обсягом 15 сторінок. Видання виконано на основі його копії, що знаходиться у Фонді Міністерства внутрішніх справ – Лондон у Національному архіві у Празі (na, f.MV–L, K. 114, знак 2-10-3). Рукопис був збережений в автентичній версії та адаптований лише до чинних правил чеської орфографії.
https://www.ustrcr.cz/data/pdf/publikace/securitas-imperii/no26/170-190.pdf
Далі буде…
