ДНЕСЬ виповнюється 135 років від дня народження Григорія ЖАТКОВИЧА / Gregory I. Zsatkovich (02.12.1886-26.03.1967)

ДНЕСЬ виповнюється 135 років від дня народження Григорія ЖАТКОВИЧА / Gregory I. Zsatkovich (02.12.1886-26.03.1967), юриста, русинського політичного діяча, першого губернатора Підкарпатської Русі.
 
Народився у селі ГОЛУБИНЕ на Свалявщині. Майбутній губернатор Підкарпаття був племінником відомого священника, історика та етнографа Юрія Коломана Жатковича. Батько Григорія, Павло Жаткович (старший брат Юрія Коломана), став редактором-засновником газети “Американскій русскій вѣсникъ” (1892-1914); належав до “Об’єднання греко-католицьких руських братств”; започаткував видання щорічного календаря для русинів-емігрантів у США.
 
У п’ятилітньому віці Григорій ЖАТКОВИЧ разом із батьками емігрував до США. Навчався в Пенсильванському університеті в м. ФІЛАДЕЛЬФІЯ (1903-1907), став доктором права (1910). Розпочав трудову діяльність як адвокат фірми “General Motors Corporation” у ПІТСБУРЗІ.
 
Із кінця літа 1918 року Григорій ЖАТКОВИЧ стає представником АМЕРИКАНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РАДИ УГРО-РУСИНІВ. 23-26 листопада 1918 року він провів переговори з президентом США Вудро Вільсоном і майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Гаррігом Масариком про долю русинів Центральної Європи на засіданні Центральноєвропейської демократичної унії в Філадельфії. Сприяв мобілізації русинської громади США щодо проведення плебісциту в грудні 1918 року й підтримки включення територій, заселених русинами, до майбутньої Чехословацької держави.
 
13 лютого 1919 року Григорій ЖАТКОВИЧ очолив делегацію русинів на Версальській конференції. Ця група, разом із представниками Пряшівської народної ради русинів, створила спільну комісію для переговорів із іноземними дипломатами. 10 березня Григорій ЖАТКОВИЧ також вів переговори з Томашем Гаррігом Масариком і Едвардом Бенешем у Празі, де обидва чеські політичні лідери пообіцяли автономію для Підкарпаття із включенням земель Пряшівської Русі. Втім щодного документу, крім усних домовленостей, підписано не було.
 
15 березня 1919 року майбутній губернатор Підкарпатської Русі прибув до Ужгорода в надії інституційно зорганізувати обіцяний чеськими політичними діячами автономний статус. Неодноразово зустрічається з чеськими та словацькими політиками й веде перемовини щодо юридичного статусу та кордонів автономії Підкарпатської Русі. Втім уже в липні 1919 року чеською владою було заявлено про включення Пряшівщини до Словаччини, а не до Підкарпатської Русі. Григорій ЖАТКОВИЧ починає протестувати. Для “вмиротворення” ситуації 19 серпня його призначають головою Директорії — прообразу майбутнього уряду Підкарпаття. Проте паралельно чеська влада організовує в краї Цивільну управу на чолі Яном Брейхою. Відтак Директорія проіснувала до 19 лютого 1920 року, а вже 29 лютого було прийнято Конституцію Чехословаччини, в якій не йшлося про автономію Підкарпаття.
 
5 травня 1920 року Григорія ЖАТКОВИЧА призначили губернатором Підкарпатської Русі. Намагаючись трансформувати Підкарпаття у самоврядний штат в американському розумінні, він навіть йменував себе “президентом Русинії”. 14 жовтня 1920 року, коли до Ужгорода прибув прем’єр Ян Черни, губернатор висловився за “повну народну, територіальну і адміністративну територію Підкарпатської Русі”. Водночас його вимоги продовжували ігнорувати на вищому державному рівні. Не маючи перспектив для здійснення мети — створити “Ческословенско-Руську федерацію, в которой Подкарпатська Русь — з чинними й справедливими границями — мала би все то, на что по договорам і полной справедливості она оправлена єсть”, 16 березня 1921 року Григорій ЖАТКОВИЧ подає у відставку. 12 квітня його запросили до президента Чехословаччини Томаша Гарріга Масарика на переговори, де він остаточно зрозумів про неможливість досягнення автономії й вдруге (3 травня) подав у відставку. Президент її прийняв 16 травня, офіційно засвідчуючи подяку “за працю, яку Ви виконали для республіки та своєї Вітчизни і бажаю Вашій подальшій праці для Вашого народу багато успіхів”. У своїх спогадах Григорій ЖАТКОВИЧ реагував: “Це є історія, і мушу сказати — сумна історія”.
 
На прощальному бенкеті в Ужгороді перший губернатор констатував: “Я ПООБІЦЯВ СВОЄМУ НАРОДОВІ — НА ОСНОВІ ЧЕСНО ДОМОВЛЕНИХ ДОГОВОРІВ, ЩО ЙОГО ТЕРИТОРІЯ НА ПІВДЕНЬ ВІД КАРПАТ БУДЕ В РАМКАХ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПОВНОЮ САМОУПРАВНОЮ ОДИНИЦЕЮ ТА ЩО КАРПАТСЬКІ РУСИНИ БУДУТЬ ПОВНИМИ ПАНАМИ НА СВОЇЙ МАЛІЙ РІДНІЙ ЗЕМЛІ. НА ЖАЛЬ, ЦЯ ОБІЦЯНКА, МОЖУ СКАЗАТИ СМІЛИВО І ЧЕСНО, БО БЕЗ МОЄЇ ВИНИ, ЩЕ НЕ ЗДІЙСНИЛАСЯ”.
 
Григорій ЖАТКОВИЧ виїхав до США, де критикував чеський політикум. Однак у роки Другої світової війни відійшов від критики Чехословаччини. Зустрічався з Едвардом Бенешем і Яном Масариком, домовляючись про відновлення чехословацької державності.
 
В 1942 році Григорій ЖАТКОВИЧ очолив Американську карпаторуську центральну конференцію. Редагував газету “THE CARPATHIAN”, де наполягав на тому, щоб Підкарпаття залишилося в складі Чехословаччини.
 
Після війни Григорій ЖАТКОВИЧ відходить від політики. Помер у ПІТСБУРЗІ 26 березня 1967 року.
 
Подано за: Ільницький В.І., Федака С.Д. Перші особи. Історія Закарпаття в біографіях його керівників. Історико-публіцистичні нариси. Ужгород: TIMPANI, 2001. С. 18-25.
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *