Прощальні журавлі Марка Бернеса (відео)
Історія родини Газданових, яка втратила все у час війни, стала знаменита на весь світ багато в чому завдяки пісні «Журавлі» – останній пісні Марка Бернеса. Газданови жили в Північній Осетії, в селі Дзуарікау, і ростили сімох хлопчиків. З початком війни всі вони пішли на фронт. Один загинув під Москвою в 1941-му. У 1942-му було вбито ще двоє під час оборони Севастополя. У 1943 році мати синів Газданових, отримавши похоронку на третього сина, не витримала горя і померла.
Під час важких боїв за Новоросійськ, Київ і під час боїв на території Білорусії загинули ще троє молодих Газданових. Останній син, який пройшов усю війну, загинув в останні дні травня 1945 року при штурмі Берліна. Листоноша навідріз відмовився йти в цей наповнений горем будинок з похоронкою. І тоді зібралися всі старійшини села. Вони пішли самі донести трагічну новину. Батько сімейства сидів на порозі та тримав єдину свою внучку. Коли він побачив старійшин, він все зрозумів без слів. Серце старого не витримало і розірвалося …
Земляки вшанували пам’ять сім’ї Газданових, встановивши в 1963 році пам’ятник — скульптуру скорботної матері, від якої відлітають в небо сім птахів.
Відвідавши Дзуарікау дагестанський поет Расул Гамзатов склав вірш на аварській мові, а пізніше Наум Гребньов зробив переклад вірша.
Мне кажется порою, что солдаты,
с кровавых не пришедшие полей,
не в землю нашу полегли когда-то,
а превратились в белых журавлей…
Здається, сьогодні немає людини, яка б не чула ці рядки. За те, що вони перетворилися в проникливу пісню про війну, ми повинні дякувати Марку Бернесу. Для нього тема війни — глибоко особиста. Він її прожив, відчув, а потім втілював на кіноекрані в образах бійців. Бернес (справжнє прізвище – Нейман) не відразу зрозумів, що його покликання — пісня. Марк Наумович не володів видатними вокальними даними і ніде спеціально не вчився. Він робив театральну і кінокар’єру, починаючи працювати звичайним статистом спочатку в харківському театрі «Муссурі», а потім, перебравшись до Москви, в Московському драматичному театрі. Після війни він багато знімається в кіно. Один за одним виходять його фільми про війну «Два бійці», «Великий перелом» і інші. Бернес вперше заспівав в одному з них. Пісня «Темная ночь» стала більш відомою, ніж сам фільм, в якому вона прозвучала.
Бернес виявився справжнім самородком, який умів проживати пісню. Його виконання — це драматична гра, а кожна пісня — маленьке життя. Коли Бернес прочитав «Журавлів», він відразу відчув, що це одна з найважливіших робіт в його життя. Він звернувся за допомогою до Яна Френкелю, і той написав музику для пісні.
Коли Марк Наумович почув мелодію, він заплакав. Він був не сентиментальною людиною, але існували речі, які були здатні зворушити його до сліз. «Журавлі» виявилися саме такою роботою. Адже це була і його прощальна пісня. А рядки: «Настанет день и журавлиной стаей я поплыву в такой же сизой мгле. Из-под небес по-птичьи окликая всех вас, кого оставил на земле» – вони і про Марка Бернеса теж.
Він записував «Журавлів», будучи смертельно хворим на рак легенів. 8 липня 1969 року Бернеса в студію привіз син. Пісню записали відразу ж, з одного дубля. А 16 серпня Марка Бернеса не стало …
