Три поради Ейнштейна як зберегти ясний розум до глибокої старості
Альберт Ейнштейн, який вважається гордістю людства, прославився не тільки як видатний фізик-теоретик, творець знаменитої теорії відносності, але і як гуманіст, мислитель і популяризатор наукових знань. Багато молодих людей можуть позаздрити й здивуватися рухливості розуму вченого, який перебував уже в похилому віці. Альберт Ейнштейн залишив цінні думки про правильне навчання, про людський мозок, про те, як можна зберегти його працездатність до глибокої старості.
Якщо людина хоча б на один день припинить вчитися, то вона почне гинути
Великий вчений підкреслював, що не володів особливою обдарованістю, просто був допитливим. Для глибокого розуміння цього виразу необхідне знання про формування нервових клітин, а також нових нейронних зв’язків в мозку. Візьмемо, наприклад, двох близнюків, один з яких ледарює, сидячи на дивані, а другий щодня дізнається нове, має захоплення для душі.
Хто з них буде мати більше нейронних зв’язків? Безумовно, другий, у якого будуть створюватися нові нейронні зв’язки. У першого ж стануть використовуватися лише старі. Досягнувши похилого віку, другий близнюк, який багато читав, дізнавався, шукав, матиме набагато більше нейронних зв’язків, ніж його брат.
Адже придбані знання, впізнавання нових слів і навіть слухання музики створюють і збільшують кількість нових нейронних зв’язків.
На думку Альберта Ейнштейна, саме це і стає однією з головних причин, яка визначає величину ясності старечого розуму. Він говорив, що має в’яле тіло, але підлітковий розум, що дозволяє ігнорувати тілесну оболонку. Вчений вважав своїм основним багатством знання, кожне з яких формувало новий нейрон в головному мозку, де воно і зберігалося.
Ейнштейн пишався не величезною кількістю грошей на банківських рахунках, а мільйонами нейронних зв’язків, які він заробив завдяки тязі до знань.
Саме прагнення здобувати знання в будь-якому віці вчений вважав найпершим правилом для збереження ясності в голові.
Математик нічого не розуміє в філософії, а філософ — в математичній науці. Це дві дурні людини?
Ейнштейн вважав, що всі люди геніальні від народження. Однак якщо розглядати рибу з точки зору вміння залазити на дерево, то вона протягом усього життя буде вважати себе тупою. Немає людини, яка б не мала неприємного досвіду нездатності зрозуміти освоюваний матеріал. Однак це не означає, що вона не може займатися розумовою діяльністю.
Відомо, що хтось сильніший в точних науках, а хтось краще розуміє щось абстрактне, уявне, що знаходиться на межі філософії. Якось учений висловив думку про те, що люди геніальні й дурні одночасно. Якщо взяти талановитого математика і такого ж за рівнем філософа, попросити їх роз’яснити один іншому власні складні концепції, то вийде розмова дурнів, які не розуміють один одного. Так що в залежності від обставин будь-яка людина в чомусь розумна, а в чомусь дурна.
Так що, згідно з мудрим народним висловом, потрібно робити те, до чого лежить душа.
Комусь подобається малювати, комусь пекти пироги, комусь ремонтувати машини. Всі ці заняття, так чи інакше, пов’язані з розумовою діяльністю. Тільки одні розвивають уяву, інші — просторову пам’ять, треті — логічне мислення.
Що стосується Ейнштейна, то, бувши вже великим вченим, він стверджував, що всі люди геніальні. Тільки через лінь люди вважають себе дурними, якщо їх декілька спроб щось зробити виявилися невдалими. Нагадаємо, що сам Альберт не дуже добре вчився в школі. Але він полюбив фізику, яка і дала світові геніального вченого, який створив за допомогою уяви та знань абсолютно нові концепції в цій галузі природознавства.
Так що займатися потрібно тим, що подобається, розвиваючись в цій справі.
Лише дурна людина боїться робити помилки
Зробити помилку є одним з основних страхів, який відвернув багатьох людей від освоєння в новій області. Зустрічаються ті, хто, побоюючись щось зламати або не туди натиснути, не може освоїти комп’ютер. А хтось не хоче безглуздо виглядати, тому боїться співати.
Але ж навчання неможливо без помилок.
На думку Ейнштейна, знання є досвідом, який помножений на кількість помилок. Отримання нового досвіду практично ніколи не протікає гладко. Так буває лише на папері. Вчений, приводячи в приклад їзду на велосипеді, запитував про те, що вийшло б, якби, сівши на нього в перше, людина вважала себе нездатною до цього веселого заняття.
