Іоанну Чурговичу – 230
ДНЕСЬ виповнюється 230 років із дня народження видатного адміністратора освіти та церкви на Підкарпатті Іоанна ЧУРГОВИЧА (26.01.1791-02.10.1862).
Народився в с. Нова Седлиця (Новоселіця) / Nová Sedlica (нині окрес Снина Пряшівського самоврядного краю в Словацькій Республіці). Поряд із цим у ряді закарпатських краєзнавчих розвідок указано с. Новоселиця на Перечинщині (тепер Ужгородський район Закарпатської області) як місце народження Іоанна ЧУРГОВИЧА (див. файли в коментарях).
Він навчався у гімназії та греко-католицькій богословській семінарії в Ужгороді, вивчав філософію в Будапешті, Інституті св. Августина (“Фрінтанеумі”) у Відні. У 1823 році став доктором теології. Вільно володів дев’ятьма іноземними мовами.
Упродовж 1825-1856 років був директором Ужгородської гімназії. З 1844-1845 навчального року Іоанн ЧУРГОВИЧ починає видавати річники гімназії «Звідомлення…» угорською мовою. До того часу гімназійні вісники виходили латиною. За 1852-1853 навчальний рік автором «Звідомлення…» під назвою “Роздуми про уважність” був Іоанн ЧУРГОВИЧ.
З 1839 по 1861 рік Іоанн ЧУРГОВИЧ був директором Ужгородської греко-католицької учительської семінарії. Він сприяв отриманню власної печатки семінарії, на якій був зображений угорський герб, який з двох боків “захищали” з оголеними мечами в лапах два леви. Внизу був надпис: “Sigillum gr. cath. Scholae Praeparand. Ungvariensis. 1841”. По смерті Іоанна ЧУРГОВИЧА його сад, розташований навпроти Ужгородського замку, що залишився єпархії, обрали місцем для зведення окремої будівлі семінарії. Вона почала функціонувати вже з 1884 року (на фото).
Іоанн ЧУРГОВИЧ створив наукову бібліотеку, де містилися прації з права, педагогіки, природознавства, також художня література. На жаль, навесні 1945 року вона була фактично розграбована.
Іоанн ЧУРГОВИЧ любив підписувати книги, які були його власністю, фіксуючи на них дату і місце свого перебування. Бібліограф Іоанн Мондок назвав Іоанна ЧУРГОВИЧА “карпаторуським Плутархом” (1864). Його статті та проповіді написані церковнослов’янською мовою із російськими та місцевими русинськими лексичними елементами. Іван ЧУРГОВИЧ планував випускати “Руську народну газету”, заснувати кириличну друкарню.
Зрештою, як констатував відомий закарпатський історик і письменник Федір Потушняк: “Інтриги, ворожнеча у капітулі, революційні події – все це завдало йому великий клопіт. Він відходить у сторону від громадської роботи. Помирає 1862 року” (Потушняк Ф.М. Я і безкінечність (Нариси історії філософії Закарпаття). Ужгород, 2003, с. 71).
У м. Ужгороді є вулиця Чурговича (колишня Ударна). Хто там проживає, відгукніться.
