Всесвітня історія в “натурі” (трохи гумору в “натурі”)

У лексиконі багатьох журналістів вже стали звичними слова “бандит”, “лох”, “братва”, “розборки”, “бандитська держава”. А що думають із цього приводу самі “герої дня”? І зовсім недавно мені пощастило. На прямій ділянці шосейної дороги мого “жигуля” обігнала крута “тачка”, з бокового опущеного тонованого скла вилетіло декілька зім’ятих листочків, що якимось чудом залетіли в салон мого автомобіля через опущене скло. Хотів викинути, але цікавість перемогла. Почав читати корявий і нерозбірливий почерк. Захопився. В руках у мене опинився такий собі зразок “самодіяльної “паханської” творчості, який я подаю, майже, без змін, замінивши тільки деякі слова ненормативної лексики, і вийшла така собі… Всесвітня історія в “натурі”
ДЕРЖАВА
С початку були тільки лохи. Горбатилися з ранку до вечора, “світу білого не бачили”, і не було у всьому світі ні “розборок”, ні нічних клубів. Та тільки одному лоху, самому розумному, “горбатитися” було в “падлу”. Та й не умів він цього – зате вмів “не кволо рила” чистити. І придумав він таку тему. Став забивати лохам “стрілки” і роз’яснювати: я отут самий крутий. Хочеш у рило? Ні? Тоді “башляй”. Були й такі, котрі відповідали: так я і сам кому хочеш у рило заїду. Тим говорив: який “базар”? Будемо разом лохів трясти! А я буду ваш улюблений “пахан”. Організатор і натхненник. І поділив “пахан” усіх людей на лохів і братву. І зрозумів він, що це добре. Так з’явилася держава.

РЕЛІГІЯ
Стали до “пахана” доходити чутки, начебто деякі лохи в “непонятках”: з чого це вони повинні братві “башляти”? Може, взяти та пояснити “пахану”, хто тут гегемон? Зрозумів “пахан”, що думки ці шкідливі. Зібрав братву і наказав, щоб лохам при нагоді роз’ясняли: хто самий головний “пахан”. Такий він крутий, що лохам його бачити не бажано, а я в нього в “шістках” бігаю. Ось він цю всю тему і замутив, він і придумав, щоб лохи горбатилися і братві “башляли”, і в цьому його “вища крутість”. Нехай пишаються лохи. А хто не згодний – того покарає громом небесним. Чи геєною вогненною. Чи взагалі…”рило начистить”. Так з’явилася релігія.
ПОЛІЦІЯ
Прийшли одного разу лохи до “пахана” і скаржаться: непорядок! Тут один лох занадто нахабним став, тримає себе за “фраєра”, вимагає, щоб інші лохи йому “башляли”, причому не менше, ніж братві. “Пахан” погодився, що це не його справа. Послав братву “заспокоїти” хлопчика… і взагалі усіх, кому ще буянити здумається. Так з’явилася поліція.
АРМІЯ
Зібралося одного разу трохи братви, під’їхали до “пахана” і говорять: недобре виходить! Ми отут лохів трясемо, але ж серед них і рідня наша трапляється, і взагалі – усі ми вийшли з лохів. От із сусідньою братвою розбиратися – це в “кайф”. Це ми завжди, будь ласка. Справу говорите, – погодився “пахан”, – лохів трясти охочих і без вас вистачає. Зробіть так, щоб тепер сусідня братва в нашу сторону пчихнути боялася! Так з’явилася професійна армія.
ТИТУЛИ
А щоб братва з лохами менше лигалася, “пахан” ухвалив: якщо в кого з братви народиться син – відразу записувати його в братву. Так з’явилися спадкоємні титули.
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Донесли одного разу “пахану”, що деякі лохи дуже “борзіють”: не “башляють”, братву ні в що не ставлять, “пахана” негарними словами обзивають. Розсердився “пахан”, наказав самого борзого лоха відловити, “замочити” у вбиральні, а іншим про це розповісти з подробицями. Так з’явилися засоби масової інформації.
ПРОПАГАНДА
Пройшла якось серед лохів чутка, ніби-то за річкою лохам живеться краще: і “пахан” там добріший, і з братвою можна “добазаритися” – загалом, лафа. І стали лохи потихеньку за річку звалювати. Тоді “пахан” задумав от що: послав потихеньку за річку своїх братків і наказав знайти парочку лохів з тих, котрі звалили, і “забашляти” їм від пуза – але за умови, що ті повернуться і будуть іншим лохам утирати, що не так вже там за річкою і “понтово”, і горбатитися треба більше, і взагалі – деяких там лінчують. Лохи повернулися і почали усіх “лікувати”. І на багатьох подіяло. Так з’явилася пропаганда.
МИТНИЦЯ
Довідався випадково “пахан”, що лохи через річку тягають якусь травичку, заварюють її окропом і п’ють, а потім кайф ловлять. Послав братву розібратися. Прийшли братки до річки, дивляться – і точно, тягнуть лохи мішки з травою. Що за справи? – кричить братва. – Ану, давай сюди! Лохи від переляку всю траву братві віддали і хотіли вже по-швидкому звалювати, але їх загальмували і пояснили: траву, виходить, тягайте, тільки тепер біля річки двоє наших будуть стояти, і з кожного мішка пахану будете відстібати частку. А хто в іншому місці річку переходити здумає – з тим розмова буде окрема. Так з’явилася митниця.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН
Покликав одного разу “пахан” братву і почав розпитувати, як там лохи поживають, чим у вільний час займаються… Братва і доповідає: танцюють, пісні співають. А які? – “пахан” запитує. Ну, от, наприклад,.. і заспівала братва. Сподобалася пісня “пахану”. Що ж, – говорить, – тепер доведіть до відома лохів, щоб пісню цю слухали стоячи, а виконували з почуттям. Так з’явився національний гімн.
ПРОФСПІЛКИ
Прийшла одного разу потреба “пахану” замовлення зробити. Покликав він кіллера і запропонував йому сто “бабок” за роботу. А кіллер і заявляє: “западло” за такі гроші горбатитися. Ну і “вали”, – “пахан” говорить, – іншого знайду. Кіллер, не будь лохом, зібрав колег і пояснив: щоб менше ніж за двісті, жодна “падла” за роботу не бралася. А хто візьметься, того він особисто й урочисто “закопає”. Так з’явилися профспілки.
“ЗЕЛЕНІ”
Поїхав одного разу “пахан” із братвою на природу “відтягнутися”. Приїхали і бачать: кущі поламані, річка брудна, берег бичками та консервними банками завалений… Непорядок! – вирішив “пахан”. Зрозумів він, що природу берегти треба. І братві сказав, щоб лохам пояснили: не треба, мол, смітити. Так з’явилися «зелені».
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Поверталася один раз кодла з “розборок”. Добре ви їх, хлопці, – радується “пахан”. Але тут хтось із братви кмітливий знайшовся: ну, говорить, це сьогодні так “масть лягла”. Наступного разу і нас можуть… А в декого, між іншим, діти малі, їм на “розборки” рано ще. Хто їх нагодує, у люди виведе? Подумав “пахан” і говорить: правда ваша. Коротше: якщо кого за мене покладуть, клянуся, що діти його та інші близькі родичі без підтримки не залишаться! А слово в “пахана” міцне було. Так з’явилося пенсійне забезпечення.
НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ
І ось, одного разу, справді, пом’яли міцно братву. Поскріб “пахан” потилицю і відправився до лохів. І прямо так запитує: я – гарний “пахан”? Та нічого, – відповідають лохи. Тоді от що, – говорить пахан, – отут сусідня братва підло і віроломно наїхала на моє і ваше рідне “паханство”. Мої братки вас трясли потроху, а ці звірі прийдуть – і взагалі все витрусять. А тому беріть, хто може, вили, кілки і кулемети, організуємо їм зустріч. Дивись, може масою і задавимо. Тих, хто відзначиться, потім у братву запишу, а тим, що постраждали, “відстебну” з “общака”. Згодні? Лохи подумали і погодилися. Так з’явилося народне ополчення.
ГУМАНІЗМ
Поміркував якось один розумний “пахан”, що коли лохи жирні, ситі, задоволені, то з них і навару більше. Зібрав він свою братву і наказав, щоб лохів не кривдили, зайвого з них не брали і взагалі були ввічливі. Так з’явився гуманізм.
КОНСТИТУЦІЯ
Стали в братви діти підростати. А поки підростали, забули стару мудрість про те, що лохи – джерело всілякої братви. Стали вони на лохів наїжджати так, що тим непереливки стало. До того ж і у самих лохів дітей вистачало, і вони, бувало, мамку з татком запитували: чому, мовляв, братва трясе нас, а не навпаки? Адже нас, начебто, більше, так? Не дочекавшись відповіді, змовились вони одного разу, пов’язали самих нахабних братків, роти їм кляпами позатикали і притягли до “пахана”. І запитують: навіщо ти тут такий? Так я ж…, – “пахан” розгубився – я ж ваш головний світоч, гарант і янгол-охоронець. А чого тоді твої братухи такі хорти? – запитують лохи. Чесне “паханське”, більше не будуть! – заметушився “пахан”. Ага, – говорять лохи. Щоб і надалі не були, от тобі, “пахан”, “бамага”. Давай домовимося, чого від нас братві потрібно, і що ми від неї маємо взамін. Позначимо це на “бамазі” і розпишемося. І якщо братва знову ціпок перегне – відповідати будеш особисто, своєю “пахан-ською” персоною. Такі в нас тепер гарантії. Рипнувся “пахан” туди-сюди, але міцно лохи його “пригорнули”. І братки зв’язані дивляться благально. Довелося підписувати. Так з’явилася Конституція… Кінцівку “Історії в натурі” так і не знайшов. Може, хтось допише продовження?..