МАДАМ БАТТЕРФЛЯЙ ЗІ ЗАКАРПАТСЬКОГО СЕЛА
Донедавна Мирослава Швах-Пекар з величезним успіхом, просто-таки феноменально виступала у складі відомого оперного колективу по всій Великобританії.
З її неповторним голосом, вмінням повністю вживатися в кожну роль на сцені, стала однією з головних, провідних у трупі. Окремі заздрісні колєжанки чинили якісь маленькі прикрощі, аби завадити. Долала й це. Співала натхненно, захоплено. Через карантин змушена приїхати на рідну Перечинщину, в село Сімер.
Очікуючи нового контракту. Як тільки-но епідемія буде взята під тотальний контроль медиків і подолана.
Мирослава Швах-Пекар щоранку у своїй оселі відчиняє вікно й виконує улюблені оперні партії. Заняття, репетиції. Щоразу на вулиці збирається гурт слухачів. Співачка після вправувань радо спілкується з дітьми, дорослими про життя, школу, урожаї, пенсії, рецепти страв різдвяних.
Багатьом пише автографи-побажання.10-ти річна донечка Евеліна Швах, котра ходить у п’ятий клас школи в Сімері, співає, малює. Вона проста, як і мама. Обидві ніколи не покажуть, що вони не місцеві, а західноєвропейські. Пані Мирослава вміє прощати, пробачати, але зраду, зневагу — ніколи.
Вона вже понад 25 років на сцені.Мирослава Швах-Пекар у минулому була солісткою-вокалісткою Закарпатської обласної філармонії. Найбільше досі вражає добрими споминами, який у них був чудовий дует тривалістю цілу вічність, 10 років, із Заслуженим артистом України Олександром Садварі. Окриленою себе почувала від співу в парі зі солістом філармонії Олександром Товтом, котрого з нами вже немає два з половиною роки.
Під час навчання у Львівській Національній академії імені Миколи Лисенка Мирослава співала у студентській студії Львівського театру опери та балету. Перед академією закінчила Ужгородський музичний коледж імені Дезидерія Задора. У цьому коледжі, а також в Ужгородському коледжі культури та мистецтв /нині інститут/ згодом працювала викладачкою вокалу.
Всьому великому, творчому, що набула в кар’єрі, завдячує своїй навчительці — Заслуженому працівнику культури України, викладачці музичного коледжу Надії Миколаївні Підгородській.
Після Закарпатської філармонії подалася до Англії. 2016-го року — співачка в Ellen Kent Opera and Ballet International (Об’єднане англійське королівство — Великобританія, Уельс, Ірландія, Шотландія).
Мирослава Швах-Пекар є лауреатом обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів як в естрадному жанрі, так і академічному. Наразі виконує твори в опера, джаз, поп, фольк, неокласик стилях.
Репертуар налічує близько десяти оперних партій, близько 30-ти оперних арій та аріозо, безліч зразків народних пісень в обробках українських композиторів, романси, неокласичні популярні твори, вокальні цикли, джазові композиції та естрадні пісні.
Досконало, перфектно володіє іноземними мовами — англійською, чеською.Змалку полюбила закарпатські говірки-співанки — лемківські, бойківські, гуцульські, долинянські. Вона — щира патріотка України та твердо стоїть на тому, що українську мову, як державну, повинен знати, шанувати кожен громадянин, а всякі зазіхання на її повсюдне функціонування повинно каратися законом.
Оперна Діва — активна волонтерка. Завжди відгукнеться, якщо треба взяти участь у благодійних концертах, допомозі тим, що потребують.
Найбільша її радість, відзнака, що у 2019 році стала Людиною року у своїй рідній Перечинській ОТГ- об’єднаній територіальній громаді, куди входить і її село Сімер.Перебуваючи зараз тут, удома, зрідка їде на виступи. Цими днями нарешті подалася в люди.
Про свій виступ у Новорічну ніч у відомому в Ужгороді ресторані «Камелот» сповістила світлинами. Задоволена собою, тим, як публіка приймала. Вона найбільше любить співати в Іршавському районі. Каже, там особливо шанують її як співачку. На цю новорічну з’яву артистки відгукнувся коментарем на її сторінці.
“Пані Мирославо. Здається, така проста, звична для Вас подія — виступ на Новорічному корпоративі. Але з цих трьох речень відчувається, який цей концерт все-таки особливий. Коли артист справжній хоче літати, співати, надихати інших, а не може.Через пандемічні заборони. Лиш зрідка випадає щастя. Знаю, що після приїзду з Великобританії, де всюди був тріумф оперної Діви Мирослави Швах-Пекар, у своєму рідному селі Сімері, на Перечинщині, Ви щодня живете у постійному репетиційному режимі класичної співачки. Співи, розспіви, зарядки, біг по довколишніх хащах, сувора дієта. Крім оперних партій, ще й робота над собою, як естрадної співачки. Ви — універсальна. Чудово звучать у Вашому виконанні й народні співанки. Мрія, сподівання сотень шанувальників аби до повернення на береги Темзи, Мирослава Швах-Пекар в Ужгороді, в амфітеатрі /карантин не щезне ще/ весною провела свій сольний концерт. До ударів долі та недоброзичливців Ви давно звикли, навчені впевнено долати перепони, зцілювати рани й далі йти, творити, жити. Хай Вас Господь Благословляє на цій великій, світлій, істинно творчій Дорозі Мистецтва. Щастя-радості творчій зіроньці-доньці, батькам, родині. Звісно, я прошу розширити ці враження від концерту “камелотного” з трьох речень до бодай сторінки /у Вас завжди такі цікавезні розповіді від душі/, але знаю: пані Мирослава все робить так, як їй імпонує.
Ваш захоплений прихильник- Богдан Барбіл, Заслужений журналіст України, котрий зичить Вам вже скоро стати – Заслуженою артисткою України“.
А САМА Мирослава Швах- Пекар на цей мій коментар відреагувала розлогим СВОЇМ. І вийшла закінчена композиція. Дует злагоджений. Все, навіть творчі дива, експромти бувають у Ніч перед Різдвом.
Мирослава Швах-Пекар:
«Пане Богдане, навіть не сподівалася на Ваш розкішний коментар. Та й коментарем Ваші коментарі не назвеш, бо це цілі статті! Ви праві щодо значущості виступів в житті артистів. Без них жити особливо складно. За вже сформованою особистою традицією, починаючи приблизно з 2004-го року, майже всі Новорічні ночі відбуваються приблизно так, як в такому випадку. Пам‘ятаю, як два роки підряд (2009, 2010) ми з моєю напарницею Оксаною Ленарт, з якою проспівали в дуеті «Камелія» більше 12-ти років, прямо в Новорічну ніч виходили на центральну мукачівську сцену на площі біля театру о 23:30 і тільки під звуки феєрверків, рівно о 00:00 відспівавши півгодинну завершальну концертну програму, сходили зі сцени. Ці два роки ми зустрічали за лаштунками, під сценою, символічно відкриваючи пляшку шампанського. Стомлені, але безмежно щасливі поверталися додому. І ці емоції ні з чим не зрівняються. Я кожного року в Новий рік, згадую саме ці виступи. Можливо тому, що це своєрідний екстрим — на вулиці мороз, вся площа заповнена людьми, величезна сцена — і ти зі своїм репертуаром, а можливо тому, що відчуваю ностальгію за тими часами. Таки щось магічне є в нашій професії… Дякую за Ваші побажання. Особливо ціную… Не будемо загадувати наперед, хай фатум складається по запланованому сценарію. Вам бажаю веселого Різдва, не менш веселої та гучної коляди та багато щастя…».
P.S. БОГДАН БАРБІЛ: Коли спілкуюся з панею Мирославою, буває, годину, більше, хочеться говорити ще і ще, то на душі стає легко, сонячно, кудись зникає напускне, таке стається, коли відкриваєш себе перед духівницею, настоятелькою жіночого монастиря, і від душевного спокою простої, щирої жінки-співачки серце огортає мелодія класичної пісні — колядки всього світу, народженої у 1818 Францом Грубером в Австрії, котру любить виконувати закарпатка Мирослава Швах- Пекар.
Тихая ніч, дивная ніч,
Все дріма, лиш не спить,
Благоговіє подружжя святе:
Дивного Сина послав Бог-Отець,
Радістю серце горить!
Радістю серце горить!…
P.S. Вона щоразу стає все нова, інша. Таку назву має одна з її недавніх естрадних прем’єр – “Я нова” —–https://www.facebook.com/shvachpekar/posts/2568084933515862
А оперність співачки можна сповна відчути, коли передивитися цілі спектаклі з її участю. Її неповторний голос- мецо-сопрано, драматичне сопрано, майстерність виконання передає ось цей фрагмент з концерту в Луцьку. Мирослава Швах-Пекар у дуеті з Олександром Голощуком —-https://www.facebook.com/shvachpekar/posts/2834363790221307
