Досягнення медицини у 2020 році
Для медицини цей рік став справжнім випробуванням, і може здатися, що окрім COVID-19 вона більше нічим не займалася. Але це зовсім не так. Продовжуємо підбивати підсумки року та розповідаємо вам сьогодні про хороші новини медицини у 2020 році, які ви могли пропустити в потоці статей про коронавірус.
Відчайдушні рішення
2020 рік для медицини видався особливо напруженим та складним. Медики та науковці стикнулися з масштабними викликами, раніше невідомими для них. Звісно, мова йде про новий коронавірус, що зумів набити оскому цілому населенню планети. Водночас за цей рік ми побачили, яких значних результатів можна досягти завдяки кооперації та відчайдушності вчених.
Ще на початку року ми мало що знали про нового вірусного збудника, який виник у китайській провінції. Але вже в грудні у світі заснували десятки проєктів не тільки з вивчення SARS-CoV-2, багато з них мали намір створити в короткі строки ефективну вакцину від недуги. У той час ми не покладали на це великих надій. Нам казали, що якщо вакцина колись і буде готовою, то на це піде щонайменше півтора року.
Розробники використовували різноманітні новітні підходи до створення вакцин, зокрема й такі, що раніше ніколи не використовувалися в медицині. Зусилля того вартували, оскільки вже у листопаді людство дізналося про готові вакцини, перевірені на людях, що захищають від COVID-19 з ефективністю близько 95 відсотків. Ніхто не очікував на успішний результат за такий короткий термін і таку високу дієвість. Ще ніколи світ настільки не гуртувався для боротьби з єдиним збудником захворювання.
Зараз в Сполучених Штатах Америки, Великобританії та Європейському Союзі вже дали дозвіл на щеплення вакцинами від компаній Moderna та Pfizer-BioNTech, де вже місцями почалися масові імунізації. Це однозначно непогане закінчення такого вкрай дивного року.
onuroner / getty images
Хоча іноді й здається, що медичний світ забув про все, окрім коронавірусу, сміливо заявляємо, що це оманливе відчуття. Науковці багато працювали й над іншими не менш важливими речами. Тому тепер ми маємо привід порадіти за їхні успішні результати. Розповідаємо, які хороші новини в медицині сталися у 2020 році, зовсім не пов’язані з COVID-19.
Новий виток CRISPR
Технологію геномного редагування CRISPR, що з’явилася лише вісім років тому, вважають воістину проривом у науці. Не дарма у 2020 році за розвиток цього інструменту присудили Нобелівську премію з хімії дослідницям Еммануель Шарпентьє та Дженніфер Дудні. Технологія дає змогу вносити надзвичайно точні зміни в генетичний код живого організму. Але це аж ніяк не про створення мутантів, небезпечних збудників хвороб та людей із суперздібностями, як цього побоюються конспірологи. CRISPR є неоціненною при проведенні біологічних та медичних досліджень, вирощуванні вдосконалених культурних рослин та тварин, але що важливіше, може допомогти нам лікувати важкі спадкові хвороби.
Цього року вчені від компаній CRISPR Therapeutics та Vertex описали, як вони використали цей метод редагування геному для лікування пацієнтів із вродженими вадами крові: бета-таласемією та серповидноклітинною анемією.
Еритроцити пацієнтів з серповидноклітинною анемією набувають форми серпа. Science picture / Science source
Бета-таласемія характеризується низьким рівнем робочого білка гемоглобіну, що переносить кровоносним руслом кисень. Це призводить до постійного відчуття слабкості та знесилення, а в основі стандартного лікування полягає переливання крові. Науковці взяли стовбурові клітини семи пацієнтів із бета-таласемією та використали CRISPR, щоб вимкнути роботу “неправильного” гену, що спричинив захворювання. Відтак самі пацієнти пройшли курс хімієтерапії для знищення власних хворих клітин крові, після чого їм перенесли їхні модифіковані клітини. Вчені кажуть, що після цієї маніпуляції у пацієнтів відпала необхідність в переливаннях крові, яких раніше доводилося робити близько 16 на рік.
Серповидноклітинна анемія теж виникає через неправильний варіант гемоглобіну. У цьому разі еритроцити зморщуються та набувають форми серпа. Зрозуміло, що вони не можуть нормально транспортувати кисень, а також важче просуваються через судини, тому часто в них застряють. Троє пацієнтів із цим діагнозом, що пройшли подібне лікування CRISPR, як і хворі на таласемію, навіть через 17 місяців після терапії не стикалися з закупорюванням судин, що до того ставалося до семи разів на рік.
Перші ліки проти хвороби Ебола
Вірус Ебола, поширений в Центральній та Західній Африці, викликає гостру геморагічну лихоманку. Вона проявляється високою температурою, симптомами інтоксикації, множинними крововиливами та враженнями внутрішніх органів. Окрім того, що хвороба є високозаразною, смертність від неї може сягати 90 відсотків. Хоча минулого року вчені створили вакцину проти лихоманки Ебола, масового поширення вона ще не набула. У 2020 році з’явилася ще одна зброя проти смертельної недуги — Управління з продовольства та медикаментів США (FDA) схвалило використання першого у світі противірусного засобу для лікування хвороби Ебола.
Засіб є коктейлем із трьох типів антитіл, що зв’язуються з вірусом та перешкоджають його проникненню всередину клітин людини. Ефективність препарату не те щоб дуже висока — 33,8 відсотка пацієнтів, які його приймали, померли протягом місяця, але серед хворих, що не отримували такого лікування, смертність сягнула 51 відсотка. Хай там як, наразі це кращий варіант, що ми маємо, і перші кроки зроблені в правильному напрямку.
Виліковування від ВІЛ-інфекції без терапії
Лікування ВІЛ-інфекції зараз полягає у постійному прийманні ліків, що стримують розмноження вірусу в організмі. Це не дозволяє повністю вилікуватися від хвороби, хоча позбутися ВІЛ можливо, як показують останні дослідження. Найвідомішими прикладами є два пацієнти, що вилікувалися від інфекції після трансплантації їм донорського кісткового мозку. А одне з недавніх досліджень показало, що деякі люди можуть позбуватися вірусу навіть без сторонньої допомоги.
Віріони ВІЛ виділяються з інфікованої клітини. NIAID / NIH
Такі випадки зареєстрували вчені серед ВІЛ-позитивних людей, яких скромно називають елітними контролерами. Їхній організм самостійно підтримує ВІЛ на дуже низькому рівні, або навіть такому, що не дозволяє виявити його звичайними методами. Особливі люди складають всього 0,5 відсотка інфікованих, а решті, щоб добитися такого ж результати, доводиться приймати медикаменти.
У одного з таких піддослідних вчені виявили всього одну функціональну копію ВІЛ на понад мільярд клітин крові, та й та була в частині геному, що не дає розмножуватися вірусу. В іншої пацієнтки, що була ВІЛ-інфікованою протягом 25 років, взагалі не знайшли функціональних копій збудника. Результати дослідів припускають, що річ в імунній системі хворих, яка знищує імунні клітини, ВІЛ всередині яких здатний до розмноження. Тепер вчені прагнуть зрозуміти, як навчити організми й інших, “не елітних” пацієнтів так боротися з патогеном.
Універсальна вакцина проти грипу на підході
Щороку в холодний період грип, наче Грінч, позбавляє чимало людей святкового зимового настрою. Він раптово вибиває нас зі звичайної колії, але найгірше — це можливі ускладнення, інколи навіть смертельні, що часто супроводжують інфекцію. Знизити ризик інфікуватися вірусом грипу допомагає вакцина, але її головний недолік у тому, що щепитися нею потрібно знову й знову кожного року. Все тому, що вона вберігає (із різним ступенем ефективності, щоправда) від ймовірних найпоширеніших штамів поточного сезону. Але ж заразитися можна й іншими мутованими вірусами грипу. Врятувати нас могла б універсальна вакцина, ефективна проти всіх збудників грипу. Бажано, щоб при цьому вона ще й забезпечувала тривалий імунітет. Це не обов’язково марні надії, американські дослідники наближають нас до такого майбутнього.
На початку грудня ми писали, що одна з універсальних вакцин проти грипу вже пройшла першу фазу клінічних випробувань на людях. Її особливість в тому, що вона націлюється на частину білка поверхні вірусу грипу, яка дуже рідко мутує та є спільною для різних штамів та підтипів збудника. Це означає, що імунітет, який вона покликана виробити, зможе розпізнавати та боротися з ними всіма. У 65 учасників дослідження, які пройшли щеплення універсальною вакциною, успішно сформувалася імунна відповідь на чужорідні тіла. При цьому антитіла до частин вірусу грипу виявляли в добровольців навіть через 18 місяців після імунізації. Тож є надія, що цією вакциною не потрібно щепитися щороку.
На цьому етапі вивчалася безпечність та здатність викликати імунну відповідь вакцини, і вона показала обнадійливі результати по обох параметрах. Наступні досліди вкажуть, наскільки вона є ефективною та чи доцільно її використовувати.
Апендикс може видихнути
Апендицит навіть у дітей майже завжди закінчується хірургічним втручанням із видаленням червоподібного відростка. Ця операція є рутинною та однією з найпоширеніших. Та хоча цей орган не виконує життєво важливих функцій в організмі, низка досліджень натякають на його значущість. Приміром, він може слугувати як депо корисних бактерій кишківника. Та й взагалі успішно уникнути операції це завжди хороша ідея, і одне з цьогорічних досліджень показує, що апендикс таки можна врятувати при апендициті.
Вчені дослідили понад тисячу дітей з діагностованим неускладненим апендицитом. Їхнім батькам надали вибір: спробувати лікувати дітей антибіотиками або провести негайне хірургічне втручання. Результати показують, що 67 відсотків дітей, яких лікували антибіотиками, одужали без ускладнень від апендициту та менше часу провели на лікарняному, якщо порівнювати з дітьми після хірургічного втручання. При цьому принаймні ще протягом наступного року, під час якого за учасниками спостерігали, у цих дітей не виникало повторної потреби видалення апендиксу. Це означає, що в деяких випадках діти з неускладненим апендицитом можуть уникнути операції та провести в ліжку менше часу, якщо лікувати їх антибіотиками. Але це обов’язково повинно бути рішенням лікаря!
Не коронавірусом та грипом єдиними
Вакцини можуть захищати нас не лише від чужорідних організмів, які роблять замах на наше здоров’я. Деякі з них мають потенціал боротися із власними клітинами, що зрадницьки виступили проти свого організму. Мова йде про вакцини, які на відміну від вже звичайних нам, покликані лікувати ракові захворювання. Одна з таких нещодавно продемонструвала ефективність на мишах, але отримала дозвіл на проведення перших клінічних досліджень на людях, які почнуться вже незабаром.
Т-клітини (зелені) атакують клітини раку (сині). Prasad Adusumilli / Memorial Sloan Kettering Cancer Center, 2017
Протиракова вакцина отримала назву PD1-Vaxx. Її робота полягає у даванні копняка імунній системі пацієнта, щоб вона краще й ефективніше боролася з клітинами пухлин. Зазвичай здорові клітини мають на своїй поверхні білок PD-L1, що слугує повідомленням для імунних клітин про відсутність у них відхилень. Коли імунна клітина зв’язується з таким білком, то вона сприймає це як ознаку нормальної роботи клітини, тому проходить повз. А проблема в тому, що деякі ракові клітини теж виробляють білок PD-L1, чим вводять в оману імунну систему. Саме на цьому етапі проявляється дія вакцини проти раку — вона допомагає імунним клітинам краще розпізнавати нетипові клітини пухлин та знищувати їх.
Звичайно, це не всі важливі та обнадійливі відкриття в медицині 2020 року, про які сповістили нас вчені. Чимало інших досягнень вартують згадування про них, але їх всіх неможливо помістити в один матеріал. Цим текстом ми лише хотіли показати, що навіть у рік пандемії медична наука не забула про всі інші проблеми здоров’я та має хороші новини. Отже, все не так погано.
