Знайдений найкращий регіон для життя на Марсі, але він знаходиться глибоко під поверхнею
Університет Ратгерса представив нове дослідження, згідно з яким найбільш придатна для життя область на Марсі, швидше за все, знаходиться на глибині декількох кілометрів під його поверхнею.
Результати роботи публікує журнал Science Advances. Найбільш придатна для життя область на Марсі знаходиться на глибині через танення підповерхневих товстих крижаних щитів, яке підживлюється геотермальним теплом.
Нове дослідження допоможе вирішити парадокс слабкого молодого сонця, який є важливою частиною вивчення Марса.
Сонце — величезний ядерний термоядерний реактор, що генерує енергію, перетворюючи водень в гелій. Згодом ці реакції відбувалися все сильніше, і зірка поступово освітлювала і зігрівала поверхню навколишніх планет. Близько 4 млрд років тому Сонце було набагато слабкіше, тому клімат раннього Марса повинен був стати занадто холодним для появи рідкої води. Однак такі геологічні індикатори, як річища древніх річок і мінерали, пов’язані з водою, припускають, що на Марсі було багато рідкої води приблизно від 4,1 до 3,7 млрд років тому. Ця очевидна суперечність між геологічним літописом і кліматичними моделями й є парадокс слабкого молодого сонця.
На кам’янистих планетах — Марсі, Землі, Венери та Меркурія — уран, торій, калій виділяють енергію (і тепло) в результаті радіоактивного розпаду. У такому сценарії рідка вода може утворюватися шляхом танення на дні товстих крижаних щитів навіть при слабкій активності Сонця.
На Землі, наприклад, геотермальне тепло утворює підльодовикові озера в районах Західної Антарктики, Гренландії та канадської Арктики. Цілком ймовірно, що подібне танення пояснить присутність рідкої води на холодному Марсі 4 млрд років тому.
Вчені захотіли з’ясувати, чи нагрівалася планета за допомогою геотермального тепла в минулому. Дослідження показало, що умови, необхідні для підповерхневого плавлення, були повсюдними на стародавньому Марсі. Навіть якби на планеті 4 млрд років тому був теплий і вологий клімат, з втратою магнітного поля, витончення атмосфери і падінням температури рідка вода могла бути стабільною тільки на великих глибинах. Життя, якщо воно коли-небудь було на Марсі, могло «наслідувати» за рідкою водою на глибину.
«Саме в надрах Марса може зберегтися довгоживуче населене середовище в результаті гідротермальної активності (реакції нагрівання)», — робить висновок провідний автор дослідження Луджендра Оджа, доцент кафедри наук про Землю і планетах в Університеті Ратгерса
ХАЙТЕК
