Українсько-угорська криза на Закарпатті: недружелюбні дії Будапешту, брудні комбінації ОП чи російська провокація?

***

До подій на Закарпатті сьогодні прикута особлива увага – і все через загострення в українсько-угорських відносинах. Скандальні відео, обшуки СБУ з заявами про вручення підозр, дипломатичні демарші по обидва боки кордону, апелювання обох сторін до європейських партнерів…

На Закарпатті знову політична спека – чому, хто у ній винен? І що мають робити обидві країни (насамперед, наша держава) – аби склеїти розбиту чашку?

На питання “Цензора” щодо кризи на Закарпатті і у відносинах України та Угорщини відповіли відомі політики, дипломати, державні діячі. Одразу попереджаємо: висловлені ними точки зору виявилися діаметрально протилежними…

1. На вашу думку, хто і з якою метою за існуючих непростих відносин між Україною та Угорщиною, спровокував нову хвилю загострення? Угорщина? СБУ? Місцеві політики? Російська Федерація? Загострення було умисним чи стало наслідком прикрого збігу обставин?

Віктор Балога, народний депутат:

– У загостренні відносин з Угорщиною винні внутрішні фактори. Росія в цій ситуації – ні до чого.

Минулого тижня влада, в особі голови Закарпатської ОДА, розпочала переговори про входження партії угорців (КМКС) в провладну більшість в обласній раді. Розуміючи, що переговори можуть закінчитись невдало, і потрібно мати додаткові важелі тиску на угорців, влада підстрахувалась і завчасно взяла санкцію на обшук у Запорізькому суді. Тобто підготувала план “Б”.

Цей план був відразу реалізований після відмови угорців приєднатись до провладної більшості, про що, до речі, натякнув  один із лідерів КМКС Йосип Борто.

Все, що відбувалося потім (маю на увазі появу різного роду провокаційного відео) – не більше ніж спроба замести сліди після того, як ситуація вийшла за межі Закарпаття.

Ігор Кривошеєв, народний депутат України (фракція “Слуга Народу”), голова Закарпатської обласної організації партії “Слуга народу”:

– Не готовий вживати термін “загострення”, тому що, на мою думку, таке визначення не відповідає реальному стану речей. Як я бачу – певна несвоєчасність окремих дій силовиків політизувала розслідування ймовірного звичайного злочину. Що призвело до спілкування двох країн на рівні МЗС. Це не загострення відносин, це – діалог.

Геннадій Москаль, голова Закарпатської обласної державної адміністрації у 2015-2019 роках:

– Загострення було спровоковане цілком умисно і з прямим умислом. Хто спровокував? Офіс Президента України і місцева обласна державна адміністрація.

Давайте по порядку: були прогнози на те, що “Слуги народу” на місцевих виборах в Закарпатті заберуть обласний центр, міста обласного підпорядкування, більшість у обласній раді. А вийшло так, що ані обласний центр, ні зазначені міста не взяли; а в обласній раді взяли всього 12 з 64 депутатів. Відповідно, їхні прогнози про те, що буде створена коаліція “Слуг народу” і їхніх сателітів; що вони візьмуть 60% і ніхто їм більше не буде потрібний – не спрацювали.

А ще раніше, коли ці прогнози здавалися правильними, Офіс Президента сказав: ну, тоді хай голова обласної адміністрації Петров іде на голову обласної ради, а заодно – розбудовує партію.

Тобто сценарій був написаний, але люди зробили по-іншому: “Слуги” взяли друге місце, а перше взяли їхні сателіти з містечкової партії “Рідне Закарпаття”. Вони взяли 12%, ті взяли 11%. Тобто – 23 голоси з 64.

Рахуємо: половина від загальної кількості голосів – це 32 голоси, а для того, щоб створити коаліцію, потрібно мінімум 33. І тут у їхньому  полі зору опинилася угорська партія КМКС (Партія угорців України), які взяли в цій обласній раді 10 голосів. У владі порахували: якщо до наших 23 голосів додати угорські 10 – буде якраз більшість у 33 голоси!

А тут угорці уперлись! Ну, і що тепер робити? В Офісі ж уже вважають, що більшість у них!

От і зробили те, що зробили. Замість того, щоб нормально з цими угорцями говорити; замість того, щоб Київ зустрівся з вищим політичним керівництвом Угорщини – замість цього почали цих угорців пресувати. Але не на тих напали, бо за ними стоїть Угорщина! Якби українців пресували у якійсь країні, Україна б не вмішалася абсолютно, хоч би і вбивали! У той час, як Угорщина – ревнісно підтримує діаспору. Тому що їх дуже мало по світу.

Єгор Чернєв, народний депутат (фракція “Слуга народу”), керівник делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО:

– Угорська влада вже тривалий час системно втручається у внутрішні справи України та через своїх агентів впливу намагається спровокувати угорців Закарпаття на недружні до української держави дії.

З іншого боку, є фактор Росії, яка підтримує такі прагнення угорської влади та надає їй економічну та моральну підтримку. Спираючись на Кремль та виступаючи в ролі його п’ятої колони у НАТО та ЄС, офіційний Будапешт намагається реалізувати і свої власні амбіції. Дії та висловлювання Орбана часто містять російські наративи.

Нестор Шуфрич, народний депутат (фракція Опозиційна платформа-За життя):

Хочется верить, что причиной этого конфликта стала тупость отдельных представителей правоохранительных органов, которые решили просто хайпануть, не задумываясь о возможных последствиях. Справедливости ради, нужно отметить, что традиция исполнения национальной молитвы, которая созвучна с официальным гимном Венгрии и которая была написана чуть менее чем за 100 лет до того, как она стала официальным гимном сначала королевства Венгрии, а потом Венгерской Народной Республики, существовала давно. Эта традиция была всегда и в советские времена, и после, и до сих пор никого не беспокоила.

Данило Лубківський, колишній заступник міністра закордонних справ України:

– Ми розуміємо, що ситуація українсько-угорських відносин перебуває не просто в стані кризи, а в стані хронічного запалення. Його наслідки відчуваються в інших сферах, він стає винятково небезпечним. В тому числі тому, що в такому процесі будь-яка дія, навіть з добрих або дуже локальних, намірів, – може провокувати великі негативні наслідки. Тому коли навіть сьогодні почати розбиратися про те, хто безпосередньо стоїть за діями СБУ в конкретній ситуації, то ми навіть не до кінця можемо усвідомити усього ланцюжка послідовностей. Я, наприклад не знаю про цю ситуацію – хто, як чи кому в регіоні це вигідно. Але я розумію, що, по-перше, наслідком нинішнього конфлікту є загострення загальної ситуації; по-друге, цей черговий скандал завдає шкоди українсько-угорським відносинам; і по-третє, від цього виграє Росія.

2. Як мали у цій ситуації діяти президент як гарант цілісності держави, місцеві органи влади, МЗС? Правоохоронні органи? Чи хтось із них припустився помилки?

Віктор Балога: Мені здається, що наше МЗС ні в чому не можна звинувачувати. Думаю, що у відомстві про ці події дізналась вже постфактум, тому там не мали можливості на них вплинути.

Загалом, якщо хтось і припустився “помилки” – то це ті, хто розраховував, що, по-перше, угорців Закарпаття можна зламати через коліно. По-друге, – що Будапешт проковтне цю ситуацію і не піде на подальше загострення відносин між країнами.

Ігор Кривошеєв: Потрібно чітко розділяти два інциденти, які між собою не пов’язані.

Перший. Обшуки у справі фонду “Еган Еде” – це звичайні слідчі дії. Очевидно, що трохи несвоєчасні. Якби вони відбулись пізніше – не було б політизації.

Другий. Виконання гімну Угорщини на засіданні ради ОТГ. Це неприпустимо. Я поважаю угорську культуру і традиції та вважаю їх родзинкою Закарпаття. Сам трохи розмовляю і читаю угорською і не маю нічого проти угорського гімну або прапорів під час урочистих подій локального характеру – День села, фестивалі чи угорські свята. Але засідання ради ОТГ це зовсім інше. Тут має бути червона лінія.

Геннадій Москаль: Офіс Президента і ОДА у цій ситуації взяли в союзники Службу безпеки України. Яка і начала це розкручувати силовим методом. Вони порахували, що будуть робити різні кримінальні справи, обшуки, підозри і тому подібне – а воно, бачите, вийшло абсолютно навпаки. Бо Угорщина дбає про кожного угорця. Це така їхня національна політика, і ані Україна, ані якась інша країна не мають це засуджувати.

Єгор Чернєв: Українські правоохоронці діють у повній відповідності з чинним законодавством, і жодних поблажок для сепаратистів бути не може. Справа має бути доведена до суду, а винні понести покарання. Поки що керівництво України не політизує проблему, бажаючи зберегти добрі стосунки з Угорщиною. Але, думаю, ситуація може змінитись.

Нестор Шуфрич:Считаю, что Министерство иностранных дел, понимая последствия подобных действий представителей СБУ, должно было превентивно отреагировать и минимизировать риски ухудшения отношений между двумя странами.

Данило Лубківський: Думаю, головна проблема – відсутність з нашого боку виразного політичного лідерства на найвищому державному рівні. Що стосується інших речей…Я, безперечно є критик нинішньої влади України – як на рівні президента, так і на рівні уряду. Але в цій конкретній ситуації я хочу віддати належне українській дипломатії – команді, яка працює на угорському напрямку – в тому, що вони послідовно роблять все можливе для захисту як наших інтересів, так і нашого двостороннього партнерства. Тому я більшою мірою вважаю неприйнятною форму шантажу, який застосовує офіційний Будапешт стосовно України. Я думаю, це велика стратегічна помилка – саме так говорити з Україною. Через те, що мине час, всі проблеми будуть вирішені, але манера, в якій чинився тиск на Україну – все одно залишиться в інституційній пам’яті.

3.Чи вдасться сторонам пригасити конфліктну ситуацію? Що, зі свого боку, має зробити Україна? Яких дій при цьому ми маємо вимагати від Будапешту?

Віктор Балога: Кулеба вже раз перегортав сторінку у відносинах з Угорщиною. Може спробувати ще раз.

Я переконаний, якщо мілка внутрішня політика, пов’язана з боротьбою за посади чи сфери впливу, не буде втручатися в процес, Кулеба і Сійярто зможуть домовитись та підготувати дорожню карту виходу з цієї конфліктної ситуації.

У нас з Угорщиною мають бути добросусідські та взаємовигідні відносини. Бо в кінцевому випадку і ми, і вони зацікавлені мати під боком справжнього друга, а не ворога.

Ігор Кривошеєв: По обох інцидентах повинен відбутися діалог, а конфлікт у цій ситуації бачать лише ті, хто хоче його там бачити.

Геннадій Москаль: Ми нічого не можемо від Будапешту вимагати! Наше політичне керівництво тут у Києві з’їхало з розуму і з котушок. Взяти хоча б цю ситуацію у Сюрти, де на засіданні сільради депутати заспівали угорський гімн. Спочатку влада запровадила процес децентралізації у лапках: дала можливість об’єднання сил по етнічному принципу. Зараз в Сюрти були приведені до присяги депутати; виконали гімн України і після того виконали гімн Угорщини. Ну, і що з того? У Закарпатті його співали при Радянському Союзі, при Чехословакії…Тим більше, що цей гімн…я не можу точно стверджувати, але ті, хто гарно розбирається в історії Угорщини, кажуть, що він написаний з молитви – за Угорщину і її народ.

Тобто не треба на це так реагувати! Коли таке траплялося при мені, я збирав голову села, голову районної адміністрації і казав: хлопці, не робіть цього, бо, як кажуть, все що сказано і проспівано вами, – у нас буде використано проти вас.

Але це ж традиція, ну який це сепаратизм? Це брєд! Як викликати посла Угорщини, коли гімн Угорщини виконували громадяни України? До чого тут посол Угорщини, скажіть?!

Як себе поводити Україні в цій ситуації? А вже ніяк, там вже всі горшки побиті. Ту чашку ж скліяти можна, але ж пити з неї – неможливо, ще й небезпечно, бо може розлізтися. Всі горшки побиті – і за шо? За ту обласну раду, яка є банкротом? Дивіться, я ще у квітні 2019, будучи головою ОДА, робив усе, щоб місцеві бюджети виконувалися. Але як уїхав – так уже за травень і по сьогоднішній день обласна рада не виконує бюджет. Немає в них ні залишків, нічого. Ну, за що б’ються – за касу, яка пуста?! Понімаєте? Б’ються за касу, але хто б її не взяв – вона пуста! І окрім прийняття пустих прокламацій і не підкріплених фінансами рішень – на що сьогодні здатна обласна рада без грошей?

А оці обшуки в КМКС? Він має благодійний фонд, який поповняється Угорщиною, і тому подібне. І у лідера КМКС Василя Брензовича, бувшого депутата Верховної Ради, проводять обшук. Що у нього знайшли? Якоби якісь чернетки про план створення національної культурної автономії. І тут же обласна держадміністрація разом з СБУ каже, що йому буде підозра…В чому?! Якщо стаття 6 Закону України “Про національні меншини” чітко вказує, що “національні меншини мають право на створення національно-культурної автономії” – де тут що не так? Тобто ані влада, ані Київ, Ужгород, СБУ – не знають українського законодавства! А там все прописано: співай, танцюй, говори на угорській, використовуй символіку, став пам’ятники. Усе це прописано в законі! Конвенція про захист національних меншин, до якої приєдналась Україна; Європейська хартія регіональних меншин – це ж все відомі і поважні документи! Йолкі-палкі, такі обмежені і тупі люди прийшли сьогодні до влади! Наробили крику – і коаліції вже не буде, і дружніх відносин з Угорщиною – також!

Єгор Чернєв: Причиною постійних конфліктів є прагнення Кремля та угорського уряду послабити Україну, тому їхнє розв’язання залежить не від нас. Проте ми маємо задіяти всі можливі дипломатичні та політичні важелі, щоб отримати у цьому протистоянні підтримку США, НАТО та ЄС і змусити Угорщину поважати наші закони та наш суверенітет.

Нестор Шуфрич:Во-первых, должно быть прекращено любое уголовное преследование по этому факту. Лично я не вижу там оснований для вручения подозрений или других санкционных или карательных мер в отношении Василия Брензовича и его соратников. Конечно же, Офис Президента и Министерство иностранных дел должны сделать все, чтобы довести до официального Будапешта, что это не официальная линия внешней политики, а глупый инцидент, который не должен повлиять на и без того непростые отношения между Украиной и Венгрией, которые обострились после принятия языкового закона и закона про образование.

Данило Лубківський: Мені здається, що рецепти мали би враховувати кілька компонентів.

Перше. Якщо є порушення наших інтересів або нашого закону, або безпекових потреб, то, безперечно, реакція української влади має бути миттєвою, однозначною і законною. Ба більше, ця ситуація має бути дуже об’єктивно комунікованою – насамперед, до Будапешту, а також до Брюсселю та Вашингтону, інших важливих столиць. Таке роз’яснення своїх дій треба надати – моментально і синхронно – всім нашим партнерам. Саме такою комунікацією ми можемо захистити свої інтереси.

Друге. Нам треба підтримати поведінку нашого Міністерства закордонних справ у цій ситуації. Тому що я бачу, як у цій конкретній сфері вони намагаються послідовно захистити українські інтереси – водночас зберігаючи конструктивний наратив. Треба не допустити небажаного антагонізму, який би зіграв на руку росіянам чи будь-яким іншим силам, які зацікавлені в перманентному конфлікті між Україною та Угорщиною. Варто також відмовитися від реляцій про “перегорнуті сторінки”. Нічого не перегорнуто, як бачимо.

При цьому ми є свідками того, що Будапешт не дотримується такої конструктивної логіки стосовно Києва. Останні заяви угорських представників різних рівнів – про те, що в Україні є якась антиугорськість чи навіть якась громадянська війна проти угорців – є обурливі, непартнерські. І ми маємо дуже чітко, зберігаючи свій конструктивний підхід, ставити ці заяви на місце. Показуючи їхню невідповідність реальному стану справ – і водночас зловорожість, яка лише підливає оливи в цей конфлікт.

І третє. В такому складному, запаленому процесі принципово важливою є лідерська роль глави держави. Тому що в нас саме глава держави, згідно з Конституцією, здійснює керівництво зовнішньо-політичної діяльності. Але, на жаль, Зеленський ховається від проблем, ми бачимо це і по інших випадках. У даній ситуації він має усвідомити цю проблему; зрозуміти, що від неї не можна ховатися, адже угорська сторона, по суті, шантажує Україну і блокує різні виміри нашої співпраці, скажімо, з Північно-Атлантичним Альянсом. І якщо ховатися від цієї проблеми і надалі, вона може мати таке саме деструктивне значення, як і його промахи у внутрішній політиці.

Якою має бути лідерська роль глави держави у цій ситуації? В тому, щоб встановити безпосередній зв’язок зі своїм колегою в Угорщині, Орбаном. Але цей діалог треба правильно вибудувати. І для цього глава держави може застосовувати різні інструменти. В тому числі і от який: оскільки ми бачимо, що хронічна проблема наших відносин не вирішується і загострюється, і вже ніхто не знає, хто правий, – можливо, є сенс запропонувати угорській стороні створити – групу, що називається wise men and wise women. З обох сторін і з можливим залученням інших партнерів. Це може бути невелика група досвічених дипломатів і урядовців, які би могли напрацювати послідовність кроків. Таких кроків, які б дозволили – таким чином демонструючи відкритість обох сторін і бажання порозумітися – знайти цей шлях до порозуміння. Аби розпочати лікування цієї хронічної проблеми.

Євген Кузьменко, Цензор.НЕТ