Володимир Рошко Архіви

МАМКО МОЯ Ма́мко мо́я, переба́ч! Ча́жко чути ми твуй пла́ч. Позера́ву в твốї вốчі, Ви́джю в них безсốнні нốчі. Ма́мко

Володимир Рошко: УНОЧИ СІРЕНА ВЫЄ (русинська поезія)

УНОЧИ СІРЕНА ВЫЄНуч. Потемок. Челядь спить. Каждому ся своє снить. Та гі зажмурені вочі, Чорні воболоки ’д сночі. Довкул тихо.

КОМАРВе́чур, со́нце пушло́ спа́ти, Час худо́бі спочива́ти. Чи́лядь зму́чена робо́тов, А од то́му ще й спраго́тов. Га́сить ла́мпош, лі́гать спа́ти,

По Укра́їні’м ходи́в,Де ’м не тра́фив – ка́віль пи́в. Тре́ба з сьо́го удурі́ти, Да́ґде а́ни дасть ся пи́ти. Перева́л лем

Першый раз я прочитала стихы Володимира Рошка в Интернеті. Там «вандровав» стих «Наша Прага» на русинськÿм языкови незнаного автора. А

По гôві́ньви у на́с,По Руство́ви прийшо́в ча́с За масно́є ся іми́ти, Як фіґлю́вуть – сви́нськи жы́ти. Со́рок дну нам шốвдарь