Мішель Легран і Маша Мериль: історія кохання, яке довелося відкласти на 50 років

Через півстоліття після того, як вони вперше зустрілися і покохали один одного, композитор Мішель Легран і Маша Мериль стали подружжям. Разом вони прожили всього 5 років, але зате яких!

1964 рік… Ріо-де-Жанейро. Молодий, але вже знаменитий композитор на пляжі Копакабани витягує з води потопаючого друга, а той знайомить рятівника з чарівною актрисою. Героїв звуть Маша і Міша. Француз і француженка. Обидва — онуки емігрантів. Він із вірменським корінням, вона — з російсько-українським, уроджена княжна Марія-Магдалина Гагаріна. Під шелест пальм, боссанову і шум прибою спалахує роман, сповнений казкового щастя. Але Бразильський міжнародний кінофестиваль, на який вони обидва приїхали, закінчується, а свято переростає в драму. Закохані обіцяють ніколи більше не зустрічатися і не шукати одне одного, чого б їм це не коштувало.

Маша Меріль повертається до нареченого (весілля за тиждень), Мішель Легран — до дружини та дітей. Вони розстаються, домовившись, що не вбиватимуть своїм коханням близьких. З розбитими серцями, але виконають свої зобов’язання. Так вони вирішили, але… У запалі почуттів часом важко буває визначити — чи то це курортний роман, чи то кохання, що буває тільки раз у житті. Чи то на три дні, чи то до гробової дошки… “Заради Маші я проживу сто років”, – Мішель Легран. Минає 50 років. Легран досягає всіх мислимих висот (тільки “Оскарів” три!). У нього три розлучення і четверо дітей. Маша Мериль грає в театрі та кіно, пише книжки, офіційних чоловіків у неї троє, а романів — не злічити.

Увінчаний лаврами 82-річний Легран приїжджає в театр, де грає 73-річна Маша. Він починає ходити на всі її вистави, усвідомивши, що все своє життя любив саме цю жінку. Жив з іншими, а от кохав — її!

І мадам Меріль здається під натиском взаємних почуттів. Далі — вінчання, заради якого католик Легран приймає православ’я. Ну а потім молодята пишуть оперу, він — музику, вона — слова. Мішель Легран і Маша Мериль прожили разом п’ять щасливих років, аж до смерті Леграна 2019 року.

“Кажуть багато дурниць з приводу віку — що це якийсь підсумок, набуття мудрості… Тоді як вік — це строго навпаки. Це набуття свободи. З роками ми стаємо по-хорошому безстрашними, як буває, напевно, в ранній юності”, – Маша Мериль.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *