Справжня жінка не женеться за щастям! Вона взагалі ні за чим не женеться
У сучасному світі стали популярними стереотипні ролі: “бізнесвумен”, “жінка-вамп”, “стерва”, “блондинка”. А тим часом кожна жінка за своєю натурою унікальна і не схожа на жоден шаблон. Саме про це і пише психолог Юлія Свіяш, яка сформулювала 10 заповідей справжньої жінки:
Вона не женеться за щастям.
Вона взагалі ні за чим не женеться. Біг за щастям — найпопулярніший і найдурніший вид спорту. Ми всі кудись біжимо. До світлого майбутнього, у завтрашній день, у наступний рік тощо. Справжня жінка не займається цим видом “спорту”. Вона пливе по життю, завжди перебуваючи в сьогоднішньому дні.
Теперішнє — це найцікавіше і найважливіше з того, що займає її увагу.
Звісно, вона має плани на майбутнє, але не відкладає життя на завтра. Не чекає, що її справжнє життя почнеться, коли вона нарешті схудне, коли прискаче принц, коли будуть слушні обставини тощо, – вона живе зараз.
Бути справжньою жінкою — великий привілей, і вона це розуміє.
З трепетом ставиться до того факту, що народилася жінкою, і бачить у цьому особливу цінність. Вона не просто знає себе жінкою на рівні поняття, вона відчуває себе такою. Для неї бути справжньою жінкою – це не випробування, не тяжка праця і не хрест, який треба нести все життя. Це подарунок і благословення долі. Справжня жінка культивує в собі жіночність на всіх рівнях: внутрішньому (відчуття, почуття, думки) і зовнішньому (тіло, одяг, поведінка).
Вона живе у своєму темпі.
Коли ви живете занадто повільно, у вас немає відчуття, що це життя. Коли живете занадто швидко, ви не встигаєте відчути життя. У кожної з нас свій темп існування. Справжня жінка добре знає і відчуває його та живе відповідно до нього. Вона сама регулює свої навантаження і тим самим задає темп оточуючим її обставинам.
Справжня жінка живе так, щоб зробити те, що хоче, і при цьому не втратити смак до життя. В її діях найголовніше — не кількість рухів тіла, зроблених за одиницю часу, а точність розрахунку й усвідомлення, що вона робить і навіщо.
Вона у себе на першому місці.
І це не означає, що вона егоїстка, черства, байдужа чи цинічна. Просто вона знає, що за надмірним бажанням перейматися іншими людьми ховається страх жити своїм власним життям. Справжній жінці цікаве її життя. Вона ніколи не втрачає відчуття цінності свого особистого простору. Але при цьому здатна на підтримку, допомогу та участь у житті інших людей.
Вона не каже “так”, якщо її серце каже “ні”. І завжди слухає себе та довіряє своїм почуттям.
Їй не потрібна “заліковка для громадської думки”.
Цю книжечку — для батьків, учителів, сусідів, родичів, друзів і колег — ще в дитинстві отримує кожна дівчинка. І складанню “іспитів” для неї дівчата присвячують усе життя. Справжня жінка викинула “заліковку”. Нехай інші ставлять галочки в графах: заміжня — незаміжня, нормально — не нормально, одна — не одна, як у всіх — не як у всіх…
Справжня жінка живе своїми орієнтирами, сама їх придумує і сама втілює. І, якщо вони не схожі на стандарти інших, це не дуже її турбує. Вона дозволяє іншим людям оцінювати себе так, як їм того хочеться. Знає, що місія “сподобатися всім” дурна і нездійсненна.
Справжня жінка працює над собою, але ніколи не робить цього для того, щоб заслужити чиєсь схвалення. Вона робить це з любові до себе.
Вона переросла свою “хорошу дівчинку”.
“Гарна дівчинка” – це вихованка батьків. У неї одне завдання — подобатися навколишнім, викликати схвалення. Подобатися навіть тоді, коли власні бажання протестують. “Хороша дівчинка” живе за принципом “я повинна” або “я не повинна”. Вона рідко запитує себе, чого насправді хоче. Справжня жінка пішла від своєї “хорошої дівчинки”, а заодно залишила постійне прагнення до схвалення і похвали. Це не означає, що їй байдуже, як її оцінюють. Просто вона нікому нічого не доводить, особливо на шкоду собі.
До своїх рис, які заведено називати недоліками (а в кого їх немає?), справжня жінка ставиться поблажливо. Вона бачить їх, але не драматизує. Не ховає їх, але й не виставляє напоказ.
Вона не розігрує драму “Яке важке моє життя!”.
Дивлячись на неї, не скажеш, що вона виживає: вдень і вночі заробляє гроші, миє, пере, прибирає, доглядає за чоловіком і дітьми. Ніколи не подумаєш, що вона виснажилася, роблячи ремонт або будуючи дачу. Навіть коли в неї справді великі навантаження, справжня жінка знаходить час, щоб відновитися і мати гарний вигляд.
Вона не буде розігрувати із себе жертву, бо знає: обставини складні не самі по собі, а через її ставлення до них.
Самотність для неї — це подарунок.
Свої періоди самотності, якщо вони є, справжня жінка цінує і любить. Вона не прагне втягнути у своє життя випадкових знайомих або чоловіків, аби не залишитися наодинці з собою. Бути наодинці з собою – це благо. Найкращий час для того, щоб відновитися, наповнити своє життя спокоєм і глибиною. Справжня жінка цікава сама собі й користується самотністю з насолодою.
Вона любить свій вік. Завжди!
Справжня жінка живе у своєму теперішньому, реальному віці, користуючись усіма його перевагами. Вона не розповідає собі історій про те, що в цьому віці щось “уже пізно” або “ще рано”. Ця філософія — виправдання для тих, хто використовує роки для прикриття своїх страхів або внутрішніх заборон.
Справжній жінці можна все і в будь-якому віці. А тому в неї немає і не буде жалю про те, що вона чогось не встигла. Це не означає, що вона не доглядає за собою і не прагне мати гарний вигляд. Просто вона не молодиться і не вдає з себе ту, якою була 20 років тому. Справжня жінка знає: у кожному віці є своя краса, сексуальність і чарівність.
