Як курсант Яків Охотников ударив Сталіна по голові й що йому за це було
Піднявшись на трибуну, курсант, який мав охороняти Сталіна, стукнув його по голові та прокричав: “Ми вас прийшли охороняти, а ви що?”
У 1930-х роках мало хто повірив би в те, що всесильного “батька народів” Йосипа Сталіна можна просто так вдарити по голові й уникнути будь-якого покарання. Однак наприкінці 1920-х ситуація була дещо іншою.
Троцькіст в охороні Сталіна
7 листопада 1927 року весь Радянський Союз готувався відзначати надважливу дату – десятирічний ювілей Жовтневої Революції з проведенням традиційного військового параду на Красній Площі.
Вище керівництво країни мало зібратися на трибуні мавзолею Леніна для спостереження за військами, які проходили повз. З метою запобігання можливим замахам ухвалили рішення посилити охорону, і на допомогу відповідальним за безпеку радянських лідерів співробітникам спецохорони ОДПУ направили курсантів Військової Академії імені Фрунзе. Серед них був і майбутній кривдник вождя — Яків Охотников.
Лев Троцький виступає перед солдатами.
Статус курсанта зовсім не означав, що Охотников був жовторотим молодиком. Навпаки, тридцятирічний Яків уже багато чого побачив на своєму шляху. Активний учасник Революції, він пройшов Громадянську війну, причому на командирських посадах.
Повоєнна кар’єра Охотникова складалася, однак, не настільки блискуче. Переконаний троцькіст, він не приховував своїх поглядів, навіть коли його кумир потрапив в опалу після невдалої для нього внутрішньополітичної боротьби зі Сталіним у середині 1920-х років. За пропаганду троцькізму Охотников зазнав партійного стягнення. Проте це не завадило начальнику Військової академії імені Фрунзе Робертсу Ейдеманісу відправити його на охорону самого Сталіна.
Бійка
Разом із двома іншими курсантами — Володимиром Петенком і Аркадієм Геллерем – Яків Охотников мав охороняти партійне керівництво на трибуні мавзолею. Проблема була, однак, у тому, що курсанти запізнилися.
Добігши до мавзолею, вони зіткнулися зі співробітником ОДПУ, який перегородив їм шлях. Відкинувши його вбік, трійця пробралася на трибуну, де вже зібралися радянські лідери.
Генріх Ягода, Олександр Єгоров, Климент Ворошилов, Михайло Тухачевський і Ян Гамарник на Красній площі.
Охорона, яка щосекунди очікувала замаху, негайно спробувала силою зупинити курсантів, що призвело до масової бійки. Керівництво країни в цей час через гучний шум параду, що проходив, навіть не здогадувалося, які пристрасті вирували в них за спинами.
Удар
Незабаром Яків Охотников вирвався з бійки й, палаючи гнівом, попрямував до Сталіна, який нічого не підозрював. Несподівано для останнього він ударив його кулаком по потилиці, вимовивши при цьому: “Ми вас прийшли охороняти, а ви що?..”
Є думка, що не тільки образа на неввічливий прийом змусила курсанта підняти руку на радянського лідера. Можливо, у такий спосіб Охотников мстився за Троцького, прихильником якого був.
Вдруге вдарити радянського вождя Якову не вдалося. Його перехопив охоронець Іван Юсіс. На трибуні мавзолею суворо заборонялося використання вогнепальної зброї, тому литовець вихопив ніж і легко поранив Охотникова.
Сталін на трибуні мавзолею.
Покарання?
Зрештою бійку розняли Семен Будьонний, Климент Ворошилов та інші воєначальники, які перебували поруч. Здавалося, що Охотников приречений, але 1927 року Сталін не був ще тим всесильним і жахливим “батьком народів”, яким він стане в 1930-ті рр.
За курсантів заступилися керівник Військової академії Робертс Ейдеманіс, воєначальник Іона Якір і начальник штабу Червоної Армії Михайло Тухачевський. Сталіну довелося відступити. Його становище на той час не дозволяло вступати у відкритий конфлікт із військовим командуванням.
Охотников не зазнав жодного покарання. Закінчивши академію, він навіть очолював Державний інститут із проєктування авіаційних заводів Гіпроавіапром.
У 1932 році Охотникова звинуватили в контрреволюційній діяльності у так званій “справі Смирнова” і виключили з партії. Але й тоді він не був засуджений до вищої міри. Будучи засланим на далекий схід у Магадан, він керував там місцевою автобазою.
Проте Яків Охотников став однією з перших жертв масових сталінських репресій — Великого терору. Заарештований повторно в серпні 1936 року в Магадані, він був перевезений до Москви та розстріляний 8 березня 1937 року за “організацію замаху на Сталіна і Ворошилова”. 12 червня за обвинуваченням у шпигунстві та зраді батьківщині було страчено і його покровителів – Ейдеманіса, Якіра і Тухачевського.
Чи був Яків Охотников розстріляний за особистою ініціативою Йосипа Сталіна, залишається, проте, невідомим.
