«Панічна ейфорія Путіна». Чому російський диктатор неочікувано став «ходити в народ» — відповідає психолог
Валентин Кім, психолог, експерт з питань невербальної комунікації, розповів Radio NV, як російський диктатор Володимир Путін почав демонструвати ейфорію після того, як пережив один зі своїх головних страхів — можливість втрати влади.
28 червня російська пропаганда заявила про візит свого диктатора Володимира Путіна до Дагестану.
На оприлюднених кадрах було показано, як він ходить вулицями Дербента, де його зустрічають захоплені «місцеві жителі».
Це йде всупереч з параноїдальним страхом глави кремлівського режиму за власну безпеку, через який він намагається тримати дистанцію навіть зі світовими лідерами та власними чиновниками.
Що показала така публічна поведінка Путіна?
Ну, знаєте, якщо коротко, пішов в загул, можна так сказати. Наскільки я розумію, ця поїздка, вона все одно планувалася заздалегідь, задовго до того, як почався цей заколот [Пригожина], але вихід до людей, це дійсно така річ, яку Володимир Путін робить не часто. Це безумовно стало такою «поживною їжею» для конспірологів, стосовно двійників Путіна і тому подібне. Насправді я бачу, що дійсно цей емоційний вчинок, який зробив Путін, саме тому, що зараз він перебуває в стані такої ейфорії.
Для нього можливість втрати влади — це завжди дуже сильна загроза. Влада для нього є надцінністю і можливість її назад забрати, убезпечити себе, впевнитися в тому, що йому нічого не загрожує, це дуже потужна емоційна подія. Він на неї саме таким чином реагує, таким «хождением в народ». Дійсно, дуже дивна поведінка для нього, але вона цілком вкладається в цю теорію полегшення, яке відчув Путін після того, як цей заколот приборкали. Тому тут все цілком логічно.
Російський диктатор хоче показати власному населенню силу?
Саме так. Розумієте, це дійсно, це демонстрація. У такому випадку він, по-перше, може показати те, що він є, він існує. Для нього, для людини, яка відчула такий сильний страх, «я існую» — це дуже такий потужний емоційний крок, який примушує його робити якісь такі ейфоричні речі. Тому він хоче всім продемонструвати, що я є, я існую. Він хоче поділитися своєю, ну дійсно, нештучною, достатньо природною радістю від того, що так склалися обставини, що він знову таки при владі. Він хоче продемонструвати місцевим елітам, що він може бути присутній сам у них. Тому що, скажімо правду, місцеві еліти цей екзамен на лояльність не витримали.
Жодний представник місцевої влади не зробив нічого для того, щоб центральну владу підкріпити. Вони всі завмерли в такому очікуванні. Єдиний, хто, ну взагалі, красиво викрутився, це Собянін, він взагалі оголосив вихідний день москвичам. Тобто вся Росія страждає, а у Москві вихідний. Тобто для Путіна це дійсно можливість продемонструвати себе, продемонструвати свою владу, свою начебто непохитність. З одного боку, тобто раціональні мотиви, а з іншого боку, мотиви суто емоційні. Він дійсно відчуває радість і ця радість створює ейфоричний настрій, коли він починає, ну, наприклад, отак іти в народ.
