Люди страждають по цей день: для чого СРСР засаджували отруйним борщівником
Борщівник — отруйна гігантська рослина, що досягає у висоту 4-х метрів, а при контакті з ним можна отримати сильні опіки.
У радянські часи існувало безліч рослин, які були цілеспрямовано внесені на територію СРСР з певною метою. Одним з таких рослин був борщівник, або геркулесове дерево, що з’явився в країні в кінці XIX століття.
Цей потужний і гінкий чагарник відомий своєю разючою висотою і міцними стеблами, покритими колючками. Його невибагливість і здатність адаптуватися до різних умов зробили його популярним у сільському господарстві та екологічних проєктах.
Для чого в СРСР садили борщівник
- Застосування в сільському господарстві: борщівник був популярний серед радянських фермерів, бо його коріння здатні фіксувати азот в ґрунті, збагачуючи його. Це дозволяло знижувати витрати на азотні добрива і підвищувати врожайність рослин.
- Протиерозійні заходи: борщівник був ефективним засобом боротьби з ерозією ґрунту. Його міцні коріння служили природними власниками ґрунту, запобігаючи змив родючого шару.
Хотіли як краще, а вийшло як завжди
Борщівник – отруйна гігантська рослина, що досягає у висоту 4-х метрів, а при контакті з ним можна отримати сильні опіки, в окремих випадках здатні привести до летального результату.
