Буковель − одне з найбільш огидних місць у Карпатах

Для мене Буковель − одне з найбільш огидних місць у Карпатах. Я не катаюсь на лижах, просто кілька разів випадково був там. І коли люди кажуть, що приїжджають у Буковель дивитися на природу, це викликає подив, адже там уже немає природи, природа там була до Буковелю. Зараз там шашлики, готелі, лижні витяги, забруднені річки, вирубані ліси. Мені таке не подобається, я не хочу, щоб такого в Карпатах було ще більше. Я люблю, коли гори недоторкані.

Я бував на Свидовці як турист, але в 2019 році до нашої організації (прим. Українська природоохоронна група) звернулися активісти з Free Svydovets. Вони запропонували поїхати й подивитися санітарні рубки в Ясінянському лісгоспі біля Свидовця. Ми поїхали, подивилися, були вражені. Були вражені, що цей гірський хребет мають намір забудувати.

Уже кілька років ми, як і багато інших біологів, екологів та вчених взаємодіємо з людьми та організаціями в русі Free Svydovets. Зараз ми займаємося створенням заказника «Вільний Свидовець», щоб зберегти гірський хребет. Ми з колегами долучилися до розробки документів на заказник, крім того, намагаємося моніторити ситуацію, протидіяти збільшенню обсягів рубок і знищенню старих лісів Свидовця.

Збереження Свидовця − дуже складна історія. Треба працювати в усіх напрямках: з місцевими громадами, на рівні процесів, як-от оцінка впливу на довкілля, шукати гроші для розвитку регіону. Маленькій групі людей з усім цим впоратися дуже важко, нам усім важко, тому було б добре, якби держава зацікавилася проблемою. Але поки, на жаль, держава самоусувається.

Наша праця не лише в паперах, нарадах з чиновниками та в судах. Багато сил іде на роз’яснювальну роботу. У багатьох людей немає розуміння, що проблема Свидовця – не курорт, а курорт саме такого масштабу (зараз їх уже хочуть побудувати три). Люди говорять про якусь економічну вигоду, але вигода буде короткострокова. Наприклад, якщо я вб’ю людину й заберу всі її гроші, то в короткостроковій перспективі я отримаю прибуток. Але в середньостроковій перспективі я сяду до в’язниці. Це ж саме зі Свидовцем. Його можна зараз забудувати, хтось щось собі відхопить (далеко не всі). А в середньостроковій перспективі без снігу цей курорт приречений на загибель.

У Карпати люди передусім приїжджають, щоб побачити дику природу. Якщо у вас немає лісу, якщо забруднені річки − ви втратили свій дохід та можливість розвивати зелений туризм, на якому могли заробляти десятиріччями. Або інший приклад: ви зрубали всі ліси прямо зараз замість того, щоб заробляти небагато, але стабільно на сталих рубках лісу. У довгостроковій перспективі ви вкрали свій дохід та майбутнє у своїх нащадків.

Минулого року на Свидовці люди відчували посуху, було дуже мало води. Люди їздили до джерел набирати воду, що для Карпат нонсенс. Так відбувається тому, що змінюється клімат. А клімат змінюється, бо на глобальному рівні люди завдають шкоди природі, яка утримує парникові гази. Отакий ланцюжок.

Справді, економічний розвиток потрібен. Але не коштом знищення природи. Треба шукати альтернативи, і вони є. На мою думку, було б чесно, якби держава підтримувала гірські громади, які оберігають природу. Це такий собі бартер: громада не все забудовує, не все вирубує, громада зберігає природу, тому держава має це компенсувати. Бо збереження природи в інтересах усіх українців і навіть більше. По-друге, існують варіанти розвитку зеленого туризму без мегакурортів. Це час і гроші, але в довгостроковій перспективі − це більш життєздатна модель, ніж курорт. У тій же Польщі чи Словаччині, в Татрах, люди ходять пішки горами, не їздять на квадроциклах, не випивають на берегах озер. Так, там також є гірськолижні курорти (але не такі масштабні, як планований Свидовець), вони багато де є, але водночас люди нормально заробляють на тому, що туристи ходять в дику природу. Дика природа там оберігається.

У Карпатах ще з радянських часів залишилось дуже багато маленьких гірськолижних баз − 1-2 невеликих лижних витяги на село. Багато з них стоять занедбані. Чому б не відновити їх замість того, щоб будувати один мегакурорт?

Я тільки «за» локальний розвиток туризму, але не так, щоб забудувати 3 000 га території на 60 000 людей. Виходить, побудувавши такий курорт, олігарх стає феодалом, адже матиме курорт, який за площею і кількістю людей буде більшим, ніж усі навколишні громади разом взяті. Тоді громада стає придатком до курорту і не має впливу на те, що там відбувається. На мою думку, українці занадто довго боролися за свободу, щоб повернутися в часи феодальної залежності.

Щодня ми втрачаємо дику природу, яку потім неможливо буде відновити. Настане час і люди відчують, що дика природа потрібна, що природу необхідно відновлювати, бо за гроші не купити чисте повітря, воду і т.д. І на це відновлення доведеться виділити величезні кошти, якщо вони в нас будуть… І це ще не найгірший варіант.

ЄГОР ГРИНИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *